Юридический Харьков плюс - Текст документу N 1a82bf7d2f0184b768ff75cc9d0de389-1

Відповідно до статті 10 Закону України "Про Службу безпеки України" (2229-12) , Основ законодавства України про охорону здоров'я (2801-12) , Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) та з метою впорядкування організації медичного забезпечення в Службі безпеки України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок медичного забезпечення в Службі безпеки України, що додається.

2. Начальнику Військово-медичного управління Служби безпеки України забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Служби безпеки України відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

4. З цим наказом ознайомити особовий склад Служби безпеки України.

ІНСТРУКЦІЯ

про порядок медичного забезпечення в Службі безпеки України

I. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , Основ законодавства України про охорону здоров'я (2801-12) , Закону України "Про Службу безпеки України" (2229-12) .

Інструкція визначає основні правові, організаційні та соціальні засади медичного забезпечення в системі Служби безпеки України (далі - СБУ).

1.2. У цій Інструкції поняття і терміни вживаються у такому значенні:

ВВНЗ - вищий військовий навчальний заклад та вищий навчальний заклад, який має військові навчальні підрозділи СБУ з програмами підготовки громадян на посади осіб офіцерського складу СБУ;

військовослужбовці - співробітники-військовослужбовці та курсанти ВВНЗ;

вироби медичного призначення - прилади, комплекси, системи обладнання, інструменти, пристрої, імплантати (кардіостимулятори, кардіостенти, штучні клапани, штучні водії ритму, протези суглобів та інші протези, слухові апарати тощо), приладдя, матеріали або інші вироби, призначені для діагностики, лікування та профілактики захворювань;

ВМС - військово-медичні служби в регіональних органах, підрозділах Центрального управління та закладах СБУ;

інші особи - особи, які не перебувають на медичному обліку у закладі охорони здоров'я СБУ;

курсанти ВВНЗ - курсанти (слухачі) вищих військових навчальних закладів СБУ та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи СБУ з програмами підготовки громадян на посади осіб офіцерського складу;

ЛКК - лікарсько-консультативна комісія;

медикаменти - лікарські засоби, сироватки і вакцини, лікарська рослинна сировина, лікарські мінеральні води, дезінфекційні засоби тощо;

медична книжка - форма N 025/о (va302282-99) (медична карта амбулаторного хворого) облікової статистичної документації, затверджена наказом МОЗ України від 27.12.99 N 302 (v0302282-99) "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)";

медична реабілітація (відновне лікування) - система лікувальних заходів, спрямованих на відновлення порушених чи втрачених функцій організму особи, на виявлення та активізацію компенсаторних можливостей організму з метою забезпечення умов для повернення особи до нормальної життєдіяльності, на профілактику ускладнень та рецидивів захворювання;

медичний огляд - огляд особи лікарем з метою визначення стану здоров'я та виявлення захворювань;

МСЕК - медико-соціальна експертна комісія;

пацієнт - фізична особа, яка отримує медико-санітарну допомогу у закладі охорони здоров'я.

Зміст інших понять та термінів, що вживаються у цій Інструкції, визначається Основами законодавства України про охорону здоров'я (2801-12) .

1.3. Медичне забезпечення в системі СБУ - це комплекс заходів, що проводяться закладами охорони здоров'я та військово-медичними підрозділами СБУ з метою відбору кандидатів на військову службу до СБУ за станом здоров'я, збереження та зміцнення здоров'я прикріплених контингентів, надання їм необхідної медико-санітарної допомоги для найшвидшого відновлення працездатності після захворювань і травм. До таких заходів належать лікувально-профілактичні, санітарно-гігієнічні, протиепідемічні, забезпечення медичним майном, а також підтримання високої бойової та мобілізаційної готовності медичної служби.

1.4. Завдання закладів охорони здоров'я СБУ у мирний час визначаються:

умовами оперативно-службової діяльності та побуту органів, підрозділів, закладів СБУ;

станом здоров'я, фізичним розвитком, рівнем та характером захворюваності особового складу СБУ;

санітарно-епідемічним станом місць дислокації органів, підрозділів, закладів СБУ.

