Генеральна угода
про привілеї та імунітети Ради Європи
(укр/рос)
( Додатково див.
Протокол ( 994_020 ) від 06.11.52 ;
Другий Протокол ( 994_021 ) від 15.12.56 ;
Третій Протокол ( 994_580 ) від 06.03.59 ;
Четвертий Протокол ( 994_022 ) від 16.12.61 ;
П'ятий Протокол ( 994_023 ) від 18.06.90 )
( Про приєднання до Угоди див. Закон N 391/96-ВР
( 391/96-ВР ) від 01.10.96 )
Уряди Королівства Бельгія, Королівства Данія, Ірландської
Республіки, Італійської Республіки, Великого Герцогства
Люксембург, Королівства Греція, Королівства Нідерландів,
Королівства Норвегія, Турецької Республіки, Сполученого
Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Французької
Республіки та Королівства Швеція,
враховуючи, що відповідно до пункту a статті 40 свого
Статуту ( 994_001 ), Рада Європи, представники членів Ради та
Секретаріат користуються на території членів Ради привілеями та
імунітетами, які необхідні для виконання ними своїх службових
обов'язків,
беручи до уваги, що відповідно до пункту b вищезгаданої
статті, члени Ради зобов'язались укласти угоду з метою виконання
положень вищезазначеного пункту,
враховуючи, що на виконання вищезгаданого пункту b Комітет
міністрів рекомендував урядам держав-членів прийняти нижченаведені
положення,
погодились про таке:
ЧАСТИНА I
Правосуб'єктність. Правоздатність
Стаття 1
Рада Європи є юридичною особою. Вона правоздатна укладати
договори, набувати нерухоме та рухоме майно, розпоряджатися ним та
порушувати правові процедури.
У цих питаннях Генеральний секретар діє від імені Ради
Європи.
Стаття 2
Генеральний секретар постійно співпрацює з компетентними
органами держав-членів з метою сприяння належному відправленню
правосуддя, забезпечення виконання нормативних актів про охорону
громадського порядку та запобігання будь-яким зловживанням,
пов'язаним із привілеями, імунітетами, звільненнями та пільгами,
викладеними у цій Угоді.
ЧАСТИНА II
Майно, кошти та активи
Стаття 3
Рада, її майно та активи, де б вони не знаходилися та хто б
ними не розпоряджався, користуються імунітетом від будь-якої форми
юридичного процесу крім випадків, коли Комітет міністрів ясно
відмовляється від такого імунітету. При цьому, однак, ніяка
відмова від імунітету не поширюється ні на які заходи щодо
звернення стягнення на майно або його арешту.
Стаття 4
Будинки та приміщення Ради є недоторканними. Її майно та
активи, де б вони не знаходилися та хто б ними не розпоряджався,
користуються імунітетом від обшуку, реквизиції, конфіскації,
експропріації або будь-якої іншої форми втручання шляхом
здійснення адміністративних, судових або законодавчих заходів.
Стаття 5
Архів Ради та загалом всі документи, що їй належать або
знаходяться в її розпорядженні, є недоторканними незалежно від їх
місцезнаходження.
Стаття 6
Без обмеження будь-яким фінансовим контролем, правилами чи
фінансовими мораторіями:
a) Рада може володіти будь-якою валютою і проводити операції
по рахунках у будь-якій валюті;
b) Рада може безперешкодно переказувати свої кошти з однієї
країни в іншу або в межах будь-якої країни та конвертувати
будь-яку валюту, якою вона володіє, у будь-яку іншу валюту;
c) Рада Європи, здійснюючи свої права відповідно до
підпунктів a та b вище, приділяє належну увагу будь-яким поданням
уряду будь-якої держави-члена і враховує такі подання, якщо, на її
думку, це не зашкоджує інтересам Ради.
Стаття 7
Рада, її активи, доходи та інше майно звільняються від:
a) усіх прямих податків; Рада не може, однак, вимагати
звільнення від зборів, податків чи внесків, які сплачуються
виключно за комунальні послуги;
b) усіх видів мита, заборон і обмежень на ввіз і вивіз
предметів, необхідних Раді для її офіційного користування;
предмети, які ввозяться на підставі таких пільг, не можуть
продаватися у країні, в яку вони ввезені, інакше як на умовах,
встановлених урядом цієї країни;
c) усіх видів мита, заборон і обмежень на ввіз та вивіз її
публікацій.
