Протокол
до Генеральної угоди про привілеї
та імунітети Ради Європи
(укр/рос)
( Про приєднання до Протоколу додатково див. Закон
N 391/96-ВР ( 391/96-ВР ) від 01.10.96 )
Дата підписання: 06.11.52 р.
Дата приєднання від імені України : 01.10.96 р.
Уряди, які підписали Генеральну угоду про привілеї та
імунітети Ради Європи, укладену в Парижі 2 вересня 1949 року
( 994_019 ) (далі "Угода"),
бажаючи розширити положення Угоди ( 994_019 ),
погодились про таке:
Стаття 1
Будь-який нинішній або майбутній член Ради Європи, який не
бере участі в Угоді ( 994_019 ), може приєднатися до неї та до
цього Протоколу шляхом здачі на зберігання свого документа про
приєднання до них Генеральному секретарю Ради Європи, який
повідомляє про це членів Ради.
Стаття 2
a) Положення частини IV Угоди ( 994_019 ) застосовуються до
представників, які беруть участь у засіданнях заступників
міністрів.
b) Положення частини IV Угоди ( 994_019 ) застосовуються до
представників (крім представників в Консультативній асамблеї), які
беруть участь у засіданнях, що скликаються Радою Європи і не
співпадають із засіданнями Комітету міністрів або заступників
міністрів, при тому розумінні, що представники, які беруть участь
у таких засіданнях, не користуються імунітетом від арешту та
кримінального переслідування у випадках, коли вони вчиняють
злочин, замах на злочин або вже вчинили злочин.
Стаття 3
Положення статті 15 Угоди ( 994_019 ) застосовуються до
представників в Асамблеї та їхніх заступників, коли вони беруть
участь у засіданнях комітетів та підкомітетів Консультативної
асамблеї або подорожують до місця їх проведення та звідти,
незалежно від того, чи проводить в цей час Асамблея свою сесію, чи
ні.
Стаття 4
Постійні представники членів Ради Європи під час виконання
своїх службових обов'язків і подорожування до місця засідань та
звідти користуються привілеями, імунітетами та пільгами, які
надаються дипломатичним представникам відповідного рангу.
Стаття 5
Привілеї, імунітети та пільги надаються представникам членів
Ради не для їхньої особистої користі, а з метою забезпечення їм
незалежності у виконанні ними своїх службових обов'язків,
пов'язаних із Радою Європи. У зв'язку з цим член Ради не тільки
має право, але й зобов'язаний позбавити свого представника
імунітету у всіх випадках, коли, на думку члена Ради, імунітет
перешкоджає відправленню правосуддя і коли він може бути
скасований без шкоди для цілей, заради яких він був наданий.
Стаття 6
Положення статті 4 не застосовуються у відносинах між
представником і властями держави, громадянином якої він є, або
властями держави-члена, представником якої він є чи був.
Стаття 7
a) Цей Протокол відкрито для підписання всіма
державами-членами, які підписали Угоду ( 994_019 ). Протокол
підлягає ратифікації одночасно з ратифікацією Угоди або після її
ратифікації. Ратифікаційні грамоти здаються на зберігання
Генеральному секретарю Ради Європи.
b) Цей Протокол набуває чинності від дня його ратифікації
всіма державами, які підписали Протокол і які на цей день вже
ратифікували Угоду ( 994_019 ), за умови, що Угоду та Протокол
підписали та ратифікували не менше семи держав.
c) Стосовно будь-якої держави, яка підписала цей Протокол і
яка ратифікуватиме його після набуття ним чинності, Протокол
набуває чинності від дати здачі на зберігання її ратифікаційної
грамоти.
d) Для тих держав-членів, які приєдналися до Угоди
( 994_019 ) та Протоколу відповідно до положень статті 1, Угода та
Протокол набувають чинності:
i) від дати, визначеної у пункті b вище, якщо документ про
приєднання здається до цієї дати; або
ii) від дати здачі на зберігання документа про приєднання,
якщо він здається на зберігання після дати, визначеної у пункті b
вище.
На посвідчення чого нижчепідписані належним чином на те
уповноважені представники підписали цей Протокол.
Вчинено у Страсбурзі 6 дня листопада місяця 1952 року
англійською і французькою мовами, причому обидва тексти є однаково
автентичними, в одному примірнику, який зберігатиметься в архіві
Ради Європи. Генеральний секретар надсилає засвідчені копії цього
Протоколу кожному уряду, який його підписав або до нього
приєднався.
Протокол
к Генеральному соглашению о привилегиях и иммунитетах
Совета Европы
Страсбург, 6 ноября 1952 года
Государства-участники, подписавшие Генеральное соглашение о
привилегиях и иммунитетах Совета Европы, подписанное в Париже 2
сентября 1949 года ( 994_019 ) (ниже именуемое Соглашением),
стремясь расширить положения Соглашения ( 994_019 ),
договорились о следующем:
Статья 1
Любой нынешний или будущий член Совета Европы, не
подписавший Соглашение ( 994_019 ), может присоединиться к
последнему и настоящему Протоколу, передав на хранение свой
документ о присоединении к ним обоим Генеральному секретарю Совета
Европы, который уведомляет об этом членов Совета.