1.5. Основними завданнями медичного забезпечення в мирний час є:

медичне забезпечення оперативно-службової підготовки органів, підрозділів, закладів СБУ;

забезпечення високої бойової і мобілізаційної готовності сил і засобів медичної служби;

відбір кандидатів на військову службу до СБУ за станом здоров'я, збереження та зміцнення здоров'я особового складу СБУ та інших осіб, надання їм необхідної медико-санітарної допомоги для найшвидшого відновлення працездатності після захворювань і травм;

забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя органів, підрозділів, закладів СБУ;

організація навчання та підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних працівників закладів охорони здоров'я СБУ;

забезпечення закладів охорони здоров'я СБУ медичним майном;

військово-медична підготовка, пропаганда гігієнічних знань та здорового способу життя.

II. Заклади охорони здоров'я у системі СБУ

2.1. Надання медико-санітарної допомоги у системі СБУ покладається на заклади охорони здоров'я СБУ.

2.2. Основним завданням закладів охорони здоров'я СБУ є організація та надання медико-санітарної допомоги особовому складу СБУ та іншим особам, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

2.3. Структура і штати закладів охорони здоров'я СБУ затверджуються Головою СБУ.

2.4. Заклад охорони здоров'я СБУ здійснює свою діяльність на підставі положення (типового положення), яке затверджується Головою СБУ.

2.5. Заклад охорони здоров'я СБУ у встановленому законодавством України порядку проходить державну реєстрацію та акредитацію, отримує ліцензію на здійснення певних видів господарської діяльності, основним з яких є медична практика.

2.6. Головними напрямами діяльності закладів охорони здоров'я є:

профілактика захворювань та надання кваліфікованої медико-санітарної допомоги хворим;

проведення медичного, психологічного оглядів та інших заходів з професійного психологічного відбору (психофізіологічних, поліграфологічних досліджень тощо) кандидатів на військову службу до СБУ, співробітників-військовослужбовців та осіб, які бажають вступити до ВВНЗ СБУ, для визначення їх придатності до військової служби, а також осіб, які направляються для проходження військової служби (роботи) за кордон, та членів їх сімей;

здійснення контролю за виконанням санітарно-гігієнічних вимог в органах, підрозділах, закладах СБУ;

організація і надання своєчасної кваліфікованої медико-санітарної допомоги пораненим та хворим, їх евакуація з місць катастроф, надзвичайних ситуацій, виконання бойових завдань тощо.

2.7. Функції по організації медичного забезпечення в системі СБУ, виконання актів законодавства, що стосуються питань охорони здоров'я, державних стандартів, вимог, спрямованих на збереження навколишнього природного середовища і санітарно-епідемічного благополуччя населення, дотримання нормативів професійної діяльності в галузі охорони здоров'я, вимог Державної Фармакопеї України, стандартів медичного обслуговування, медичних матеріалів і технологій, організації та контролю порядку надання медико-санітарної допомоги в закладах охорони здоров'я СБУ покладаються на Військово-медичне управління СБУ (далі - ВМУ СБУ).

2.8. Лікувально-профілактичну допомогу надають госпіталь, поліклініка, лікарня відновного лікування, ВМС та інші військово-медичні підрозділи згідно з організаційно-штатною структурою ВМУ СБУ, яку затверджує Голова СБУ.

2.9. Функції, повноваження та порядок організації роботи структурних підрозділів ВМУ СБУ визначаються положеннями про ці підрозділи.

2.10. При ВМУ СБУ функціонують санаторно-курортні, оздоровчі та інші заклади СБУ, які функціонально йому підпорядковані та підзвітні.

2.11. Заклади охорони здоров'я СБУ утримуються за рахунок Державного бюджету України в межах затверджених кошторисних призначень СБУ.

III. Порядок надання медико-санітарної допомоги у закладах охорони здоров'я СБУ

3.1. Медико-санітарна допомога надається у закладах охорони здоров'я СБУ відповідно до державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я в порядку, передбаченому законодавством України, в тому числі:

переліку та обсягу гарантованого рівня медичної допомоги громадянам у державних і комунальних закладах охорони здоров'я;

нормативів надання медичної допомоги, що включають обсяг діагностичних, лікувальних та профілактичних процедур;

показників якості надання медичної допомоги;

нормативів пільгового забезпечення окремих категорій населення лікарськими засобами та іншими спеціальними засобами;

нормативів забезпечення стаціонарною медичною допомогою;

нормативів забезпечення медикаментами державних і комунальних закладів охорони здоров'я;

нормативів санаторно-курортного забезпечення;

нормативів забезпечення харчуванням у державних і комунальних закладах охорони здоров'я.

