Юридический Харьков плюс - Текст документу N 66e52a8b682900d1ebea895f5c8de33f-1

На виконання пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року N 589 (589-2003-р) "Деякі питання обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами" НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Порядок визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами, що додається.

2. Начальнику Головного штабу Державної воєнізованої гірничо-рятувальної (аварійно-рятувальної) служби МНС України Радецькому Й.І. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Начальнику управління документального забезпечення та з питань звернень громадян Департаменту стратегічного планування та моніторингу МНС України Дяченко Г.П. після державної реєстрації цього наказу забезпечити його надсилання центральним і місцевим органам виконавчої влади.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чучковського В.М.

ПОРЯДОК

визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами

1. Загальні положення та сфера застосування

1.1. Порядок визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами (далі - Порядок) поширюється на центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що мають у своєму підпорядкуванні об'єкти та окремі території, передбачені Переліком об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 N 1214 (1214-2000-п) , а також на суб'єкти господарської діяльності, незалежно від форм власності, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характерів, та на державні аварійно-рятувальні служби (формування).

1.2. При безпосередньому вкладанні договорів на аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів та окремих територій (далі - об'єкти), що підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами (формуваннями), сторони керуються зазначеним Порядком у частині планування та обліку витрат, які підлягають компенсації.

1.3. Терміни та поняття, які вживаються в цьому Порядку, застосовуються в значенні, визначеному Законами України "Про аварійно-рятувальні служби" (1281-14) , "Про об'єкти підвищеної небезпеки" (2245-14) та іншими нормативно-правовими актами.

2. Порядок визначення розмірів оплати за аварійно-рятувальне обслуговування

2.1. Витрати на виконання постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування

Вартість постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування складається з розрахунку витрат на утримання аварійно-рятувальної служби (формування) та вартості виконання аварійно-рятувальних робіт. Підставою для розрахунку вартості утримання аварійно-рятувальної служби (формування) є планові витрати на утримання однієї оперативної одиниці рятувальників, що визначені засновником на підставі галузевих нормативних витрат, розрахунків аварійно-рятувальної служби та кількості і професійного складу оперативних одиниць рятувальників, що необхідні для обслуговування того чи іншого об'єкта чи окремої території.

Чисельний і професійний склад державної аварійно-рятувальної служби (формування), задіяний згідно з договором на постійне та обов'язкове обслуговування об'єктів, залежить від рівня та видів потенційної небезпеки об'єкта і визначається органом управління державної аварійно-рятувальної служби.

Кількість оперативних одиниць рятувальників визначається планами ліквідації аварій щодо кожного об'єкта і організацією праці в режимі цілодобового функціонування. При цьому повинні враховуватись можливості поєднання сил і засобів декількох підрозділів служби (диспозиція виїздів на аварійно-рятувальні роботи).

Оперативне керівництво на рівні підрозділу, медичний, інженерно-технічний, адміністративно-управлінський і господарський персонал визначаються обсягами відповідних функцій, організаційними структурами і системою організації праці.

2.2. Калькуляція статей витрат на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування

Витрати, пов'язані з функціонуванням оперативних одиниць та управління ними в режимі постійної готовності, групуються за наступними статтями:

2.2.1. Прямі витрати на утримання оперативних одиниць

Ця стаття включає в себе наступні види витрат:

1) оплата праці працівників оперативних одиниць рятувальників - визначається пунктом 13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318 (z0027-00) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за N 27/4248 (далі - Положення). Структура та перелік витрат на оплату праці формується відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) та Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 N 323 (z0465-95) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1995 року за N 465/1001.

Витрати на оплату праці рятувальників визначаються, виходячи з чисельності і тарифно-кваліфікаційного складу оперативних одиниць рятувальників, безпосередньо пов'язаних з постійним та обов'язковим обслуговуванням об'єктів та окремих територій і встановлених годинних тарифних ставок і окладів.

