Юридический Харьков плюс - Текст документу N fc33d437e2dc280fd11a07c021a1ea34-1

Відповідно до статей 7, 44 Закону України "Про Національний банк України" (679-14) , статей 13, 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 (15-93) "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про порядок проведення виїзних, невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України (додається).

2. Унести до Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 N 49 (z0209-00) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за N 209/4430 (зі змінами), такі зміни:

2.1. У першому реченні пункту 3.2 розділу 3 слова "де безпосередньо здійснювалася відповідна перевірка" замінити словами "що перевірявся (перевірялася)".

2.2. У додатках до Положення (z0209-00) слова "де проводиться перевірка" замінити словами "яка перевіряється".

3. Визнати такими, що втратили чинність:

Правила проведення перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 04.07.2001 N 259 (z0622-01) , зареєстровані в Міністерстві юстиції України 23.07.2001 за N 622/5813;

Положення про порядок проведення виїзних перевірок щодо дотримання банками та фінансовими установами вимог валютного законодавства України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 20.09.2002 N 352 (z0818-02) , зареєстроване в Міністерстві юстиції України 09.10.2002 за N 818/7106;

постанову Правління Національного банку України від 17.02.2004 N 49 (z0261-04) "Про внесення змін до Положення про порядок проведення виїзних перевірок щодо дотримання банками та фінансовими установами вимог валютного законодавства України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 01.03.2004 за N 261/8860;

пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 20.10.2004 N 493 (z0032-05) "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.01.2005 за N 32/10312;

постанову Правління Національного банку України від 25.08.2005 N 313 (z1023-05) "Про внесення змін до Положення про порядок проведення виїзних перевірок щодо дотримання банками та фінансовими установами вимог валютного законодавства України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 09.09.2005 за N 1023/11303;

пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 01.09.2005 N 326 (z1073-05) "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.09.2005 за N 1073/11353.

4. Департаменту валютного контролю та ліцензування (О.Г.Біланенко) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України для використання в роботі.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови О.В.Савченка, Департамент валютного контролю та ліцензування (О.Г.Біланенко), начальників територіальних управлінь Національного банку України.

6. Постанова набирає чинності 1 січня 2008 року.

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок проведення виїзних, невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України

1. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблено відповідно до статей 7, 44 Закону України "Про Національний банк України" (679-14) , статей 13, 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 (15-93) "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет), Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 N 49 (z0209-00) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за N 209/4430 (далі - Положення про валютний контроль), інших нормативно-правових актів з метою встановлення єдиного порядку організації та проведення Національним банком України (далі - Національний банк) виїзних і невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства України, а також перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України.

1.2. Це Положення визначає порядок проведення виїзних та невиїзних (камеральних) перевірок банків та їх підрозділів (далі - банки), інших фінансових установ, їх відокремлених підрозділів і структурних одиниць цих підрозділів, а також національного оператора поштового зв'язку та його об'єктів поштового зв'язку (далі - фінансові установи), що отримали генеральну ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, щодо дотримання ними вимог валютного законодавства України, а також установлює порядок проведення перевірок пунктів обміну іноземної валюти банків, фінансових установ та юридичних осіб, які діють на підставі агентських договорів з банками та фінансовими установами (далі - пункти обміну).

1.3. Перевірки банків і фінансових установ щодо дотримання ними вимог валютного законодавства України (далі - перевірки) проводять уповноважені працівники Департаменту валютного контролю та ліцензування (далі - Департамент), структурних підрозділів територіальних управлінь Національного банку, на які покладені функції валютного контролю (далі - валютні підрозділи), з метою дотримання банками та фінансовими установами валютного законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку (далі - валютне законодавство). До перевірок належать виїзні та невиїзні (камеральні) перевірки.

Виїзними перевірками є планові та позапланові перевірки, які проводяться уповноваженими працівниками Департаменту та валютних підрозділів (далі - уповноважені працівники) за місцезнаходженням банків (фінансових установ), що перевіряються. Зазначені перевірки проводяться відповідно до вимог глав 1 - 5, 7 та 8 цього Положення.

Невиїзними (камеральними) перевірками (далі - невиїзні перевірки) є позапланові перевірки, які проводяться уповноваженими працівниками в приміщеннях Департаменту і валютних підрозділів на підставі даних статистичної звітності та/або інших документів. Зазначені перевірки проводяться відповідно до вимог цієї глави, пунктів 2.2, 2.4, 2.6 - 2.8, 2.10, 2.15 глави 2, пунктів 3.1, 3.10 глави 3, пунктів 4.1 - 4.3, 4.8, 4.10, 4.11 глави 4, глави 6, пунктів 7.1 - 7.4, 7.10, 7.11 глави 7, глави 8 цього Положення.

1.4. Перевірки пунктів обміну проводяться фахівцями центрального апарату та територіальних управлінь Національного банку щодо дотримання ними вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку. Організація, проведення та оформлення матеріалів за результатами проведення перевірок пунктів обміну здійснюються відповідно до глави 9 цього Положення.

1.5. Виїзні та невиїзні перевірки, а також перевірки пунктів обміну не виконують завдань і не замінюють аудиторських перевірок, що проводяться для підтвердження достовірності бухгалтерського балансу та звітності банків (фінансових установ), інспекційних перевірок, що проводяться службою банківського нагляду Національного банку відповідно до статті 71 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) (далі - інспекційна перевірка) та вповноваженими органами відповідно до статті 30 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) , а також документальних ревізій, що призначаються компетентними органами для збирання доказів за кримінальними, адміністративними, цивільними та іншими справами, що перебувають у їх провадженні.

1.6. Терміни в Положенні вживаються відповідно до визначень, наведених у Декреті (15-93) , Положенні про валютний контроль (z0209-00) , Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 N 502 (z0021-03) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.01.2003 за N 21/7342, та інших нормативно-правових актах України.

2. Організація проведення перевірок

2.1. Планові виїзні перевірки [крім перевірок кас банків (фінансових установ) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій] проводять уповноважені працівники не частіше одного разу на рік відповідно до плану перевірок, який складають щороку Департамент і валютні підрозділи та затверджує Голова Національного банку або його заступник (далі - план перевірок). Складання та затвердження плану перевірок здійснюються без урахування перевірок кас банків (фінансових установ) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій.

