Державна податкова адміністрація України з метою забезпечення ефективної роботи органів податкової служби щодо упередження неправомірного декларування сум податку на додану вартість до відшкодування з бюджету повідомляє.

Аналіз правомірності формування платниками показників податкової звітності декларації з податку на додану вартість свідчить, що в порушення вимог Закону (168/97-ВР) поширюється практика недекларування платниками сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Так, значна кількість платників, декларуючи суми податкового кредиту у великих розмірах, визначає його в повному обсязі як неоплачений (рядок 3 Розрахунку бюджетного відшкодування (z0250-97) дорівнює 0).

Крім того, низка платників при здійсненні оплати за придбані товари у тому ж звітному періоді, в якому отримано право на податковий кредит (рядок 3 Розрахунку бюджетного відшкодування (z0250-97) , з різних причин не обчислюють суму бюджетного відшкодування (рядок 4 Розрахунку бюджетного відшкодування дорівнює 0). При цьому в деяких випадках сума від'ємного значення між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, незважаючи на фактичну сплату податку постачальникам в одному звітному періоді, накопичується в деклараціях з ПДВ (z0250-97) (в рядку 26) протягом кількох наступних звітних періодів, і надалі приймає участь у визначенні суми бюджетного відшкодування.

Водночас органи податкової служби при проведенні документальних невиїзних чи позапланових виїзних перевірок не приймають до уваги вимоги пункту 9 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) та підпункту 7.7.7 (а) пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) . В результаті своєчасно не контролюється стан формування податкового кредиту та не виявляються факти заниження сум бюджетного відшкодування, і це дає змогу платникам проводити відповідні маніпулювання податковою звітністю з метою мінімізації поточних податкових зобов'язань та штучного створення "потрібної" суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи ситуацію, що склалася, Державна податкова адміністрація України зобов'язує органи податкової служби забезпечити якісну і результативну роботу по контролю за перевіркою податкової звітності та проведення роз'яснювальної роботи серед платників податку щодо необхідності чіткого та беззаперечного дотримання норм податкового законодавства.

При цьому слід врахувати, що порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Відповідно до зазначеного пункту, у разі, якщо платник податку визначив суму бюджетного відшкодування, він може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації (z0250-97) , яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (підпункт 7.7.3 пункту 7.3 статті 7 Закону (168/97-ВР) .

В цьому випадку сума визначеного платником бюджетного відшкодування (рядок 4 Розрахунку бюджетного відшкодування (z0250-97) ) відображається в рядку 25.2 декларації з податку на додану вартість.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (z0250-97) (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону (168/97-ВР) .

В цьому випадку сума визначеного платником бюджетного відшкодування (рядок 4 Розрахунку бюджетного відшкодування (z0250-97) ) відображається в рядку 25.1 декларації з податку на додану вартість.

Таким чином, Законом (168/97-ВР) передбачено два шляхи отримання бюджетного відшкодування:

- зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних звітних періодах;

- повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника.

При цьому платником в кожному звітному періоді може застосовуватися тільки один з цих шляхів, а зміна задекларованого напрямку відшкодування сум податку на додану вартість Законом (168/97-ВР) не передбачена.

Отримана податкова звітність платника піддягає перевірці в терміни, визначені Законом (підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону (168/97-ВР) ).

Відповідно до абзацу "а" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону (168/97-ВР) у разі, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом внаслідок таких перевірок, то платнику надсилається податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Даний документ надсилається платнику податку на додану вартість згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001 р. N 253 (z0567-01) та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за N 567/5758 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок N 253) за формою, визначеною додатком 6 до цього Порядку (форма "В 2" (z0567-01) .

Таким чином, на підставі отриманих акта перевірки та податкового повідомлення-рішення, згідно з якими визначено заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування (у тому числі і не визначеної ним взагалі, тобто заявка дорівнює 0), платник податку повинен врахувати висновки, зроблені перевіркою, шляхом визначення у рядку 26 податкової декларації з податку на додану вартість (z0250-97) поточного звітного періоду (періоду, в якому здійснювалася перевірка) заниженої суми бюджетного відшкодування, розмір якої вказаний в отриманому податковому повідомленні про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування, та подальшого врахування цієї суми у податковій декларації виключно у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Сума заниженого бюджетного відшкодування, самостійно обчислена податковим органом, згідно з податковим повідомленням не відображається в картці особового рахунку платника, а враховується платником в рядку 26 декларації як така, що не може в подальшому бути заявленою платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не може бути відображена ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації (z0250-97) та перераховуватися на розрахунковий рахунок платника, а підлягатиме лише зарахуванню платником в податкових деклараціях у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах. Органам податкової служби необхідно забезпечити особливий контроль за такими сумами при проведенні документальних невиїзних (камеральних) або позапланових виїзних (документальних) перевірок.