Витрати на додаткову заробітну плату рятувальникам визначаються розмірами виплачуваних доплат, надбавок, гарантійних і компенсаційних виплат, премій, пов'язаних з виконанням постійного та обов'язкового обслуговування державною аварійно-рятувальною службою (формуванням) об'єктів, оплати відпусток.

Інші заохочувані та компенсаційні виплати рятувальникам передбачені чинним законодавством, що виплачуються з фонду оплати праці, визначаються розмірами виплачуваних винагород, заохочень, компенсаційних та інших грошових виплат згідно з галузевими нормативними документами, колективним договором та галузевою угодою. Розмір цих виплат визначається середніми їх розмірами за результатами попереднього звітного року;

2) витрати на соціальні заходи, зазначені в пункті 24 Положення:

відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування;

відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

відрахування на обов'язкове особисте страхування рятувальників аварійно-рятувальних служб;

інші обов'язкові відрахування та страхові внески, передбачені законодавством.

2.2.2. Прямі матеріальні витрати на утримання оперативних одиниць рятувальників

Стаття включає в себе всі інші витрати, що визначаються відповідно до пункту 12 Положення і можуть бути безпосередньо віднесені до утримання і забезпечення готовності визначеної кількості оперативних одиниць рятувальників, а саме:

паливо та енергія;

транспортні витрати;

медичне забезпечення діяльності та медико-психологічна реабілітація;

окремі види матеріалів аварійного призначення.

2.2.3. Загальновиробничі витрати на утримання оперативних одиниць рятувальників - визначаються відповідно до пункту 15 Положення:

1) витрати на утримання і забезпечення готовності керівного (командного) основного особового складу, що забезпечують готовність і організацію постійного та обов'язкового обслуговування аварійно-рятувальними службами (формуваннями) об'єктів та окремих територій у зоні своєї діяльності, що визначаються відповідно до чисельності, затвердженої штатним розписом, ставок і окладів з урахуванням доплат, премій (оплата праці, відрахування на соціальні заходи, оплата службових відряджень, інші витрати на утримання керівного (командного) основного особового складу);

2) витрати на утримання і забезпечення діяльності інженерно-технічного персоналу, що належить до керівного (командного) основного особового складу, які визначаються відповідно до чисельності, затвердженої штатним розписом, ставок і окладів з урахуванням доплат, премій (оплата праці, виплата компенсацій, передбачених законодавством, інші грошові виплати згідно з галузевими угодами, колективними договорами тощо, відрахування на соціальні заходи, оплата службових відряджень, інші витрати на утримання керівного (командного) основного особового складу);

3) амортизація (знос) основних аварійно-рятувальних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого призначення (розрахунок здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92 (z0288-00) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за N 288/4509, та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року N 242 (z0750-99) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за N 750/4043);

4) витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних аварійно-рятувальних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого призначення, пускові витрати;

5) витрати на охорону праці та техніку безпеки;

6) витрати на технічне переоснащення;

7) витрати на податки і збори (обов'язкові платежі);

8) інші витрати з обслуговування основної діяльності.

Загальновиробничі витрати, при розрахунку вартості постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування аварійно-рятувальними службами (формуваннями) об'єктів та окремих територій, пропорційно розподіляються відносно загальної кількості оперативних одиниць рятувальників, що належать до підрозділу загону, визначеного за своєю специфікою для обслуговування згідно з договором.

2.2.4. Адміністративні (загальногосподарські) витрати на утримання оперативних одиниць рятувальників - визначаються за номенклатурою витрат пункту 18 Положення. До них належать витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням аварійно-рятувальною службою (формуванням), а саме:

1) витрати на утримання апарату управління аварійно-рятувальної служби та іншого загальногосподарського персоналу, що визначаються відповідно до чисельності, затвердженої штатним розписом, ставок і окладів з урахуванням доплат, премій (оплата праці, відрахування на соціальні заходи);

2) витрати на службові відрядження;

3) організаційні, представницькі та інші витрати;

4) витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, охорону, операційну оренду основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальногосподарського призначення;

5) витрати на юридичні, експертні, аудиторські послуги;

6) витрати на зв'язок (телефонний, мобільний, поштовий, інтернет);

7) канцелярські витрати;

8) амортизація (знос) основних, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальногосподарського призначення;

9) інші витрати загальногосподарського призначення (витрати на розрахунково-касове обслуговування, підготовка та перепідготовка кадрів, підписання періодичних видань);

10) витрати на податки і збори (обов'язкові платежі).