До плану перевірок уключаються такі банки та фінансові установи:

щодо яких отримана письмова інформація про порушення ними валютного законодавства;

аналіз статистичної звітності та/або інших документів яких свідчить про можливі порушення валютного законодавства;

у яких протягом двох років не проводилася перевірка комплексним методом жодного відокремленого підрозділу в регіоні.

Валютні підрозділи щороку складають власні плани перевірок на наступний рік за кварталами [без урахування планових перевірок кас банків (фінансових установ) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій] та до 1 грудня поточного року надсилають їх до Департаменту. Департамент з урахуванням цих планів формує загальний план та подає на затвердження Голові Національного банку або його заступникові. Затверджений план перевірок Департамент до 1 січня наступного року доводить до відома валютних підрозділів, що є підставою для проведення планових перевірок.

Планові перевірки кас банків (фінансових установ) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій проводяться уповноваженими працівниками відповідно до планів перевірок кас банків (фінансових установ), які складаються на кожний рік (за потреби) окремо Департаментом і валютними підрозділами та затверджуються відповідно директором Департаменту, начальниками територіальних управлінь Національного банку або вповноваженими ними особами.

Складені валютними підрозділами та затверджені начальниками відповідних територіальних управлінь Національного банку або вповноваженими ними особами плани перевірок кас банків (фінансових установ) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій Департаменту не надсилаються.

2.2. Позапланові виїзні або невиїзні перевірки проводять уповноважені працівники за наявності обґрунтованих підстав, до яких належать:

звернення органів валютного контролю, інших державних контрольних і правоохоронних органів на підставі результатів здійснених ними перевірок, наявних у них заяв, скарг та іншої інформації, що можуть свідчити про порушення валютного законодавства, а також звернення цих органів за матеріалами, отриманими в результаті здійснення оперативно-розшукової діяльності, за фактами порушення кримінальних справ та провадження в справах про адміністративне правопорушення;

результати аналізу статистичної звітності, що свідчать про можливі порушення валютного законодавства;

негативні тенденції на валютному ринку України, що виявлені під час виконання Національним банком України законодавчо закріпленої за ним функції із забезпечення стабільності грошової одиниці України;

інші підстави, які передбачені законодавством України.

Підставою для проведення позапланової перевірки може бути також наявність у Департаменту або валютного підрозділу інформації, зокрема одержаної під час надання банками (фінансовими установами) відповідних пакетів документів, щодо здійсненої або запланованої реорганізації банку (фінансової установи) чи його (її) підрозділів або щодо припинення діяльності підрозділів банку (фінансової установи).

2.3. Позапланові виїзні перевірки [крім перевірок кас банків (фінансових установ) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій] призначають за рішенням Голови Національного банку або вповноваженої ним особи, що оформляється у формі розпорядження. Проведення позапланових виїзних перевірок валютними підрозділами [крім перевірок кас банків (фінансових установ) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій] обов'язково попередньо узгоджується з Департаментом.

Позапланові виїзні перевірки кас банків (фінансових установ) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій призначають за рішенням Голови Національного банку, директора Департаменту, начальника територіального управління або вповноважених ними осіб, яке оформляється у формі розпорядження. Валютні підрозділи проводять такі перевірки без узгодження з Департаментом.

У розпорядженні про призначення позапланової виїзної перевірки зазначається таке:

повне найменування та місцезнаходження банку (фінансової установи);

підстава і мета перевірки;

період, що підлягає перевірці;

строк проведення перевірки (дати початку та закінчення перевірки);

перелік питань, що підлягають перевірці;

склад робочої групи та її керівник (прізвища й ініціали вповноважених працівників) або прізвище та ініціали вповноваженого працівника (якщо перевірка проводиться без формування робочої групи);

інше (у разі потреби).

2.4. Під час проведення планових та позапланових перевірок уповноважені працівники використовують комплексний метод (лише для виїзних перевірок) або метод за окремими питаннями, суцільний або вибірковий порядок.

2.5. Комплексний метод перевірки передбачає перевірку валютних операцій, що здійснювалися банком (фінансовою установою) та його клієнтами протягом періоду, який підлягає перевірці, щодо їх відповідності чинному в цей період валютному законодавству та охоплює весь перелік питань, які підлягають перевірці в банку (фінансовій установі), визначений у додатку до цього Положення, та обмежений відповідно до переліку операцій, що можуть здійснювати банки (фінансові установи) - юридичні особи на підставі отриманої генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, а їх структурні підрозділи - відповідно до дозволу, наданого юридичною особою.

2.6. Перевірка методом за окремими питаннями передбачає перевірку валютних операцій, що здійснювалися банком (фінансовою установою) та/або його клієнтами протягом періоду, що підлягає перевірці, щодо їх відповідності окремим нормам чинного протягом цього періоду валютного законодавства та може охоплювати лише одне або декілька питань з переліку, що додається до цього Положення.

2.7. Суцільний порядок перевірки передбачає перевірку всіх без винятку валютних операцій, що здійснювалися банком (фінансовою установою) та його клієнтами протягом періоду, що підлягає перевірці, щодо відповідності цих операцій валютному законодавству в цілому під час перевірки комплексним методом та окремим нормам валютного законодавства під час перевірки методом за окремими питаннями.

2.8. Вибірковий порядок перевірки передбачає перевірку валютних операцій, що вибрані вповноваженими працівниками на власний розсуд та проводилися банком (фінансовою установою) та його клієнтами протягом періоду, що підлягає перевірці, щодо їх відповідності чинному в цей період валютному законодавству в цілому під час перевірки комплексним методом та щодо відповідності цих операцій деяким нормам чинного в період, що підлягає перевірці, валютного законодавства під час перевірки методом за окремими питаннями. Передусім вибірці підлягають безготівкові валютні операції на суму, що перевищує еквівалент 50 000 євро, та операції з готівковою іноземною валютою на суму, що перевищує еквівалент 10 000 євро за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком.