3.2. У закладах охорони здоров'я СБУ:

надається лікувально-профілактична допомога;

проводиться реабілітаційне (відновне) лікування після захворювань і травм;

здійснюються санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи;

організовується забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

3.3. У лікувально-профілактичних закладах СБУ перебувають на медичному обліку такі категорії осіб (далі - прикріплені контингенти):

1) співробітники-військовослужбовці, в тому числі направлені (відряджені) в установленому законодавством порядку до органів виконавчої влади, підприємств і організацій;

2) ветерани військової служби;

3) пенсіонери з числа співробітників-військовослужбовців СБУ, а також колишніх КДБ СРСР-УРСР, 9 Управління КДБ СРСР-УРСР, Прикордонних військ КДБ СРСР-УРСР, звільнені з військової служби до моменту утворення Управління охорони вищих посадових осіб України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України відповідно;

4) особи з числа співробітників-військовослужбовців, звільнені з військової служби за станом здоров'я через каліцтво, отримане у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також інвалідність, що настала у період проходження служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби;

5) особи з числа співробітників-військовослужбовців, звільнені з військової служби за станом здоров'я, якщо отримані ними захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби;

6) особи з числа ветеранів війни та учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (у тому числі при виході на пенсію або зміні місця роботи);

7) курсанти ВВНЗ;

8) члени сімей осіб, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 3.3 цієї Інструкції, а також члени сімей співробітників-військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних миротворчих операціях, якщо ці особи прослужили у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та правоохоронних органах не менш як 20 календарних років.

До членів сім'ї (при наданні безоплатної медико-санітарної допомоги) належать:

дружина (чоловік);

діти у віці від 3 до 18 років, а також ті, які є учнями, студентами, курсантами, слухачами (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів та закладів органів внутрішніх справ), стажистами очних навчальних закладів, - до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ними 23 - річного віку;

неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи;

особи, які перебувають під опікою або піклуванням співробітника-військовослужбовця на підставах, передбачених законодавством України, та проживають разом із ним;

вдова (вдівець) загиблого або померлого співробітника-військовослужбовця, а також дружина (чоловік) співробітника-військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження служби, у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - інваліди з дитинства, батьки співробітника-військовослужбовця, які перебували на його утриманні;

9) члени сімей осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.3 цієї Інструкції, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) (в тому числі при виході на пенсію чи зміні місця роботи);

10) працівники СБУ, які уклали трудовий договір із СБУ (у тому числі державні службовці), та їх діти у віці від 3 до 18 років;

11) ветерани праці, які мають загальний трудовий стаж у СБУ (КДБ СРСР-УРСР) 25 років і більше, - при виході на пенсію чи зміні місця роботи;

12) працівники СБУ, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (у тому числі після виходу на пенсію або зміні місця роботи), а також члени їх сім'ї (дружина (чоловік), у тому числі подружжя, що пережило, та неповнолітні діти);

13) особи, на яких поширюється дія Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) (з числа прикріплених контингентів);

14) особи з числа колишніх державних службовців, які проходили державну службу в СБУ, - після виходу на пенсію;

15) особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) (з числа прикріплених контингентів);

16) вдова (вдівець) і неповнолітні діти померлих працівників СБУ, віднесених до категорії I осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і смерть яких пов'язана з ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

3.4. Військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу, пенсіонери з числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, члени їх сімей Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, а також інших, утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, - в порядку, передбаченому законодавством України та угодами, укладеними цими органами з відповідними закладами охорони здоров'я СБУ.

3.5. На медичний облік у виняткових випадках беруться й інші громадяни за рішеннями відповідних комісій з розгляду питань щодо прикріплення осіб до лікувально-профілактичних закладів СБУ, які утворюються наказами СБУ та регіональних органів СБУ.

3.6. Прикріплені контингенти забезпечуються у лікувально-профілактичних закладах СБУ безоплатною медико-санітарною допомогою в межах затверджених кошторисних призначень СБУ.

При наданні медико-санітарної допомоги прикріпленим контингентам відпускаються безоплатно:

медикаменти, перев'язувальні та допоміжні матеріали - при стаціонарному лікуванні, в тому числі при лікуванні у лікарні відновного лікування, відділенні реабілітації санаторно-курортного закладу СБУ;

лікарські засоби (за рецептами лікарів закладів охорони здоров'я СБУ) у разі амбулаторного лікування відповідно до Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.96 N 1071 (1071-96-п) "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету" (далі - Перелік лікарських засобів), - особам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 3.3 цієї Інструкції, а також іншим особам відповідно до Переліку груп населення, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються безоплатно або на пільгових умовах (далі - Перелік груп населення), та Переліку категорій захворювань, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби відпускаються безоплатно, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.98 N 1303 (1303-98-п) "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань";

вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти Державного бюджету України, - особам, зазначеним у підпункті 1 пункту 3.3 цієї Інструкції, - при стаціонарному лікуванні.