Якщо при проведенні перевірки не встановлено інших порушень податкового обліку, крім визначення заниженої суми бюджетного відшкодування, то зазначені зміни у податковій звітності не можуть призводити до додаткового нарахування податкових зобов'язань у платника за наслідками такої перевірки та, відповідно, застосування штрафних санкцій.

При цьому необхідно враховувати, що з моменту декларування платником неправильно обчисленої суми бюджетного відшкодування (її заниження або ж декларування замість бюджетного відшкодування тільки від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту) і до моменту виявлення цього факту перевіркою занижена сума бюджетного відшкодування могла бути зарахована в рахунок погашення поточних податкових зобов'язань або ж використана при розрахунку бюджетного відшкодування.

З огляду на вищевикладене слід взяти до уваги, що за результатами перевірки можуть бути виявлені такі ситуації:

- до початку перевірки від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту, яке в порушення вимог Закону (168/97-ВР) раніше не декларувалось платником як бюджетне відшкодування, повністю самостійно враховано ним в податковій декларації (z0250-97) при визначенні платежів до бюджету в рахунок погашення поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість в будь-якому з наступних податкових періодів (з моменту його виникнення і до моменту виявлення перевіркою):

в такому випадку за результатами перевірки сума заниженого бюджетного відшкодування не визначається;

- до початку перевірки від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту, яке в порушення вимог Закону (168/97-ВР) раніше не декларувалось платником як бюджетне відшкодування, частково самостійно враховано ним в податковій декларації при визначенні платежів до бюджету в рахунок погашення поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість в будь-якому з наступних податкових періодів (з моменту його виникнення і до моменту виявлення перевіркою):

в такому випадку за результатами перевірки до суми заниженого бюджетного відшкодування, на яку складається податкове повідомлення, не включається частина суми від'ємного значення, яка врахована платником при визначенні платежів до бюджету;

- під час перевірки виявлено, що від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту, яке в порушення вимог Закону (168/97-ВР) раніше не декларувалось платником як бюджетне відшкодування у періоді його виникнення, в подальшому враховано платником при визначенні суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в будь-якому з наступних податкових періодів (з моменту його виникнення і до моменту виявлення перевіркою):

в такому випадку ця сума від'ємного значення визнається сумою заниженого бюджетного відшкодування за результатами періоду його виникнення з відповідними наслідками, передбаченими законодавством.

Податковим органом має бути проведено перерахунок сум бюджетного відшкодування за податковий період, в якому в порушення норм Закону (168/97-ВР) вперше не задекларовано суму бюджетного відшкодування (повністю чи частково), і за всі наступні податкові періоди.

При проведенні такого перерахунку розрахунок бюджетного відшкодування кожного наступного звітного періоду має бути перерахований органом податкової служби таким чином, щоб значення рядка 1 Розрахунку бюджетного відшкодування (z0250-97) кожного наступного звітного періоду зменшувалося на виявлену суму заниженого бюджетного відшкодування відповідного попереднього звітного періоду.

Якщо до проведення такого перерахунку суми бюджетного відшкодування були підтверджені перевіркою, матеріали перевірки мають бути переглянуті та у відповідних випадках скасовані. Крім того, така ситуація має стати приводом для проведення службового розслідування та розгляду питання щодо організації вжиття заходів дисциплінарного впливу до відповідних посадових осіб.

Повідомляючи про викладене, Державна податкова адміністрація України зобов'язує проаналізувати показники податкової звітності платників податку та провести перевірки податкових декларацій, до яких подано розрахунок бюджетного відшкодування з нульовими значеннями рядків 3 та/або 4, а також декларацій (крім декларацій платників, які не мають права на бюджетне відшкодування згідно з Законом (168/97-ВР) ), в яких рядок 26 заповнено більше ніж 2 звітних періоди підряд.

Враховуючи те, що бюджетне відшкодування декларується платниками податку на додану вартість як юридичними, так і фізичними особами, а перевірки здійснюють також і підрозділи аудиту та податкової міліції, зазначений лист взяти до виконання всіма підрозділами, які здійснюють адміністрування податку на додану вартість (підрозділами оподаткування юридичних осіб, оподаткування фізичних осіб, підрозділами аудиту, податкової міліції та відомчого контролю).