2.9. Планова (позапланова) виїзна перевірка проводиться уповноваженими працівниками як самостійно, так і в складі інспекційних перевірок, що проводить Національний банк або територіальні управління Національного банку із залученням фахівців різних структурних підрозділів Національного банку в межах їх компетенції та за згодою керівників цих структурних підрозділів.

В окремих випадках проведення планової чи позапланової виїзної перевірки здійснюється одночасно з перевірками контрольних та/або правоохоронних органів.

Під час проведення таких перевірок зазначені органи діють у межах повноважень, наданих їм законодавством України.

2.10. До перевірки не можуть залучатися уповноважені працівники, які мають близьких родичів (дружина, чоловік, батьки, діти, сестри, брати), які обіймають керівні посади в органах управління банку (фінансової установи), що перевіряється. Працівник, якого призначають проводити перевірку, повинен повідомити про наявні в нього підстави не брати в ній участі. Якщо він приховує таку інформацію, то несе відповідальність згідно із законодавством України.

2.11. Для проведення виїзної перевірки з уповноважених працівників утворюється робоча група. Керівник робочої групи призначається зі складу її членів. Чисельність робочої групи визначається залежно від періоду та обсягу матеріалів, що підлягають виїзній перевірці. Мінімальний склад робочої групи - 2 чоловіки.

Якщо перевіряється незначний обсяг матеріалів, то виїзна перевірка проводиться без формування робочої групи, тобто одним уповноваженим працівником Департаменту або валютного підрозділу, який у такому разі виконує обов'язки керівника робочої групи.

2.12. Підставою для проведення виїзної перевірки є письмове доручення директора Департаменту, начальника територіального управління Національного банку або вповноважених ними осіб (далі - керівники виїзної перевірки).

Письмове доручення керівника виїзної перевірки в разі проведення планової виїзної перевірки [крім планових перевірок кас банків (фінансових установ) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій] надається відповідно до плану перевірок, а в разі проведення планової перевірки каси банку (фінансової установи) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій - згідно з відповідним планом перевірок кас банків (фінансових установ).

Письмове доручення керівника виїзної перевірки в разі проведення позапланової виїзної перевірки [крім позапланових перевірок кас банків (фінансових установ) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій] надається відповідно до розпорядження Голови Національного банку або вповноваженої ним особи, а в разі проведення позапланової перевірки каси банку (фінансової установи) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій - відповідно до розпорядження Голови Національного банку, директора Департаменту, начальника територіального управління або уповноважених ними осіб.

2.13. У дорученні на проведення виїзної перевірки зазначаються:

повне найменування та місцезнаходження банку (фінансової установи), що перевірятиметься;

підстава проведення перевірки;

склад робочої групи та її керівник (прізвища та ініціали вповноважених працівників) або прізвище та ініціали вповноваженого працівника (якщо перевірка проводиться без формування робочої групи);

метод проведення перевірки (комплексний чи за окремими питаннями);

період, що підлягає перевірці;

строк проведення перевірки (дати початку та закінчення перевірки);

інше (у разі потреби).

У разі проведення виїзної перевірки методом за окремими питаннями разом з наданням доручення затверджується перелік питань для робочої групи (уповноваженого працівника), за якими проводиться перевірка.

Перелік питань оформляється у формі додатка до доручення, що затверджується керівником виїзної перевірки, або викладається в тексті доручення.

У дорученні може бути встановлено право керівника робочої групи (уповноваженого працівника) під час проведення виїзної перевірки самостійно або за погодженням з керівником виїзної перевірки доповнювати чи уточнювати перелік питань, за якими проводитиметься виїзна перевірка, а також розширювати період, який охоплюється перевіркою.

2.14. Керівник робочої групи (уповноважений працівник) подає керівникові банку (фінансової установи) (1) оригінал доручення на проведення виїзної перевірки.

(1) Керівник банку (фінансової установи) - керівник (особа, яка виконує його обов'язки) структурного підрозділу банку (фінансової установи), що перевіряється.

2.15. Виїзні та невиїзні перевірки проводяться у строки, що потрібні й достатні для виконання запланованого обсягу перевірки.

Строк проведення перевірок до 20 робочих днів уключно.

Зазначений строк може бути продовжений до 20 робочих днів:

у разі проведення виїзної перевірки - керівником виїзної перевірки шляхом доповнення до доручення;

у разі проведення невиїзної перевірки - відповідно до рішення директора Департаменту, начальника територіального управління Національного банку або вповноважених ними осіб, за дорученням яких була призначена невиїзна перевірка (далі - керівники невиїзної перевірки), або керівництва Національного банку.

2.16. Виїзні перевірки організовуються таким чином, щоб не порушувати режим роботи банків (фінансових установ), що перевіряються.

Керівник виїзної перевірки має право прийняти письмове рішення про відміну розпочатої виїзної перевірки, у якому повинні зазначатися причини її відміни.

3. Порядок проведення перевірок

3.1. Для підготовки до виїзної або невиїзної перевірки членам робочої групи (уповноваженому працівнику) надається не менше трьох робочих днів для планових та не менше одного робочого дня для позапланових перевірок.

Протягом цього часу в разі проведення виїзної перевірки керівник робочої групи інформує її членів про завдання (рекомендації, указівки) перевірки, а також проводить інструктаж щодо порядку взаємодії з працівниками банку (фінансової установи) під час проведення виїзної перевірки, у тому числі стосовно суворого дотримання етичних норм спілкування.

До початку проведення виїзної або невиїзної перевірки члени робочої групи (уповноважений працівник) зобов'язані:

вивчити матеріали попередніх перевірок (якщо є) з метою подальшого контролю за тими напрямами роботи банку (фінансової установи), за якими раніше були виявлені порушення валютного законодавства;

провести аналіз інформації, що міститься у звітності та інших документах, отриманих Національним банком (його структурними підрозділами) у зв'язку з діяльністю банку (фінансової установи), за період, що підлягає перевірці;

деталізувати питання, що підлягають перевірці, на підставі результатів аналізу вищезазначеної інформації, а також відповідно до доручення на перевірку.

3.2. Про проведення планової виїзної перевірки, крім виїзної перевірки каси банку (фінансової установи) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій, Департамент або валютний підрозділ зобов'язаний повідомити керівника банку (фінансової установи) не пізніше ніж за 10 днів до її початку.