Адміністративні витрати при розрахунку вартості постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування державними аварійно-рятувальними службами (формуваннями) об'єктів пропорційно розподіляються відносно загальної кількості оперативних одиниць рятувальників загону.

2.2.5. Інші витрати

Витрати, визначені відповідно до пункту 20 Положення. До них належать витрати державної аварійно-рятувальної служби (формування), що враховуються при визначенні вартості постійного та обов'язкового обслуговування об'єктів, до складу яких належать витрати на перспективний і соціальний розвиток державної аварійно-рятувальної служби (формування) тощо.

Визначення витрат на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування здійснюється шляхом техніко-економічних розрахунків, проведених з використанням технічних норм та нормативів, що зафіксовані технічною документацією, статистичних даних з врахуванням економічних умов діяльності: форм і систем оплати праці, цін на матеріали і ресурси, що передбачені в році, що планується, нормативів платежів, визначених законодавством, та з урахуванням виконання планових показників попереднього періоду.

Вартість утримання оперативної одиниці рятувальників може змінюватися в залежності від специфіки та особливостей організації діяльності підприємства, що обслуговується, кількісного та професійного складу оперативної одиниці рятувальника та в залежності від переліку та складу статей витрат на її утримання.

Оплата постійного і обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування є відшкодуванням фактичних трудових та матеріальних затрат державної аварійно-рятувальної служби (формування).

Кошти, отримані державною аварійно-рятувальною службою з бюджетів різних рівнів, від підприємств, установ та організацій згідно з договорами на постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування, використовуються на утримання служби згідно з кошторисами, затвердженими в установленому порядку.

2.3. Оплата додаткових платних послуг та аварійно-рятувальних робіт

Витрати на надання додаткових платних послуг, у тому числі робіт з посилення (забезпечення) протиаварійного захисту, відшкодовуються відповідно до Порядку утворення цін на додаткові платні послуги, які надаються аварійно-рятувальними службами, умов їх надання та справляння плати за ці послуги, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 16 липня 2002 року N 176/547/211 (z0609-02) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2002 року за N 609/6897.

Аварійно-рятувальні роботи та додаткові платні послуги відшкодовуються окремо від вартості утримання оперативних одиниць, за фактом їх виконання, що обумовлюється договором на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування або окремим договором.

Зазначені витрати складаються з:

оплати праці безпосередніх виконавців;

внесків на соціальні заходи;

матеріальних витрат, у тому числі на матеріали аварійного призначення, інструменти, пристрої, спеціальний одяг і взуття, захисні пристрої, основні засоби, малоцінні та швидкозношувані предмети та інвентар;

транспортних витрат на доставку рятувальників (заробітна плата для водіїв, витрати на пально-мастильні матеріали, витрати на відрядження рятувальників);

витрат на зв'язок і оперативне управління аварійно-рятувальними роботами;

витрат на організацію системи життєзабезпечення в умовах польового розташування рятувальників;

інших витрат в залежності від обставин надзвичайних ситуацій і складності аварійно-рятувальних робіт;

податків і зборів (обов'язкових платежів).

Оплата праці безпосередніх виконавців аварійно-рятувальних робіт враховує трудомісткість їх виконання і визначається з розрахунку годинної тарифної ставки.

В обов'язковому порядку враховуються умови виконання робіт: застосування ізолювальних газозахисних апаратів, спеціальних страхових систем при виконанні робіт на висоті, знаходження в небезпечних, шкідливих або особливо шкідливих умовах, нічний, понаднормований час тощо.

Годинна тарифна ставка визначається виходячи із середньомісячної кількості робочих годин, що прийнята для умов даного виробництва або умов виконання даного виду робіт.

