Чи є акт про порушення Правил користування електроенергією для населення дійсним, якщо споживач, у якого виявлено порушення, відмовився його підписати? Чи вважатиметься він доказом у суді за таких обставин?
Так. відповідно до п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357 (далі — Правила), у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем зазначених Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. Крім цього, у разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Слід вказати що на підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (наприклад, у разі самовільного підключення до електричної мережі: розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача) та визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача. У разі відмови споживача відшкодувати збитки енергопостачальник передає справу до суду.
У п. 22 Правил встановлено, що спори та розбіжності, що можуть виникнути під час користування електричною енергією, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку.
Згідно зі сі. 57 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК) доказами у цивільній справі і будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимога і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно із положеннями ' ст. 64 ЦПК письмовим» доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Таким чином, акт про порушення Правил є різновидом письмових доказів, перелік яких міститься у ст. 64 ЦПК. Відзначимо, що письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
Як передбачено у ст. 179 ЦПК, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обов'язком сторін згідно зі ст. 60 ЦПК є доведення обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, у судовому розгляді справи про порушення у сфері споживання електричної енергії за участю споживача, та енергопостачальної організації акт про порушення Правил, підписаний трьома представниками енергопостачальника, може бути прийнятий судом як доказ. Але споживачеві слід пам'ятати, що він може пред'явити у суді такі докази, як пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показання свідків, письмові та речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи, висновки експертів тощо.
Водночас вирішення значення всіх представлених сторонами доказів залишається за судом, оскільки згідно з і ч. 2 ст. 212 ЦПК жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Сторінку підготувала Катерина ФОМІНА
Юридичний вісник України № 45 (10-16 листопада 2007 року)