Позапланову виїзну перевірку, крім виїзної перевірки каси банку (фінансової установи) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій, розпочинають з повідомлення (або не повідомляючи) керівника банку (фінансової установи) про початок її здійснення. Рішення про потребу та терміни здійснення попереднього повідомлення керівника банку (фінансової установи) приймає керівник виїзної перевірки.

Планову або позапланову перевірку каси банку (фінансової установи) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій розпочинають без повідомлення керівника банку (фінансової установи) про початок її проведення.

3.3. Про виїзну перевірку [крім перевірок кас банків (фінансових установ) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій] повідомляється в письмовій формі або усно з подальшим письмовим підтвердженням. Повідомлення про виїзну перевірку [крім перевірок кас банків (фінансових установ) щодо дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій] може містити вимоги щодо проведення відповідних підготовчих заходів, а саме: підготовки потрібних для перевірки документів, виділення ізольованого службового приміщення для робочої групи (уповноваженого працівника), обладнання його технічними засобами, подання до початку перевірки потрібних для процесу підготовки до перевірки матеріалів та інформації.

3.4. Проведення виїзної перевірки розпочинають з пред'явлення членами робочої групи (якщо виїзна перевірка проводиться без формування робочої групи - уповноваженим працівником) доручення на виїзну перевірку банку (фінансової установи) та службових посвідчень (або паспорта чи документа, що його замінює) керівнику банку (фінансової установи).

3.5. Керівник банку (фінансової установи) зобов'язаний виділити робочій групі (уповноваженому працівнику) на період проведення виїзної перевірки робоче місце в окремому від працівників банку (фінансової установи) та сторонніх осіб ізольованому службовому приміщенні, що обладнане потрібними меблями, вогнетривкою шафою для зберігання документів, комп'ютерною технікою, калькулятором, забезпечити можливість користуватися телефоном та засобами розмножувальної техніки.

На весь період виїзної перевірки вхід у це приміщення особам, які не є членами робочої групи, без дозволу керівника робочої групи забороняється.

Якщо виділити окреме від працівників банку (фінансової установи) та сторонніх осіб ізольоване службове приміщення неможливо, то робочій групі, виходячи з її чисельності, за згодою її керівника виділяється окреме робоче місце від працівників, обладнане згідно з вимогами абзацу першого цього пункту таким чином, щоб забезпечити належні умови для її роботи.

3.6. Під час проведення виїзної перевірки банк (фінансова установа) зобов'язаний подати документи та інші матеріали, що вимагають члени робочої групи (уповноважений працівник), до службового приміщення на робоче місце членів робочої групи (уповноваженого працівника) в установлені ними (ним) терміни та порядку. У разі неможливості подання документів на вимогу членів робочої групи (уповноваженого працівника) керівник банку (фінансової установи) або вповноважена ним особа зобов'язаний надати керівникові робочої групи (уповноваженому працівнику) письмове пояснення з цього приводу.

Після закінчення робочого дня документи та матеріали зберігаються у вогнетривкій шафі в службовому приміщенні, що виділене для розміщення робочої групи (уповноваженого працівника), якою (яким) проводиться виїзна перевірка. За потреби всі або частина цих матеріалів і документів щодня можуть повертатися членами робочої групи (уповноваженим працівником) працівникам банку (фінансової установи) на місця їх постійного зберігання (використання).

3.7. Під час проведення виїзної перевірки з ініціативи керівника робочої групи або банку (фінансової установи) отримання та повернення документів і матеріалів можуть здійснюватися із зазначенням часу, засвідченим підписом керівника робочої групи та вповноваженої особи банку (фінансової установи), у відповідному журналі. Журнал ведеться стороною, яка ініціювала потребу його ведення, у двох примірниках (по одному примірнику для кожної зі сторін).

3.8. Виділене робочій групі (уповноваженому працівнику) для проведення виїзної перевірки приміщення (або вогнетривка шафа) після закінчення робочого дня може опечатуватися одним з її членів.

3.9. Виїзні перевірки можуть проводитися шляхом вивчення документів, інформації, що міститься в базах даних банку (фінансової установи), співбесід з працівниками банку (фінансової установи), проведення підрахунків.

3.10. Обсяг документів та їх вигляд (оригінали або копії), що запитуються для проведення виїзної або невиїзної перевірки, визначає керівник робочої групи (уповноважений працівник) з урахуванням обсягу валютних операцій, які проводив банк (фінансова установа) протягом періоду, що перевіряється, завдань виїзної або невиїзної перевірки, методу (комплексного або за окремими питаннями) та порядку (суцільного або вибіркового) перевірки.

Банк (фінансова установа) подає всі документи, що запитує робоча група (уповноважений працівник) з метою проведення виїзної або невиїзної перевірки, уключаючи установчі документи; протоколи засідань органів управління банку (фінансової установи); накази та інші розпорядчі документи, що видані керівниками банку (фінансової установи); акти внутрішнього контролю; акти перевірок наглядових і контрольних органів; аудиторські висновки; договори (контракти), акти виконаних робіт (наданих послуг), вантажні митні декларації; первинні та інші бухгалтерські, обліково-звітні та грошово-розрахункові документи; документи, що пов'язані з організаційно-технічним забезпеченням діяльності банку (фінансової установи).

За потреби члени робочої групи (уповноважений працівник) запитують копії зазначених вище документів, які мають бути належним чином засвідчені банком (фінансовою установою).