ЧАСТИНА III
Засоби зв'язку
Стаття 8
Офіційні засоби зв'язку Комітету міністрів і Генерального
секретаря користуються на території кожної держави-члена режимом
не менш сприятливим, ніж режим, який надається цією
державою-членом дипломатичним представництвам будь-якого іншого
уряду.
Офіційна кореспонденція та інші офіційні повідомлення
Комітету міністрів і Секретаріату ніякій цензурі не підлягають.
ЧАСТИНА IV
Представники держав-членів в Комітеті міністрів
Стаття 9
Під час виконання своїх службових обов'язків і подорожування
до місця засідання та звідти представники в Комітеті міністрів
користуються такими привілеями та імунітетами:
a) імунітетом від особистого арешту та затримання і від
арешту їхнього особистого багажу, а також імунітетом від
будь-якого юридичного процесу у зв'язку із сказаним, написаним чи
усім здійсненим ними у їхній офіційній якості;
b) недоторканністю усіх паперів і документів;
c) правом користуватися шифром і отримувати папери чи
кореспонденцію через кур'єрів або в дипломатичних валізах;
d) звільненням щодо них самих та їхніх дружин від
іміграційних обмежень або реєстрації іноземців в державі, в якій
вони тимчасово знаходяться або через яку вони слідують для
виконання своїх службових обов'язків;
e) такими ж пільгами щодо обмежень на валюту чи її обмін,
які надаються співробітникам дипломатичних представництв
відповідного рангу;
f) такими ж імунітетами та пільгами щодо їхнього особистого
багажу, які надаються співробітникам дипломатичних представництв
відповідного рангу.
Стаття 10
Для забезпечення представникам в Комітеті міністрів повної
свободи слова та повної незалежності у виконанні ними їхніх
службових обов'язків імунітет від юридичного процесу у зв'язку із
сказаним, написаним чи усім здійсненим ними на виконання їхніх
службових обов'язків продовжує надаватися незважаючи на те, що
відповідні особи вже не виконують такі обов'язки.
Стаття 11
Привілеї та імунітети надаються представникам членів Ради не
для їхньої особистої користі, а з метою забезпечення їм
незалежності у виконанні ними своїх службових обов'язків,
пов'язаних із Комітетом міністрів. У зв'язку з цим член Ради не
тільки має право, але й зобов'язаний позбавити свого представника
імунітету в усіх випадках, коли, на думку члена Ради, імунітет
перешкоджає відправленню правосуддя і коли він може бути
скасований без шкоди для цілей, заради яких він був наданий.
Стаття 12
a) Положення статей 9, 10 і 11 не застосовуються у відносинах
між представником і властями держави, громадянином якої він є або
представником якої він є чи був.
b) У статтях 9, 10, 11 і 12 a вище слово "представники"
включає всіх представників, їхніх заступників, радників, технічних
експертів і секретарів делегацій.
ЧАСТИНА V
Представники в Консультативній асамблеї
Стаття 13
Вільне подорожування представників в Консультативній асамблеї
та їхніх заступників до місця засідання Асамблеї та звідти не
підлягає ніяким адміністративним чи іншим обмеженням.
Представникам та їхнім заступникам у питаннях митного та
валютного контролю надаються:
a) їхнім власним урядом, такі ж пільги, які надаються високим
посадовим особам, що відбувають за кордон у тимчасове службове
відрядження;
b) урядами інших членів Ради, такі ж пільги, які надаються
представникам іноземних урядів під час їхніх тимчасових службових
відряджень.
Стаття 14
Представники в Консультативній асамблеї та їхні заступники
користуються імунітетом від будь-яких офіційних допитів, арешту та
будь-яких правових процедур у зв'язку із сказаним ними чи їхнім
голосуванням на виконання їхніх службових обов'язків.
Стаття 15
Під час сесій Консультативної асамблеї представники в
Асамблеї та їхні заступники, незалежно від того, чи є вони членами
парламенту чи ні, користуються:
a) на їхній національній території, імунітетами, які
надаються в їхніх країнах членам парламенту;
b) на території всіх інших держав-членів, імунітетом від
арешту та кримінального переслідування.