3.7. У разі амбулаторного лікування відповідно до Переліку груп населення (1303-98-п) лікарські засоби відпускаються (за рецептами лікарів закладів охорони здоров'я СБУ) на пільгових умовах (з оплатою 50% їх вартості) таким особам із числа прикріплених контингентів:

інвалідам I і II груп внаслідок трудового каліцтва, професійного або загального захворювання;

інвалідам з дитинства I і II груп;

дітям у віці від трьох до шести років;

особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" (962-12) , які стали інвалідами внаслідок репресії або є пенсіонерами;

особам, нагородженим знаком "Почесний донор України" та "Почесний донор СРСР" відповідно до Закону України "Про донорство крові та її компонентів" (239/95-ВР) .

3.8. Особи, які обслуговуються у лікувально-профілактичних закладах СБУ і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами.

3.9. Особам, які мають право на безоплатне отримання лікарських засобів, витрати на придбані за власні кошти в інших аптеках за рецептами лікаря закладу охорони здоров'я СБУ лікарські засоби, що входять до Переліку лікарських засобів (1071-96-п) , за їх заявою (разом з оригіналами відповідних документів, що підтверджують ці витрати) компенсуються за рахунок та в межах затверджених кошторисних призначень СБУ. Дозвіл на виплату компенсації за придбані в інших аптеках лікарські засоби надає керівник відповідного закладу охорони здоров'я СБУ в межах своєї компетенції.

3.10. Забезпечення за медичними показаннями технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення інвалідів, а також компенсація їм витрат за придбання зазначених засобів за власні кошти здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" (2961-15) .

3.11. За відсутності у закладі охорони здоров'я СБУ фахівців необхідного профілю, кваліфікації, при лікуванні складних для діагностики і лікування захворювань, у разі лікування хвороб, що потребують спеціальних методів діагностики та лікування тощо, хворі можуть отримати медико-санітарну допомогу (консультацію лікаря, групи лікарів, діагностичні та лабораторні дослідження) в інших закладах охорони здоров'я. Рішення про направлення хворого до іншого закладу охорони здоров'я приймає лікуючий лікар. Належним чином оформлене направлення підписується лікуючим лікарем та начальником лікувально-профілактичного закладу або його заступником з лікувальної частини.

3.12. Направлення військовослужбовців та членів їх сімей на лікування за кордон здійснюється на загальних підставах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішення про направлення хворого для отримання медико-санітарної допомоги за кордон приймається керівництвом СБУ за рекомендацією комісії, до складу якої входять керівники ВМУ СБУ, Управління роботи з особовим складом, Фінансово-економічної служби, Управління правового забезпечення та підрозділу, органу, закладу СБУ, в якому проходить військову службу (працює) особа, яка потребує лікування за кордоном.

3.13. За відсутності за місцем проходження військової служби або за місцем проживання військовослужбовців (пенсіонерів СБУ) військово-медичних закладів охорони здоров'я СБУ чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках (при нещасних випадках і гострих захворюваннях тощо) військовослужбовцям (пенсіонерам СБУ) медико-санітарна допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок СБУ.

3.14. Інші особи обслуговуються у закладах охорони здоров'я СБУ на договірних засадах.

3.15. Першочерговим медичним обслуговуванням забезпечуються:

співробітники-військовослужбовці;

ветерани військової служби;

ветерани війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ;

особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) ;

інваліди I і II груп, діти-інваліди, інваліди з дитинства;

особи, на яких поширюється дія Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) ;

особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

ветерани праці;

медичні та фармацевтичні працівники.

IV. Лікувально-профілактична робота

4.1. Лікувально-профілактична робота - це сукупність заходів, що проводяться закладами охорони здоров'я СБУ з метою збереження і зміцнення здоров'я прикріплених контингентів, забезпечення їх високої працездатності, попередження і зниження рівня захворюваності, працевтрат, своєчасного виявлення і лікування тих, хто захворів, найшвидшого відновлення їх здоров'я.