4. Права та обов'язки вповноважених працівників і керівника банку (фінансової установи)

4.1. Уповноважені працівники під час проведення перевірок мають право:

а) під час проведення виїзних перевірок входити/виходити до/із приміщення банку (фінансової установи), у тому числі до приміщень, що використовуються для зберігання документів (до архіву), де здійснюється комп'ютерне оброблення даних, каси разом [за ініціативи керівника робочої групи або банку (фінансової установи)] із працівниками банку (фінансової установи);

б) користуватися потрібними для проведення перевірки власними технічними засобами (комп'ютерами, дискетами, калькуляторами, телефонами тощо), у тому числі в разі проведення виїзної перевірки - виносити/вносити їх із/до банку (фінансової установи);

в) отримувати від керівників і працівників банку (фінансової установи) потрібні для перевірки документи та матеріали;

г) під час проведення виїзної перевірки виносити за межі банку (фінансової установи) копії документів, у тому числі виготовлені методом сканування або створення фотокопій, що можуть свідчити про факти порушення банком (фінансовою установою) валютного законодавства;

ґ) отримувати від керівників і працівників банку (фінансової установи) довідки та усні роз'яснення, від керівників банку (фінансової установи) та/або підрозділів банку (фінансової установи), які здійснюють валютні операції, письмові пояснення в разі невиконання або неналежного виконання банком (фінансовою установою) протягом періоду, що підлягає перевірці, вимог валютного законодавства;

д) під час проведення виїзної перевірки ознайомлюватися з роботою технічних засобів та програмних комплексів, які використовуються в банку (фінансовій установі);

е) пред'являти до керівників і працівників банку (фінансової установи) інші вимоги, що пов'язані з їх обов'язками, передбаченими цим Положенням.

4.2. Якщо банк (фінансова установа) з будь-яких причин відмовляється подавати копії документів, які свідчать про факти порушення валютного законодавства, то в акті перевірки обов'язково має бути відображена докладна інформація про відповідну операцію (зокрема, із зазначенням реквізитів і назв документів, на підставі яких здійснювалася та оформлювалася ця операція), що буде підставою для складання протоколу порушення валютного законодавства та винесення постанови про притягнення до відповідальності за його порушення.

Протокол порушення валютного законодавства може складатись, а постанова про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства може виноситися на підставі оригіналів первинних документів, які були отримані вповноваженими працівниками під час проведення перевірки та свідчать про факти порушень валютного законодавства.

4.3. Уповноважені працівники зобов'язані:

а) не розголошувати відомості, що становлять інформацію з обмеженим доступом, у тому числі банківську та комерційну таємницю;

б) під час проведення виїзної перевірки забезпечувати цілісність і повернення отриманих від банку (фінансової установи) документів, матеріалів, технічних засобів.

4.4. Члени робочої групи під час проведення виїзної перевірки підпорядковуються її керівнику в межах наданих йому цим Положенням повноважень.

4.5. Керівник робочої групи під час проведення виїзної перевірки зобов'язаний:

а) визначати конкретні строки, види, обсяги робіт, що потрібні для проведення перевірки, порядок перевірки (суцільний чи вибірковий);

б) здійснювати розподіл питань, за якими проводиться перевірка, між членами робочої групи;

в) установлювати порядок і режим їх роботи з урахуванням виробничої потреби;

г) контролювати термін і повноту виконання доручених ним завдань.

4.6. Керівник робочої групи під час проведення виїзної перевірки має право:

а) установлювати для членів робочої групи додаткові завдання та здійснювати перерозподіл їх обов'язків;

б) здійснювати особисто перевірку будь-якої ділянки діяльності банку (фінансової установи);

в) призупиняти перевірку в разі протидії банку (фінансової установи) чи третіх осіб;

г) запитувати та отримувати від клієнтів банку (фінансової установи), за їх згодою, інформацію або копії документів, що потрібні для встановлення фактичних обставин, у тому числі для підтвердження інформації, зазначеної в документах, які подані банком (фінансовою установою);

ґ) давати вказівки щодо оформлення акта за результатами перевірки;

д) давати інші вказівки щодо проведення перевірки.

4.7. У разі протидії банку (фінансової установи) чи третіх осіб у проведенні виїзної перевірки та/або недопущення робочої групи (уповноваженого працівника) до проведення виїзної перевірки керівник робочої групи (уповноважений працівник) повідомляє письмово керівника банку (фінансової установи) про призупинення перевірки, після чого члени робочої групи (уповноважений працівник) складають акт перевірки відповідно до глави 7 цього Положення та повертаються до виконання своїх основних посадових обов'язків. Не пізніше робочого дня, наступного за днем призупинення перевірки, керівник робочої групи повідомляє про причини її призупинення керівника виїзної перевірки, який приймає рішення про відновлення або припинення перевірки.

4.8. У разі встановлення під час виїзної чи невиїзної перевірки порушення законодавства України, що тягне за собою застосування фінансових санкцій у сумі, яка перевищує 1% від зареєстрованого статутного капіталу банку (фінансової установи), керівник робочої групи (або вповноважений працівник - у разі проведення невиїзної перевірки або виїзної перевірки без формування робочої групи) терміново доповідає про це керівникові виїзної перевірки (у разі проведення виїзної перевірки) або керівникові невиїзної перевірки (у разі проведення невиїзної перевірки), уживає заходів щодо збереження оригіналів відповідних документів або отримання їх копій, засвідчених банком (фінансовою установою).

4.9. Керівник банку (фінансової установи) зобов'язаний сприяти проведенню виїзної перевірки, зокрема:

а) після пред'явлення представнику охорони або служби безпеки банку (фінансової установи) доручення на перевірку цього банку (фінансової установи) забезпечити на період її проведення кожному члену робочої групи (уповноваженому працівнику) вільний (на першу вимогу) вхід/вихід до/із будівлі та інших службових приміщень банку (фінансової установи) протягом усього робочого дня, а в разі потреби в позаурочний час;

б) виділити членам робочої групи (уповноваженому працівнику) у день початку перевірки службове приміщення (робоче місце), що відповідає вимогам пункту 3.5 глави 3 цього Положення;

в) організувати в день початку перевірки зустріч і забезпечити оперативний зв'язок членів робочої групи (уповноваженого працівника) з керівниками підрозділів, які здійснюють валютні операції, виконують функції валютного контролю, формують звітність про валютні операції;

г) забезпечити надання на вимогу робочої групи (уповноваженого працівника) у максимально короткі або встановлені робочою групою (уповноваженим працівником) терміни всі необхідні їй (йому) довідки, пояснення, документи та матеріали, у тому числі ті, що містять банківську таємницю, а за потреби підготовку їх копій (чи надання можливості робити ці копії самостійно), засвідчення довідок і копій документів підписом відповідальної посадової особи та відбитком печатки банку (фінансової установи);

ґ) забезпечувати коректну поведінку своїх підлеглих під час проведення перевірки.