Цими імунітетами вони також користуються під час
подорожування до місця засідання Консультативної асамблеї та
звідти. Такі імунітети, однак, не застосовуються у випадках, коли
представники та їхні заступники вчиняють злочин, замах на злочин
або вже вчинили злочин та у випадках, коли Асамблея позбавили їх
цих імунітетів.
ЧАСТИНА VI
Посадові особи Ради
Стаття 16
Крім імунітетів і привілеїв, визначених у статті 18 нижче,
Генеральний секретар, заступник Генерального секретаря, їхні
дружини та малолітні діти користуються привілеями та імунітетами,
звільненнями та пільгами, які надаються дипломатичним
представникам відповідно до міжнародного права.
Стаття 17
Генеральний секретар визначає категорії посадових осіб, до
яких застосовуються положення статті 18 нижче. Він повідомляє
розподіл по категоріям урядам всіх держав-членів. Прізвища
посадових осіб, включених в ці категорії, періодично доводяться до
відома вищезгаданих урядів.
Стаття 18
Посадові особи Ради Європи:
a) користуються імунітетом від юридичного процесу у зв'язку
із сказаним, написаним чи усім здійсненим ними у їхній офіційній
якості та в межах їхніх повноважень;
b) звільняються від оподаткування окладів та винагород,
сплачуваних їм Радою Європи;
c) звільняються разом з їхніми дружинами та родичами, що
знаходяться на їхньому утриманні, від імміграційних обмежень та
реєстрації іноземців;
d) користуються такими ж привілеями щодо обміну валюти, які
надаються посадовим особам відповідного рангу, що входять до
складу дипломатичних представництв, акредитованих при відповідному
уряді;
e) користуються разом з їхніми дружинами та родичами, що
знаходяться на їхньому утриманні, такими ж репатріаційними
пільгами, якими користуються дипломатичні представники під час
міжнародних криз;
f) мають право ввезти без мита їхні меблі та майно при
первинному зайнятті посади у відповідній країні та вивезти ці
меблі та майно без мита до країни свого проживання.
Стаття 19
Привілеї та імунітети надаються посадовим особам в інтересах
Ради Європи, а не для їхньої особистої користі. Генеральний
секретар не тільки має право, але й зобов'язаний позбавити
будь-яку посадову особу імунітету в усіх випадках, коли, на його
думку, імунітет перешкоджає відправленню правосуддя і коли він
може бути скасований без шкоди для інтересів Ради Європи. Стосовно
Генерального секретаря та заступника Генерального секретаря
імунітет має право скасовувати Комітет міністрів.
ЧАСТИНА VII
Додаткові угоди
Стаття 20
Рада може укладати з будь-якою державою-членом або будь-якими
державами-членами додаткові угоди, які змінюють у тому що
стосується такої держави-члена або таких держав-членів положення
цієї Генеральної угоди.
ЧАСТИНА VIII
Спори
Стаття 21
Будь-який спір між Радою та приватними особами стосовно
отриманих поставок, наданих послуг або придбаного від імені Ради
нерухомого майна підлягає розгляду в арбітражі, порядок проведення
якого визначається в адміністративному розпорядженні, що
Генеральний секретар видає за згодою Комітету міністрів.
ЧАСТИНА IX
Заключні положення
Стаття 22
Ця Угода підлягає ратифікації. Ратифікаційні грамоти здаються
на зберігання Генеральному секретарю. Угода набуває чинності, як
тільки сім держав, що її підписали, здадуть на зберігання свої
ратифікаційні грамоти.
Однак до набуття чинності цією Угодою відповідно до положень
попереднього пункту держави, що підписали цю Угоду, погоджуються з
метою запобігання будь-яким зволіканням в ефективному
функціонуванні Ради застосовувати Угоду тимчасово від дати
підписання, якщо це дозволяють їхні відповідні конституційні
системи.
На посвідчення чого нижчепідписані належним чином на те
уповноважені представники підписали цю Генеральну угоду.
Вчинено у Парижі 2 дня вересня місяця 1949 року англійською і
французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними,
в одному примірнику, який зберігатиметься в архіві Ради Європи.
Генеральний секретар надсилає засвідчені копії цієї Угоди кожній
державі, що її підписала.