4.2. Лікувально-профілактичні заходи включають заходи, визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, а також:

постійне вивчення в органах, підрозділах, закладах СБУ умов оперативно-службової діяльності співробітників-військовослужбовців з метою виявлення факторів, що негативно впливають на їх здоров'я і є причиною виникнення захворювань і травм, а також розробка на цій основі комплексних профілактичних заходів;

пропаганду здорового способу життя та гігієнічних знань;

диспансеризацію та проведення динамічного нагляду прикріплених контингентів;

медичне забезпечення оперативно-службової діяльності особового складу;

здійснення санітарно-епідемічного нагляду;

своєчасне виявлення осіб, що захворіли, надання їм необхідної медико-санітарної допомоги на амбулаторному та стаціонарному етапах;

реабілітаційне лікування в умовах лікарні відновного лікування та у відділенні реабілітації санаторно-курортного закладу СБУ;

санаторно-курортне лікування та відпочинок;

проведення військово-лікарської експертизи.

4.3. Лікувально-профілактичні заходи ґрунтуються на систематичному аналізі причин, рівня і структури поширеності захворювань, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та інвалідності військовослужбовців та працівників СБУ, ефективності заходів з охорони здоров'я.

4.4. Основою лікувально-профілактичних заходів у СБУ є диспансеризація.

4.5. З метою своєчасного виявлення захворювань та збереження здоров'я прикріплені контингенти щорічно проходять профілактичні медичні огляди в порядку, передбаченому законодавством України.

4.6. На лікувально-профілактичні заклади СБУ покладається:

надання невідкладної медико-санітарної допомоги хворим вдома та в органах, підрозділах, закладах СБУ;

надання кваліфікованої лікувально-профілактичної допомоги прикріпленим контингентам, а також на договірних засадах - іншим особам;

проведення медичних оглядів;

лікування хворих вдома у випадках, коли вони за станом здоров'я потребують постільного режиму та лікування вдома;

відбір, підготовка та направлення хворих на стаціонарне лікування;

направлення хворих на реабілітаційне (відновне) лікування;

медичний огляд кандидатів на військову службу (роботу) в СБУ за направленнями підрозділів кадрового забезпечення;

експертиза тимчасової непрацездатності хворих з числа співробітників-військовослужбовців та цивільних осіб, які працюють у СБУ, видача і продовження їм листків непрацездатності, направлення вказаних осіб зі стійкою втратою працездатності на МСЕК;

направлення на санаторно-курортне лікування;

проведення разом із санітарно-епідеміологічними підрозділами протиепідемічних заходів серед прикріплених контингентів;

забезпечення військовослужбовців, а також інших осіб, які мають на це право, лікарськими засобами для амбулаторного лікування та лікування вдома;

проведення санітарно-просвітницької роботи, пропаганда здорового способу життя, гігієнічних знань безпосередньо в органах, підрозділах, закладах СБУ;

проведення наукової, винахідницької та раціоналізаторської роботи.

4.7. Організація невідкладної медико-санітарної допомоги в закладах охорони здоров'я СБУ має забезпечити:

можливість найскорішого надання медико-санітарної допомоги безпосередньо на місці виникнення захворювання, травми або отруєння;

швидку доставку хворого до найближчого закладу охорони здоров'я з наданням медико-санітарної допомоги під час транспортування;

термінову медичну евакуацію хворого до госпіталю ВМУ СБУ або до іншого закладу охорони здоров'я у випадках, коли йому необхідне надання спеціалізованої і високоспеціалізованої лікувально-профілактичної допомоги.

4.8. Робота лікарів-терапевтів у поліклініці організовується за дільничним принципом.

4.9. На стаціонарне обстеження і лікування приймаються хворі:

за направленнями лікарів;

при самостійному зверненні за медико-санітарною допомогою;

доставлені з приводу захворювань (отруєнь, травм) і які потребують невідкладної медико-санітарної допомоги та подальшого стаціонарного лікування.

4.10. Хворі приймаються до госпіталю через приймальне відділення.

4.11. При оформленні на лікування до госпіталю подаються такі документи:

співробітниками-військовослужбовцями - направлення лікаря, медична книжка з висновком лікаря, службове посвідчення;

курсантами ВВНЗ - направлення лікаря, медична книжка з висновком лікаря, продовольчий атестат, військовий квиток;

членами сім'ї військовослужбовця - направлення лікаря, медична книжка з висновком лікаря, паспорт;

працівниками СБУ - направлення лікаря, медична книжка з висновком лікаря, паспорт.