Керівник банку (фінансової установи) не має права впливати на членів робочої групи (уповноваженого працівника) та будь-яким чином обмежувати їх (його) дії щодо проведення виїзної перевірки.

4.10. Керівник банку (фінансової установи) має право вимагати від уповноважених працівників дотримання обов'язків, визначених пунктом 4.3 цієї глави, оскаржувати дії уповноважених працівників перед начальником валютного підрозділу, директором Департаменту, керівником виїзної або невиїзної перевірки.

4.11. У разі порушення банком (фінансовою установою) чи його керівником вимог цього Положення вони несуть відповідальність згідно із законодавством України.

5. Особливості проведення виїзної перевірки в складі інспекційної перевірки банку

5.1. Якщо виїзна перевірка проводиться уповноваженими працівниками в складі інспекційної перевірки, то робоча група (з призначенням керівника робочої групи) або вповноважений працівник (у разі проведення перевірки без формування робочої групи) працює в складі інспекційної групи і проводить виїзну перевірку в межах питань, що визначені в додатку до цього Положення.

5.2. Під час проведення зазначеної в пункті 5.1 цієї глави перевірки робоча група (уповноважений працівник) керується окремим дорученням і завданням з переліком питань, за якими проводиться виїзна перевірка, що оформлені відповідно до вимог глави 2 цього Положення.

Організація та проведення такої перевірки проводяться в порядку, передбаченому главами 2 і 3 цього Положення.

5.3. Оформлення матеріалів за результатами виїзної перевірки здійснюється відповідно до глави 7 цього Положення.

5.4. Копія акта виїзної перевірки подається керівникові інспекційної групи для врахування під час складання звіту про інспектування.

6. Особливості проведення невиїзної перевірки

6.1. Невиїзна перевірка призначається за письмовим або усним дорученням керівника невиїзної перевірки або керівництва Національного банку.

6.2. Невиїзна перевірка проводиться уповноваженими працівниками (уповноваженим працівником) без створення робочої групи.

6.3. Під час проведення невиїзної перевірки вповноваженими працівниками (уповноваженим працівником) розглядаються статистична звітність та/або інші документи, наявні в Департаменті (валютному підрозділі).

6.4. У разі потреби одержання від банку (фінансової установи) документів, які необхідні для проведення невиїзної перевірки, на адресу банку (фінансової установи) надсилається підписаний керівником невиїзної перевірки письмовий запит, у якому міститься вимога щодо подання відповідних документів.

Банк (фінансова установа) у визначений у запиті строк подає всі перелічені в запиті документи або їх копії, які належним чином засвідчені цим банком (фінансовою установою).

6.5. За результатами проведення невиїзної перевірки у разі виявлення порушень банком (фінансовою установою) валютного законодавства складається акт перевірки в одному примірнику, який підписують уповноважені працівники (уповноважений працівник) без надання цього акта керівникові банку (фінансової установи).

7. Оформлення матеріалів за результатами проведення перевірки

7.1. За результатами виїзної перевірки та невиїзної перевірки (у випадку, передбаченому в пункті 6.5 глави 6 цього Положення) складається акт перевірки (далі - акт).

В акті зазначають:

найменування банку (фінансової установи), що перевірявся;

прізвище та ініціали керівника банку (фінансової установи);

місце проведення перевірки (місцезнаходження банку/фінансової установи);

строк проведення перевірки;

дату та номер розпорядження та/або доручення на перевірку;

вид перевірки (планова чи позапланова);

метод проведення перевірки: комплексний чи за окремими питаннями (у разі застосування методу перевірки за окремими питаннями слід зазначити перелік питань, за якими проводилася перевірка);

період, за який проводилася перевірка;

порядок проведення перевірки: суцільний чи вибірковий (у разі застосування вибіркового порядку проведення перевірки слід зазначити, які валютні операції були перевірені);

прізвища, ініціали та посади керівника та членів робочої групи або вповноважених працівників (якщо перевірка проводилась без формування робочої групи);

дату складання акта;

що саме було встановлено під час перевірки;

виявлені під час перевірки порушення із зазначенням конкретних статей законодавчих актів та пунктів нормативно-правових актів Національного банку, вимоги яких були порушені;

факти протидії проведенню перевірки (якщо такі були).

В акті може також наводитися будь-яка інша інформація, що має відношення до проведеної перевірки.

7.2. В акті факти порушень, недоліків і здійснення сумнівних операцій, що виявлені під час перевірки банку (фінансової установи), для унеможливлення неправильного тлумачення викладаються об'єктивно, стисло і зрозуміло. Однорідна інформація про порушення, недоліки, сумнівні та інші операції повинна бути згрупована, докладна інформація щодо них може міститись у додатках і в разі потреби бути оформлена у вигляді таблиць. У цьому разі допускається наведення в акті лише підсумкових даних із посиланням на відповідні додатки.

7.3. Якщо до акта додаються копії документів, то в ньому обов'язково відображають цей факт із зазначенням найменувань і реквізитів доданих документів. Копії документів, які додаються до акта, обов'язково засвідчуються підписами вповноважених осіб і відбитком печатки банку (фінансової установи).

7.4. У разі виявлення під час проведення перевірки операції, висновок щодо відповідності якої чинному в період, що підлягає перевірці, валютному та/або банківському законодавству України, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку, не може бути сформульований під час перевірки, оскільки потребує консультацій з іншими фахівцями Національного банку, в акті описується суть операції з докладною констатацією фактів і до нього додаються копії відповідних документів.

7.5. Якщо робочу групу (уповноваженого працівника) не було допущено до проведення виїзної перевірки або відповідальний працівник банку (фінансової установи) відмовився надати їй будь-які матеріали і документи, що потрібні для проведення виїзної перевірки, то в акті виїзної перевірки зазначають:

назву банку (фінансової установи), що перевірявся;

прізвище та ініціали керівника банку (фінансової установи);

місце проведення перевірки, а саме місцезнаходження банку (фінансової установи);

дату та номер розпорядження (доручення) про проведення перевірки;

вид перевірки: планова чи позапланова;

метод перевірки: комплексний або за окремими питаннями (у разі застосування методу перевірки за окремими питаннями слід зазначити питання, за якими проводилася/мала бути проведена перевірка);

період, який підлягав перевірці;

прізвища, ініціали та посади керівника та членів робочої групи;

дату складання акта;

факти протидії проведенню перевірки (якщо такі були).