Генеральное соглашение
о привилегиях и иммунитетах Совета Европы
от 2 сентября 1949 года
Правительства Королевства Бельгии, Королевства Дании,
Французской Республики, Королевства Греции, Ирландской Республики,
Итальянской Республики, Великого Герцогства Люксембург,
Королевства Нидерландов, Королевства Норвегии, Королевства Швеции,
Турецкой Республики и Соединенного Королевства Великобритании и
Северной Ирландии,
учитывая, что положения пункта а) статьи 40 Устава Совета
Европы ( 994_001 ) предусматривают, что Совет Европы,
представители Членов и Секретариат Совета Европы пользуются на
территории своих Членов такими привилегиями и иммунитетами,
которые необходимы для выполнения их функций,
учитывая, что положения пункта b) вышеупомянутой статьи
предусматривают, что Члены Совета Европы взяли на себя
обязательство заключить соглашение с целью выполнения положений
указанного пункта,
учитывая, что во исполнение вышеупомянутого пункта b) Комитет
Министров рекомендовал правительствам Членов принять нижеследующие
положения,
договорились о следующем:
Часть I. Правосубъектность. Правоспособность
Статья 1
Совет Европы является юридическим лицом. Он правомочен
заключать договоры, приобретать движимое и недвижимое имущество и
распоряжаться им и возбуждать дела в суде.
В этих вопросах от имени Совета Европы выступает Генеральный
секретарь.
Статья 2
Генеральный секретарь всегда сотрудничает с компетентными
органами Членов в целях содействия надлежащему отправлению
правосудия, обеспечения соблюдения положений, касающихся полиции,
и предотвращения совершения каких бы то ни было злоупотреблений в
отношении привилегий, иммунитетов, изъятий и льгот, перечисленных
в настоящем Соглашении.
Часть II. Имущество, фонды и активы
Статья 3
Совет, его имущество и активы, где бы и в чьем бы
распоряжении они не находились, пользуются иммунитетом от любой
формы судебного вмешательства, кроме конкретных случаев, когда
Комитет Министров в явно выраженной форме отказывается от такого
иммунитета. Однако при этом принимается, что никакой отказ от
иммунитета не распространяется на судебно-принудительные и
судебно-исполнительные меры.
Статья 4
Здания и помещения Совета неприкосновенны. Его имущество и
активы, где бы и в чьем бы распоряжении они не находились, не
подлежат обыску, реквизиции, конфискации, экспроприации или
какой-либо другой форме вмешательства путем административных,
судебных и законодательных действий.
Статья 5
Архивы Совета и все документы, принадлежащие ему или
находящиеся в его распоряжении, неприкосновенны, где бы они ни
находились.
Статья 6
Не будучи ограниченными финансовым контролем, правилами или
мораторием какого бы то ни было рода:
а) Совет может располагать любой валютой и иметь счета в
любой валюте;
b) Совет может свободно переводить свои фонды из одной страны
в другую или в пределах любой страны и обращать любую валюту,
находящуюся в его распоряжении, в любую другую валюту;
с) при пользовании своими правами согласно предшествующим
подпунктам а) и b) Совет Европы должен считаться с любыми
представлениями со стороны правительства каждого Члена Совета в
той мере, в которой Совет признает, что такие представления могут
быть приняты во внимание без ущерба для интересов Совета.
Статья 7
Совет, его активы, доходы и другая собственность
освобождаются от:
а) всех прямых налогов; однако Совет не будет требовать
освобождения от налогов, выплат и сборов, которые в
действительности являются оплатой предоставляемого коммунального
обслуживания;
b) всех таможенных сборов, импортных и экспортных
ограничений, а также ограничений в отношении предметов,
предназначенных для служебного пользования; предметы, ввозимые в
изъятие из общих правил, будут продаваться на территории страны, в
которую они ввезены не иначе как на условиях, согласованных с
Правительством этой страны;
с) всех таможенных сборов, импортных и экспортных запретов и
ограничений в отношении собственных изданий.
Часть III. Средства связи
Статья 8
Для своих официальных средств связи Комитет Министров и
Генеральный секретарь пользуются на территории каждого Члена не
менее благоприятными условиями, чем те, которые этот Член
предоставляет дипломатическим миссиям любого другого
правительства.
Официальная корреспонденция и любые иные официальные
сообщения Комитета Министров и Секретариата не подлежат цензуре.