4.12. У разі приймання до госпіталю хворих без вказаних документів (з гострим захворюванням або з травмою) про це робиться відмітка в історії хвороби, а необхідні документи подаються додатково.

4.13. Особи з інфекційними захворюваннями госпіталізуються в інфекційні лікарні (відділення) органів МОЗ України або у заклади охорони здоров'я Міністерства оборони України.

4.14. Хворі, які поступили до госпіталю, перед направленням до лікувально-діагностичного відділення проходять у приймальному відділенні повну санітарну обробку.

4.15. На кожного хворого, який поступив на лікування, у приймальному відділенні заводиться історія хвороби.

4.16. Хворий, який поступає до госпіталю, має бути ознайомлений у приймальному відділенні з розпорядком дня та правилами поведінки хворих, про що робиться відмітка в історії хвороби.

4.17. У разі прибуття до госпіталю військовослужбовця з інфекційним або паразитарним захворюванням, отруєнням або травмою начальник госпіталю (черговий лікар) зобов'язаний негайно усно та письмово повідомити про це начальника органу, підрозділу, закладу СБУ, з якого прибув хворий, а при виявленні інфекційного захворювання помістити цю особу до ізолятора лікувально-профілактичного закладу і повідомити санітарно-епідеміологічний підрозділ (заклад), який обслуговує цей орган, підрозділ, заклад СБУ.

У випадку вкрай тяжкого стану військовослужбовця або його смерті начальник госпіталю ВМУ СБУ (ВМС) зобов'язаний невідкладно повідомити про це начальника органу, підрозділу, закладу СБУ, в якому проходить службу військовослужбовець, а також його близьких родичів.

4.18. Лікування хворих у госпіталі має бути комплексним з дотриманням лікувального режиму, раціональних схем медикаментозного лікування, фізіотерапії, лікувальної фізкультури, лікувального харчування та інших методів. Лікування супутніх захворювань проводиться одночасно з лікуванням основного захворювання.

4.19. Повне відновлення функцій організму хворих та адаптація їх до звичайних умов життя і праці після амбулаторного та стаціонарного лікування здійснюється в лікарні відновного лікування та відділенні реабілітації санаторно-курортного закладу СБУ відповідно до законодавства України.

V. Організація роботи лікарсько-консультативної комісії. Експертиза тимчасової непрацездатності

5.1. ЛКК створюються у лікувально-профілактичних закладах СБУ у складі керівника закладу або його заступника, начальника відділення і лікуючого лікаря. ЛКК функціонує згідно із затвердженим положенням про ЛКК.

5.2. ЛКК виконує такі функції:

1) вирішує клініко-експертні питання після огляду хворого і вивчення даних медичного обстеження;

2) вирішує питання експертизи тимчасової та стійкої втрати працездатності, перевіряє правильність встановленого діагнозу, проведеного обстеження, призначеного лікування, обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності;

3) здійснює відбір хворих для направлення на МСЕК;

4) видає такі висновки (довідки):

про придатність до роботи в підрозділах, органах, закладах СБУ;

про необхідність за станом здоров'я тимчасового або постійного переведення на роботу з полегшеними умовами праці або на роботу з виключенням протипоказаних виробничих факторів;

про необхідність надання роботи, що відповідає стану працездатності, особам, які мають стійке обмеження працездатності, але не підлягають направленню на МСЕК або потребують звільнення від роботи за листком непрацездатності;

про необхідність за станом здоров'я надання академічних відпусток, звільнення від складання іспитів;

для вирішення питань працевлаштування, покращення житлових умов;

5) розглядає скарги на дії лікарів з питань видачі і оформлення листків непрацездатності.

5.3. Експертиза тимчасової непрацездатності працівників СБУ та видача документів, що засвідчують їх тимчасову непрацездатність, здійснюється у лікувально-профілактичних закладах СБУ в порядку, визначеному законодавством України. При стаціонарному лікуванні хворому видається листок непрацездатності на період стаціонарного лікування. Право видачі листків непрацездатності надано лікуючим лікарям цих закладів.