7.6. За результатами проведення виїзної перевірки акт складається не менше ніж у двох примірниках і підписується не пізніше останнього дня виїзної перевірки всіма членами робочої групи (уповноваженим працівником) та керівником банку (фінансової установи).

Керівник банку (фінансової установи) у разі неможливості підписання акта в установлений абзацом першим цього пункту строк підписує цей акт протягом строку подання зауважень, установленого абзацом другим пункту 7.7 цієї глави.

Керівник банку (фінансової установи) зобов'язаний забезпечити надання на усну чи письмову вимогу керівника робочої групи (уповноваженого працівника) засвідчених копій потрібних йому матеріалів і документів. У разі неподання окремих документів керівник банку (фінансової установи) надає щодо цього письмові пояснення. Цей факт відображається в акті виїзної перевірки.

У разі відмови відповідальних працівників банку (фінансової установи) в поданні будь-яких матеріалів і документів, що потрібні для проведення виїзної перевірки, акт складається та підписується не пізніше ніж на другий день виїзної перевірки.

Якщо виїзну перевірку припиняють відповідно до вимог пункту 4.7 цього Положення, то акт складається та підписується протягом трьох робочих днів, починаючи від дня прийняття керівником виїзної перевірки рішення про її припинення.

7.7. Керівник банку (фінансової установи) робить на акті виїзної перевірки відмітку такого змісту: "З актом ознайомлений, один примірник отримав", яку засвідчує підписом. Якщо керівник банку (фінансової установи) має заперечення чи зауваження щодо акта, то вони оформляються в письмовій формі та засвідчуються підписом керівника банку (фінансової установи). Зауваження можуть бути викладені наприкінці акта або додаватися до нього. Якщо зауваження викладені окремо, то керівник банку (фінансової установи) робить на акті виїзної перевірки відмітку такого змісту: "Зауваження додаються на ___ стор.", яку засвідчує підписом.

Якщо для подання письмових зауважень через їх значний обсяг або складність недостатньо останнього дня виїзної перевірки та для цього потрібний додатковий час, то керівник банку (фінансової установи) зазначає в акті виїзної перевірки конкретну дату їх подання, роблячи перед своїм підписом відмітку такого змісту: "Зауваження будуть подані додатково не пізніше "___" ____________ 20__ р.", та надсилає їх у формі листа на адресу керівника виїзної перевірки. Строк подання зауважень не повинен перевищувати п'яти робочих днів від дня закінчення виїзної перевірки.

7.8. Перший примірник акта виїзної перевірки залишається в керівника робочої групи. Другий - подається керівникові банку (фінансової установи), про що в першому примірнику акта робиться запис "Другий примірник акта подано "___" ____________ 20__ р. керівникові банку (фінансової установи) (зазначаються прізвище, ім'я, по батькові отримувача)".

7.9. Якщо керівник банку (фінансової установи) від підписання акта відмовився, то керівник робочої групи наприкінці акта перед своїм підписом зазначає таке: "Керівник банку (фінансової установи) від ознайомлення (підписання акта) відмовився".

7.10. Відсутністю в банку (фінансовій установі) документів, що підтверджують правомірність проведення власних валютних операцій або операцій з клієнтами, є:

неподання відповідальними працівниками банку (фінансової установи) під час проведення виїзної перевірки або разом з поясненнями до акта виїзної перевірки зазначених вище документів;

неподання банком (фінансовою установою) зазначених вище документів на підготовлений Департаментом або валютним підрозділом відповідний запит під час проведення невиїзної перевірки.

7.11. Відповідальність за повноту та достовірність поданих для виїзної або невиїзної перевірки документів несе банк (фінансова установа), що перевірявся.

8. Ужиття заходів за результатами виїзної чи невиїзної перевірки банків (фінансових установ)

8.1. Акт виїзної або невиїзної перевірки банку (фінансової установи), що підписаний у встановленому порядку, залишається для обліку та контролю в Департаменті або валютному підрозділі, уповноважені працівники якого проводили цю перевірку, та зберігається протягом строку, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку.

8.2. Пропозиції та висновки за результатами виїзної чи невиїзної перевірки подаються на розгляд керівникові виїзної або невиїзної перевірки не пізніше 10 робочих днів від дня її закінчення.

8.3. Копія акта виїзної або невиїзної перевірки банку (фінансової установи), за винятком виїзної перевірки каси банку (фінансової установи) з питань дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій, що здійснювалася валютним підрозділом (самостійно або в складі інспекційної перевірки), надсилається до Департаменту, якщо:

немає порушень законодавства України протягом 10 робочих днів від дня її закінчення;

установлено порушення законодавства України протягом 10 робочих днів після вжиття заходів, передбачених пунктом 8.4 цієї глави (із супровідним листом, у якому відображаються всі вжиті заходи щодо виявлених порушень).

Копія акта виїзної перевірки каси банку (фінансової установи) з питань дотримання встановленого порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій, що здійснювалася валютним підрозділом, до Департаменту не надсилається.

8.4. Якщо в результаті виїзної або невиїзної перевірки банку (фінансової установи) установлено порушення валютного законодавства, то матеріали про порушення розглядають та рішення про притягнення до відповідальності приймають у порядку, що встановлений Положенням про валютний контроль (z0209-00) .

Якщо в результаті виїзної або невиїзної перевірки банку (фінансової установи) установлено порушення банківського законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, то матеріали про порушення розглядаються, рішення про притягнення до відповідальності приймаються у порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку щодо застосування заходів впливу за порушення банківського законодавства.

8.5. Працівники Національного банку та його територіальних управлінь, що брали участь у виїзних або невиїзних перевірках банків (фінансових установ), а також які ознайомлені з результатами таких перевірок, несуть відповідальність за порушення порядку розкриття та використання відомостей, що становлять банківську та/або комерційну таємницю, іншої інформації з обмеженим доступом згідно із законодавством України.

