Згідно з ч.2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається лише тоді, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк, виходячи саме з характеру подальшої роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, або в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
Переукладений хоча б один раз строковий трудовий договір у випадках, не зазначених ч.2 ст. 23 КЗпП, відповідно до ст. 39-1 КЗпП автоматично вважається безстроковим, тобто укладеним на невизначений строк.
Крім того, чинність строкового трудового договору вважається продовженою на невизначений строк, якщо після закінчення його трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їхнього припинення. За таких умов роботодавець не може звільнити працівника за п.2 ст. 36 КЗпП, тобто через закінчення строку трудового договору.
Отже, переукладення або продовження на новий термін строкового трудового договору веде до зміни його характеру (безстроковий), і звільнення такого працівника можливе лише на загальних підставах, передбачених законодавством.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 37 /2007