5.4. Звільнення військовослужбовців від виконання службових обов'язків у зв'язку із хворобою здійснюється в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Військовослужбовець отримує рекомендацію лікаря про необхідність звільнення його від виконання службових обов'язків у зв'язку із хворобою, як правило, у закладі охорони здоров'я, в якому він перебуває на медичному обліку. Така рекомендація записується до медичної карти амбулаторного хворого. Лікар видає військовослужбовцю довідку про тимчасову непрацездатність, яку останній зобов'язаний передати до органу, підрозділу, закладу, в якому він проходить військову службу. Рекомендації лікаря про повне або часткове звільнення військовослужбовця від виконання службових обов'язків у зв'язку із хворобою підлягають виконанню посадовими особами органів, підрозділів, закладів СБУ.

VI. Порядок прикріплення осіб на медичне обслуговування. Організація медичного обліку

6.1. Прикріплення особи на медичне обслуговування до лікувально-профілактичного закладу СБУ проводиться за місцем проходження військової служби (роботи) або проживання.

6.2. Облік осіб, які перебувають на медичному обслуговуванні, ведеться у реєстраційно-обліковому підрозділі поліклініки або в порядку, визначеному керівником закладу охорони здоров'я. Рішення про прикріплення особи на медичне обслуговування приймається начальником лікувально-профілактичного закладу СБУ (його заступником з лікувальної частини) за заявкою про прикріплення на медичне обслуговування (додаток 1) керівника підрозділу кадрового забезпечення, в якому проходить військову службу (працює) ця особа.

До цієї заявки додається документ, що підтверджує право особи на медичне обслуговування у закладі охорони здоров'я (довідка підрозділу кадрового забезпечення про родинну належність особи до члена сім'ї співробітника-військовослужбовця або працівника СБУ, посвідчення ветерана війни, ветерана військової служби, ветерана праці, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довідка МСЕК про інвалідність, свідоцтво про смерть військовослужбовця тощо).

6.3. У закладах охорони здоров'я СБУ використовується облікова статистична документація, яка затверджена наказом МОЗ України від 27.12.99 N 302 (v0302282-99) "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)".

6.4. Основним обліковим медичним документом особи є медична карта амбулаторного хворого (форма N 025/о (va302282-99) ) - медична книжка.

6.5. Медичні книжки зберігаються у реєстратурі поліклініки за номерним принципом. У випадку, коли хворі не відвідували поліклініку п'ять років і більше, вони передаються до архіву закладу охорони здоров'я. Медичні книжки знищуються в установленому порядку після п'ятирічного зберігання в архіві ВМУ СБУ або ВМС. У випадку смерті хворого медична книжка передається до архіву, де зберігається протягом п'яти років.

6.6. Особа, яка втратила право на медичне обслуговування у закладі охорони здоров'я СБУ, знімається з обліку. Медичні документи передаються їй особисто, а перепустка на прохід до закладу охорони здоров'я СБУ вилучається обліково-реєстраційним підрозділом цього закладу і знищується у встановленому порядку.

6.7. Вхід на територію (у приміщення) закладу охорони здоров'я СБУ здійснюється за службовим посвідченням або перепустками, форми яких наведено у додатку 2, пенсійним посвідченням (для пенсіонерів СБУ), свідоцтвом про народження (для малолітніх та неповнолітніх дітей) або разовою перепусткою.

6.8. Перепустки оформлюються в обліково-реєстраційному відділенні (реєстратурі) закладу охорони здоров'я СБУ.

VII. Загальні права і обов'язки пацієнта, медичних та фармацевтичних працівників

7.1. Пацієнт має право на:

кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, в тому числі лікуючого, методів лікування відповідно до рекомендацій лікуючого лікаря, а також закладу охорони здоров'я;

обстеження, проведення консультацій спеціалістів, лікування і утримання у закладі охорони здоров'я відповідно до державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я та санітарно-гігієнічних стандартів;

достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я, діагноз та інші відомості, отримані при його обстеженні та лікуванні, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь, ознайомлення із медичною документацією щодо стану свого здоров'я;

збереження таємниці медичної інформації про стан свого здоров'я;

інформацію про можливий ризик застосування нових лікарських засобів та методів лікування;

дачу добровільної згоди на медичне втручання;

відмову від медичного втручання;

відмову від лікування, крім випадків, коли його хвороба становить соціальну небезпеку;

отримання направлення на консультацію або лікування до іншого закладу охорони здоров'я та за межі України відповідно до вимог законодавства України;

полегшення болю, пов'язаного із захворюванням та/або медичним втручанням;

гуманне ставлення з боку медичного персоналу;

відшкодування шкоди, заподіяної його здоров'ю неналежним лікуванням;

правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних із станом здоров'я;

допуск до пацієнта адвоката або іншого законного представника для захисту його прав;

можливість проведення незалежної медичної експертизи у випадках, коли діями працівників охорони здоров'я можуть бути обмежені загальновизнані права людини і громадянина;

допуск до пацієнта священнослужителя для відправлення релігійного обряду;

звернення зі скаргою на неправомірні рішення і дії медичного персоналу до керівника закладу охорони здоров'я СБУ, медичної асоціації, у тому числі міжнародної, або до суду для захисту своїх прав.