Статья 2
а) Положения части IV Соглашения ( 994_019 ) распространяются
на представителей, присутствующих на совещаниях заместителей
министров.
b) Положения части IV Соглашения ( 994_019 ) распространяются
на других представителей, иных, чем представители при
Консультативной ассамблее, присутствующих на совещаниях,
созываемых Советом Европы и проводимых в период между заседаниями
Комитета министров и заместителей министров, при условии, что
представители, присутствующие на таких совещаниях, не
освобождаются от ареста и судебного преследования, если они
застигнуты при совершении или попытке совершения преступления либо
сразу же после его совершения.
Статья 3
Положения статьи 15 Соглашения ( 994_019 ) распространяются
на Представителей при Ассамблее и их заместителей в любое время,
когда они присутствуют на заседаниях комитетов и подкомитетов
Консультативной ассамблеи или направляются на эти заседания и
возвращаются с них, независимо от того, проводит ли в это время
заседания сама Ассамблея.
Статья 4
Постоянные представители членов Совета Европы при выполнении
своих обязанностей и во время поездок на совещания и с них
пользуются привилегиями, иммунитетами и возможностями, обычно
предоставляемыми дипломатическим посланникам соответствующего
ранга.
Статья 5
Привилегии и иммунитеты предоставляются представителям
членов не в личных интересах соответствующих лиц, а для
обеспечения независимого выполнения ими обязанностей, связанных с
Советом Европы. Поэтому член Совета не только имеет право, но и
обязан лишать своего представителя иммунитета в любом случае,
когда, по мнению члена Совета, иммунитет препятствует отправлению
правосудия, и его можно снять, не нанося ущерба цели, с которой
этот иммунитет предоставляется.
Статья 6
Положения статьи 4 не действуют в отношении органов власти
Государства, гражданином которого является данное лицо, или члена
Совета, представителем которого оно является или являлось.
Статья 7
а) Настоящий Протокол открыт для подписания всеми членами
Совета, подписавшими Соглашение ( 994_019 ). Протокол
ратифицируется одновременно с ратификацией настоящего Соглашения
или после нее. Документы о ратификации сдаются на хранение
Генеральному секретарю Совета Европы.
b) Настоящий Протокол вступает в силу в день его ратификации
всеми подписавшими его сторонами, которые к этому моменту
ратифицировали Соглашение ( 994_019 ), при условии, что число
подписавших его сторон, которые ратифицировали Соглашение и
Протокол, составляет не менее семи.
с) Что касается любой подписавшей стороны, ратифицирующей
его впоследствии, то Протокол вступает в силу с даты сдачи этой
стороной на хранение документа о ратификации.
d) В отношении Членов Совета, которые присоединились к
Соглашению ( 994_019 ) и Протоколу в соответствии с условиями
статьи 1, Соглашение и Протокол вступают в силу:
i) с даты, указанной выше в пункте b), в случаях, когда
документ о присоединении был сдан на хранение до этой даты; или
ii) с даты сдачи на хранение документа о присоединении в тех
случаях, когда этот документ сдан на хранение к дате,
последовавшей за датой, указанной выше в пункте b).
В подтверждение чего нижеподписавшиеся, должным образом на
то уполномоченные, поставили подписи под настоящим Протоколом.
Совершено в Страсбурге 6 ноября 1952 года на английском и
французском языках, причем оба текста имеют одинаковую силу, в
одном экземпляре, который хранится в архиве Совета Европы.
Генеральный секретарь передает заверенные копии каждому
подписавшему и присоединяющемуся правительству.
За Правительство
Королевства Бельгии: Ф.Л.Коффар
За Правительство
Королевства Дании: Е.Торп-Педерсен
За Правительство
Французской Республики: Ф.Седу
За Правительство
Королевства Греции: Н.Хаджи Вассилиу
За Правительство
Ирландии: Син Г.Ронан
За Правительство
Итальянской Республики: Пьерлуиджи Альвера
За Правительство
Великого Герцогства Люксембург: Поль Ретер
За Правительство
Королевства Нидерландов: С.Г.М. ван Воорст тот Воорст
За Правительство
Королевства Норвегии: Поль Кохт
За Правительство
Королевства Швеции: Свен Дахльман
За Правительство
Турецкой Республики: К.С.Хайта
За Правительство
Соединенного Королевства Великобритании
и Северной Ирландии: Петер Скарлетт
Присоединения в соответствии со статьей 1
Австрия 9.V.1957 года
Кипр 30.XI.1967 года
Федеративная Республика Германии 10.IX.1954 года
Исландия 11.III.1955 года
Лихтенштейн 16.V.1979 года
Мальта 22.I.1969 года
Португалия 6.VII.1982 года
Испания 23.VI.1982 года
Швейцария 29.XI.1965 года