Оплата праці за виконання аварійно-рятувальних робіт із застосуванням ізолювальних газозахисних респіраторів компенсує шкідливість апаратури для автономного дихання і становить чотирикратну годинну максимальну тарифну ставку (оклад) респіраторника (рятувальника, газорятувальника).

Максимальна тривалість робочої зміни із застосуванням ізолювального газозахисного апарата становить 4 години, а вартість години роботи в респіраторі дорівнює чотирикратному годинному максимальному посадовому окладу респіраторника (рятувальника) за кожну годину роботи в респіраторі.

При виконанні робіт із застосуванням ізолювальних газозахисних апаратів у зоні високих температур нормативний час роботи, що регулюється відповідними нормативно-правовими актами, прирівнюється до повної робочої зміни.

У залежності від видів та складності аварійно-рятувальних робіт, що виконуються державними аварійно-рятувальними службами, до годинних тарифних ставок рятувальників застосовуються наступні коефіцієнти:

1) посадові оклади працівників, безпосередньо зайнятих на підземних роботах у шахтах, небезпечних раптовими викидами, гірничими ударами, понад категорійні і III категорії за газом, підвищуються на 10% на час ведення робіт, тобто застосовується коефіцієнт 1,1;

2) при виконанні аварійно-рятувальних робіт в умовах стислих строків ("терміново") до годинного посадового окладу застосовується коефіцієнт 1,8;

3) при виконанні аварійно-рятувальних робіт у зоні здійснення робіт діючого устаткування або руху транспорту до годинного посадового окладу застосовується коефіцієнт 1,1;

4) при виконанні аварійно-рятувальних робіт при температурі на робочому місці від - 20 град.C до - 40 град.C або більше + 40 град.C, у темні години доби (темних місцях), або на висоті більше 10 метрів, до годинного посадового окладу застосовується коефіцієнт 2,0;

5) при виконанні аварійно-рятувальних робіт у зоні зі шкідливими умовами або в середовищі, непридатному для дихання, до годинного посадового окладу застосовується коефіцієнт 1,7;

6) при виконанні аварійно-рятувальних робіт у електричних установках, що знаходяться під напругою, до годинного посадового окладу застосовується коефіцієнт 1,3;

7) при виконанні аварійно-рятувальних робіт у складних метеорологічних умовах або у важкодоступних місцях до годинного посадового окладу застосовується коефіцієнт 1,5;

8) при виконанні аварійно-рятувальних робіт із застосуванням ручних вібромеханізмів або в умовах заводнення до годинного посадового окладу застосовується коефіцієнт 1,4;

9) за час перебування під водою, у залежності від глибини занурення, водолазам та іншим працівникам державних аварійно-рятувальних служб, які здійснюють спуски під воду для виконання аварійно-рятувальних робіт, крім їх посадового окладу, установлюється погодинна оплата:

За кожні наступні 10 метрів занурення погодинна плата збільшується:

від 100 до 300 метрів - на коефіцієнт 6,6;

понад 300 метрів - на коефіцієнт 9,9.

Указані коефіцієнти розраховані виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, установленої законодавством.

За наявності чинників, що ускладнюють водолазні аварійно-рятувальні та інші роботи, погодинна оплата за перебування під водою збільшується:

1) при температурі води нижче + 4 град.C (за відсутності обігрівальних костюмів) і вище + 37 град.C - коефіцієнт 1,25 до годинної тарифної ставки);

2) у разі роботи на в'язкому та засміченому ґрунті - коефіцієнт 1,15;

3) у разі роботи під кригою - коефіцієнт 1,15;

4) у разі роботи з альтанки - коефіцієнт 1,15;

5) у разі швидкісної течії:

від 0,5 до 1,0 м/сек - коефіцієнт 1,2;

від 1,0 до 1,5 м/сек - коефіцієнт 1,4;

6) у разі хвилювання моря від 2 до 3 балів - коефіцієнт 1,4;

7) якщо видимість під водою менше ніж 1 метр - коефіцієнт 1,2;

8) якщо відсутня видимість - коефіцієнт 1,3;

9) у разі підривних робіт і робіт з вибухонебезпечними речовинами - коефіцієнт 1,35;

10) при зварюванні та різанні металу під водою - коефіцієнт 1,35;

11) у разі забруднення води шкідливими та токсичними домішками - коефіцієнт 1,25.