Часть IV. Представители членов в Комитете Министров
Статья 9
Представителям в Комитете Министров при исполнении ими своих
служебных обязанностей и во время поездки к месту заседания и
обратно предоставляются следующие привилегии и иммунитеты:
а) иммунитеты от личного ареста или задержания и от наложения
ареста на личный багаж, а также всякого рода
судебно-процессуальный иммунитет в отношении всего сказанного,
написанного или совершенного ими в официальном качестве;
b) неприкосновенностью всех бумаг и документов;
с) право пользоваться шифром и получать бумаги или
корреспонденцию посредством курьеров или вализ;
d) изъятие их самих и их жен из ограничений по иммиграции и
регистрации иностранцев в стране, в которой они временно пребывают
или через которую они проезжают при исполнении своих служебных
обязанностей;
е) те же льготы в отношении ограничений обмена денег или
валюты, какие предоставляются сотрудникам дипломатических
представительств соответствующего ранга;
f) те же иммунитеты и льготы в отношении всего личного
багажа, какие предоставляются сотрудникам дипломатических
представительств соответствующего ранга.
Статья 10
Для обеспечения представителям в Комитете Министров полной
свободы слова и полной независимости при исполнении ими служебных
обязанностей им продолжает предоставляться судебно-процессуальный
иммунитет в отношении сказанного или написанного ими, а также в
отношении всех действий, совершенных ими при исполнении служебных
обязанностей после того, как лица, которых это касается, уже не
исполняют подобные обязанности.
Статья 11
Привилегии и иммунитеты предоставляются представителям
Членов не для личной выгоды отдельных лиц, а для того, чтобы
обеспечить независимое выполнение ими своих функций, связанных с
работой Комитета Министров. Поэтому Член Организации не только
имеет право, но и обязан отказаться от иммунитета своего
представителя в каждом случае, когда, по мнению Члена Организации,
иммунитет препятствует отправлению правосудия, и этот отказ может
быть произведен без ущерба для цели, с которой иммунитет был
предоставлен.
Статья 12
а) Положения статей 9, 10 и 11 не применяются в отношении
властей страны, гражданином которой является данное лицо или
представителем которой он является или являлся.
b) В статьях 9, 10, 11 и 12 а) выше понятие "представители"
включает всех делегатов, их заместителей, советников, технических
экспертов и секретарей делегаций.
Часть V. Представители в Консультативной ассамблеи
Статья 13
Никакие административные или иные ограничения не могут быть
установлены в отношении беспрепятственного проезда представителей
в Консультативной ассамблее и их заместителей к месту проведения
встречи и их возвращение.
В сфере таможенного контроля и соблюдения валютного режима
представителям и их заместителям предоставляются:
а) их собственным правительством - те же льготы, какими
пользуются старшие должностные лица, временно выезжающие за
границу по служебной необходимости;
b) правительствами других Членов Организации - те же льготы,
какими пользуются представители иностранных правительств, временно
выполняющие свои должностные обязанности.
Статья 14
Представители в Консультативной ассамблее и их заместители
обладают иммунитетом от любого официального дознания или ареста и
любой судебной процедуры в отношении сказанного ими или
голосования при исполнении ими своих обязанностей.
Статья 15
Во время сессий Консультативной ассамблеи представители в
Ассамблее и их заместители, независимо от того, являются ли они
членами парламента, пользуются:
а) на своей национальной территории - иммунитетами,
предоставляемыми членам парламента этими странами;
b) на территории всех других государств-членов - иммунитетом
от ареста и судебного преследования.
Такой иммунитет предоставляется также во время их поездки к
месту заседания Консультативной ассамблеи и обратно. Однако
иммунитет не предоставляется, если представители и их заместители
застигнуты на месте совершения правонарушения, пытаются совершить
или только что совершили преступление, а также в случаях, когда
Ассамблея лишает их такого иммунитета.
Часть VI. Должностные лица Совета
Статья 16
Кроме иммунитетов и привилегий, перечисленных в статье 18
ниже, Генеральный секретарь и заместитель Генерального секретаря
пользуются в отношении себя, своих жен и несовершеннолетних детей
привилегиями и иммунитетами, изъятиями и льготами,
предоставляемыми согласно международному праву дипломатическим
представителям.
Статья 17
Генеральный секретарь определяет категории должностных лиц,
по отношению к которым применяются положения нижеследующей статьи
18. Он представляет их правительствам всех Государств-Членов.