7.2. Обов'язки щодо забезпечення прав пацієнта несуть лікуючий лікар, інші медичні та фармацевтичні працівники, керівник закладу охорони здоров'я СБУ.

7.3. Невиконання або неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.

7.4. Пацієнт зобов'язаний:

дотримуватися правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я СБУ;

виконувати вказівки та рекомендації лікуючого лікаря;

активно співпрацювати з лікарем у питаннях власного одужання і сприяти цьому;

не завдавати шкоди власному здоров'ю та здоров'ю оточуючих людей;

поважати права медичних та фармацевтичних працівників, а також права інших пацієнтів.

У певних випадках, пов'язаних з хворобою, що має інфекційний та суспільно небезпечний характер, а також у випадках, встановлених законодавством України, пацієнт зобов'язаний проходити медичний огляд, лікування, перебувати під медичним наглядом тощо.

7.5. Відповідальність пацієнта за порушення законодавства про охорону здоров'я виникає у випадках, коли він заподіє шкоду здоров'ю інших пацієнтів, медичним та фармацевтичним працівникам, майну закладу охорони здоров'я або вчиняє інші правопорушення.

7.6. Медичні та фармацевтичні працівники мають право на:

забезпечення робочим місцем і заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації;

забезпечення необхідними умовами для здійснення професійної діяльності із дотриманням правил і технологій надання медико-санітарної допомоги;

підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше одного разу на п'ять років у відповідних закладах та установах;

вільний вибір апробованих форм, методів і засобів діяльності, впровадження у встановленому порядку сучасних досягнень медичної та фармацевтичної науки і практики;

отримання заробітної плати відповідно до займаної посади, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, а також результатів проведеної роботи;

безплатне користування соціальною, екологічною та спеціальною медичною інформацією, необхідною для виконання професійних обов'язків;

скорочений робочий день і додаткову оплачувану відпустку у випадках, встановлених законодавством України;

обов'язкове страхування за рахунок держави у разі заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю у зв'язку з виконанням професійних обов'язків у випадках, передбачених законодавством;

соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання, каліцтва або в інших випадках втрати працездатності, що настала у зв'язку з виконанням професійних обов'язків;

пільгові умови пенсійного забезпечення;

першочергове одержання лікувально-профілактичної допомоги і забезпечення лікарськими та протезними засобами;

судовий захист професійної честі та гідності;

захист від втручання окремих осіб або органів при здійсненні професійної діяльності, за винятком випадків некомпетентності та професійної помилки;

надання неповної інформації про стан здоров'я пацієнта в тих випадках, коли інформація про хворобу може погіршити стан здоров'я пацієнта, батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, а також зашкодити процесові лікування;

створення наукових медичних товариств, професійних спілок та інших громадських організацій;

обізнаність щодо своїх прав і службових обов'язків;

користування іншими правами відповідно до законодавства України.

7.7. Лікар має право відмовитися від подальшого лікування пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я і за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення. Лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого у разі відмови останнього від медичних приписів або порушення встановленого для нього режиму лікування.

Про затвердження Інструкції про порядок медичного забезпечення в Службі безпеки України

ІНСТРУКЦІЯ

про порядок медичного забезпечення в Службі безпеки України

I. Загальні положення

II. Заклади охорони здоров'я у системі СБУ

III. Порядок надання медико-санітарної допомоги у закладах охорони здоров'я СБУ

IV. Лікувально-профілактична робота

V. Організація роботи лікарсько-консультативної комісії. Експертиза тимчасової непрацездатності

VI. Порядок прикріплення осіб на медичне обслуговування. Організація медичного обліку

VII. Загальні права і обов'язки пацієнта, медичних та фармацевтичних працівників

ЗАЯВКА

про прикріплення на медичне обслуговування

ФОРМИ

перепусток для проходу до закладу охорони здоров'я СБУ