За наявності декількох факторів, що ускладнюють аварійно-рятувальні та інші роботи, коефіцієнти збільшення погодинної оплати підсумовуються, при цьому підсумований коефіцієнт збільшення не повинен перевищувати двох.

Основні засоби, малоцінні та швидкозношувані предмети, що прийшли в непридатність під час проведення аварійно-рятувальних та інших робіт, оформляються актами на списання та відшкодовуються підприємствами, установами, організаціями, на яких проводились такі роботи.

При виконанні робіт з посилення (забезпечення) протиаварійного захисту, крім відшкодування трудових і матеріальних затрат, можуть плануватися накладні витрати, які включають:

заробітну плату непрямих виконавців, адміністративно-управлінського персоналу;

нарахування в установленому порядку на заробітну плату непрямих виконавців і адміністративно-управлінського персоналу;

транспортні витрати;

утримання будівель, приміщень та споруд;

знос малоцінних та швидкозношуваних предметів;

інші витрати (канцелярські, друкарські, послуги зв'язку тощо).

Граничний розмір накладних витрат для кожного підрозділу державної аварійно-рятувальної служби визначається щорічно органом управління аварійно-рятувальною службою на підставі фактичних витрат минулого року і встановлюється у відсотковому відношенні до фонду заробітної плати прямих виконавців.

Компенсація вартості аварійно-рятувальних та інших робіт здійснюється на підставі документів, що підтверджують строки та умови виконання робіт та фактичні матеріальні витрати із застосування спеціального оснащення та устаткування (додаток 1). Компенсацію здійснює об'єкт - сторона договору аварійно-рятувального обслуговування, на якому проводились аварійно-рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи, чи центральний або місцевий орган виконавчої влади, що залучив державну аварійно-рятувальну службу до проведення аварійно-рятувальних робіт.

Кошти, отримані за виконані аварійно-рятувальні та інші роботи, використовуються відповідно до законодавства.

2.4. Порядок та підстави для грошових розрахунків за договорами на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування

Постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів державними аварійно-рятувальними службами та їх формуваннями виконується на підставі договорів на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування такими службами (формуваннями) об'єктів, у яких обумовлюється порядок та умови грошових розрахунків за постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування.

Сума договору на постійне аварійно-рятувальне обслуговування ділиться пропорційно на строк дії договору помісячно (або інший період, обумовлений договором) та сплачується на умовах, передбачених договором.

Сторонами договору на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів та окремих територій складається акт виконання умов договору за формою згідно з додатком 2.

При глибині занурення (м)	Коефіцієнт до годинної ставки
до 6 метрів	0,24
понад 6 до 12 метрів	0,27
понад 12 до 20 метрів	0,30
понад 20 до 30 метрів	0,37
понад 30 до 40 метрів	0,44
понад 40 до 45 метрів	0,51
понад 45 до 50 метрів	0,57
понад 50 до 60 метрів	0,71
понад 60 до 70 метрів	2,78
понад 70 до 80 метрів	4,20
понад 80 до 90 метрів	5,50
понад 90 до 100 метрів	6,90

Про затвердження Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами

ПОРЯДОК

визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами

1. Загальні положення та сфера застосування

2. Порядок визначення розмірів оплати за аварійно-рятувальне обслуговування

АКТ

здавання-приймання робіт за договором N___ від "_"_________200 року

АКТ

Про затвердження Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами

ПОРЯДОК

визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами

1. Загальні положення та сфера застосування

2. Порядок визначення розмірів оплати за аварійно-рятувальне обслуговування

АКТ

здавання-приймання робіт за договором N_____ від "___"_____________200____ року

АКТ

здавання-приймання робіт за договором N___ від "_"_________200 року