Фамилии должностных лиц, включенных в эти категории, периодически
доводятся до сведения упомянутых выше правительств.
Статья 18
Должностные лица Совета Европы:
а) не подлежат судебной ответственности за сказанное или
написанное ими и за все действия, совершенные ими в качестве
должностных лиц и в рамках их полномочий;
b) освобождаются от обложения налогами окладов и
вознаграждений, выплачиваемых им Советом Европы;
с) освобождаются вместе с женами и родственниками,
находящимися на их иждивении, от ограничений по иммиграции и от
регистрации иностранцев;
d) пользуются теми же привилегиями в отношении обмена валюты,
которые предоставляются должностным лицам соответствующего ранга,
входящим в состав дипломатических миссий, аккредитованных при
соответствующем правительстве;
е) пользуются вместе со своими женами и родственниками,
состоящими на их иждивении, такими же льготами по репатриации,
какими пользуются дипломатические представители во время
международных кризисов;
f) имеют право ввезти беспошлинно свою мебель и имущество при
первоначальном занятии должности в соответствующей стране и
вывести их беспошлинно в страну своего проживания.
Статья 19
Привилегии и иммунитеты предоставляются должностным лицам в
интересах Совета Европы, а не для их личной выгоды. Генеральный
секретарь имеет право и обязанность отказаться от иммунитета
любого должностного лица, в тех случаях, когда, по его мнению,
иммунитет препятствует отправлению правосудия и от него можно
отказаться без ущерба для интересов Совета Европы. В отношении
Генерального секретаря и заместителя Генерального секретаря право
отказа от иммунитета принадлежит Комитету Министров.
Часть VII. Дополнительные соглашения
Статья 20
Совет может заключать с любым Членом или Членами Совета
дополнительные соглашения, изменяющие положения настоящего
Генерального соглашения, в той мере, в какой это касается данного
Члена или данных Членов Совета.
Часть VIII. Споры
Статья 21
Любые споры между Советом и частными лицами в отношении
произведенных поставок, оказанных услуг или недвижимости,
закупленной от имени Совета, передаются в административный
арбитраж, порядок работы которого определяется распоряжением
Генерального секретаря и утверждается Комитетом Министров.
Часть IX. Заключительные положения
Статья 22
Настоящее Соглашение подлежит ратификации. Ратификационные
грамоты сдаются на хранение Генеральному секретарю Совета Европы.
Соглашение вступает в силу после того, как семь участников сдадут
на хранение свои ратификационные грамоты.
Однако до вступления в силу данного Соглашения на условиях,
предусмотренных в предыдущем пункте, его участники во избежание
любой задержки нормального функционирования Совета соглашаются
применять его на временной основе с момента подписания согласно
своим соответствующим конституционным системам.
В удостоверение чего подписавшиеся ниже полномочные
представители, должным образом на то уполномоченные, подписали
настоящее Генеральное соглашение.
Совершено в Париже второго сентября 1949 года на французском
и английском языках, причем оба текста являются равно
аутентичными, в единственном экземпляре, который будет храниться в
архивах Совета Европы. Генеральный секретарь направит каждому
участнику заверенные копии.
За Правительство Королевства Бельгии:
Луи Шейвен
За Правительство Королевства Дании:
Й.К.В.Крузе
За Правительство Французской Республики:
Александр Пароди
За Правительство Королевства Греции:
К.Ксантополос Паламас
За Правительство Ирландской Республики:
Шон Мэрфи
За Правительство Итальянской Республики:
Джюстиниани
За Правительство Великого Герцогства Люксембург:
Ант.Функ
За Правительство Королевства Нидерландов:
В.К.Постомус Мейхес
За Правительство Королевства Норвегии:
Рольф Андворд
За Правительство Королевства Швеции:
К.И.Вестман
За Правительство Турецкой Республики:
Н.Менеменциоглу
За Правительство Соединенного Королевства
Великобритании и Северной Ирландии:
Оливер Харви
Присоединения к данному Соглашению в соответствии со статьей
1
Австрия 9.V.1957 года
Исландия 11.III.1955 года
Испания 23.VI.1982 года
Кипр 30.XI.1967 года
Лихтенштейн 16.V.1979 года
Мальта 22.I.1969 года
Португалия 6.VII.1982 года
Федеративная Республика Германия 10.IX.1954 года
Швейцария 29.XI.1965 года