Згідно із Законом України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків не менш як 25 років, для жінок — не менш 20 років, у тому числі стажу державної служби — не менш як 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців,— незалежно від місця роботи під час досягнення пенсійного віку.
Тобто зазначеним вище законом передбачено дві категорії осіб, які мають право на пенсію державного службовця, а саме: які на момент виповнення пенсійного віку працюють на відповідних посадах державних службовців і мають 10 років стажу державного службовця; які на момент виповнення пенсійного віку не працюють на. посадах державного службовця, але мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
До стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії державного службовця особам, які мають не менш як 10 років стажу державної служби та на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, зараховуються періоди роботи в органах і на посадах, передбачених Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 р. Тобто, крім роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, зараховуються інші періоди, в тому числі робота на виборних та відповідальних посадах в партійних, комсомольських та профспілкових органах.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 21/2007