9. Особливості організації, проведення та оформлення матеріалів за результатами проведення перевірок пунктів обміну

9.1. Перевірки пунктів обміну проводяться фахівцями центрального апарату та територіальних управлінь Національного банку (далі - фахівці) відповідно до планів перевірок пунктів обміну, складених на кожний квартал Департаментом та валютними підрозділами і затверджених відповідно директором Департаменту, начальником територіального управління Національного банку або вповноваженими ними особами. Планові перевірки кожного пункту обміну проводяться, як правило, не рідше одного разу на півроку. Позапланові перевірки пунктів обміну проводяться за письмовим (усним) дорученням директора Департаменту, начальника територіального управління Національного банку, уповноважених ними осіб або керівництва Національного банку.

Перевірки пунктів обміну можуть проводитися комплексно або з окремих питань [дотримання встановлених порядків обліку валютно-обмінних операцій, застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО), обмінних курсів, вимог з організації охорони та технічного стану приміщень пунктів обміну]. Комплексні перевірки пунктів обміну мають передбачати перевірку операцій, що ними виконуються, щодо їх відповідності законодавству України, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку.

Перевірки пунктів обміну можуть проводитися разом з податковими органами та/або правоохоронними органами за їх згодою.

У разі потреби проведення перевірки даних за попередні операційні дні, які зберігаються в пам'яті РРО, слід залучати до перевірки пункту обміну осіб, які відповідно до законодавства України мають право доступу до зазначених даних [адміністратор комп'ютерно-касової системи банку (фінансової установи) або юридичної особи, яка діє на підставі агентського договору з банком або з фінансовою установою (далі - агент), чи представник відповідного податкового органу].

9.2. Перевірка пункту обміну має розпочинатися з пред'явлення фахівцями своїх повноважень представникові банку (фінансової установи) або агента чи працівникові цього пункту обміну (далі - касир). Ці повноваження підтверджуються відповідним дорученням, яке видає фахівцям керівник, який призначив перевірку пункту обміну, та службовими посвідченнями.

9.3. Фахівці під час проведення зазначених у цій главі перевірок пунктів обміну мають право:

а) отримувати від касира пункту обміну потрібні для перевірки пункту обміну документи, у тому числі:

копію довідки про реєстрацію пункту обміну територіальним управлінням Національного банку;

накази та інші документи банку (фінансової установи) або агента;

первинні та інші бухгалтерські, обліково-звітні та грошово-розрахункові документи, дані про операції поточного дня;

документи, пов'язані з організаційно-технічним забезпеченням діяльності пункту обміну (документи про реєстрацію РРО тощо);

б) отримувати від касира пункту обміну довідки та усні роз'яснення, а також письмові пояснення в разі невиконання або неналежного виконання ним вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку; ознайомлюватися з роботою організаційно-технічних засобів, які використовуються в цьому пункті обміну, у разі надання ними готівкової валюти для обміну (з можливим подальшим анулюванням здійсненої операції);

в) у разі потреби самостійно або за допомогою банку (фінансової установи), або агента, пункт обміну якого перевіряється, робити копії з отриманих документів;

г) доступу до приміщення пункту обміну без представника банку (фінансової установи) або агента;

ґ) вимагати від касира пункту обміну власноручно перерахувати наявну готівку в їх присутності.

9.4. Банки (фінансові установи) або агенти, пункти обміну яких перевіряються, під час перевірки пункту обміну повинні сприяти її проведенню, зокрема зобов'язані надавати на вимогу фахівців усі необхідні їм довідки, пояснення та документи. У разі відмови банків (фінансових установ) або агентів, пункти обміну яких перевіряються, у наданні фахівцям усіх необхідних їм довідок, пояснень і документів цей факт відображається в акті перевірки пункту обміну.

Випадки невиконання або неналежного виконання банком (фінансовою установою) або агентом, пункт обміну якого перевіряється, установлених цією главою вимог відображаються в акті перевірки пункту обміну. Зазначений акт може бути підставою для притягнення банку (фінансової установи) або агента, пункт обміну якого перевіряється, до відповідальності згідно із законодавством України.

9.5. Фахівці повідомляють банк (фінансову установу) або агента, пункт обміну якого перевіряється, про виявлені в цьому пункті обміну недоліки та порушення через їх представників (у разі їх присутності) безпосередньо після перевірки пункту обміну, а також письмово (за підписом директора Департаменту, начальника територіального управління Національного банку або уповноважених ними осіб) протягом трьох робочих днів після проведення перевірки пункту обміну.

9.6. За результатами перевірки кожного пункту обміну складається акт перевірки пункту обміну. У цьому акті зазначаються всі виявлені під час перевірки пункту обміну порушення та недоліки. Акти перевірок пунктів обміну підписують фахівці. У разі проведення перевірок пунктів обміну фахівцями разом із податковими органами та/або правоохоронними органами акт перевірки пункту обміну підписується всіма працівниками, які брали участь у відповідній перевірці.

Акт перевірки пункту обміну повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки пункту обміну порушень. Усі виявлені порушення викладаються чітко та об'єктивно з посиланням на первинні та інші документи, що підтверджують наявність цих порушень, а також норми законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, вимоги яких порушено. До акта перевірки пункту обміну додаються пояснення касирів, посадових осіб чи інших працівників банків, фінансових установ або агентів, пункти обміну яких перевіряються (у межах їх компетенції).

Акт перевірки пункту обміну повинен подаватися для ознайомлення представникові банку (фінансової установи) або агента, пункт обміну якого перевірявся (у разі його присутності), та касирові. Зазначені представник і касир зобов'язані ознайомитися з актом перевірки пункту обміну та поставити на ньому свої підписи з відміткою такого змісту: "З актом ознайомлений, один примірник отримав". У разі наявності заперечень кожен з них має право додати до акта перевірки пункту обміну свої письмові зауваження.

Якщо представник банку (фінансової установи) або агента, пункт обміну якого перевірявся, або касир від ознайомлення з актом перевірки пункту обміну або від підпису цього акта відмовився, то фахівець повинен перед своїм підписом зазначити таке: "Представник банку (фінансової установи) або агента, касир пункту обміну (зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, кому належить пункт обміну) від ознайомлення з актом (від підпису акта) відмовився".

Акт перевірки пункту обміну складається не менше ніж у двох примірниках. Перший примірник подається представникові банку (фінансової установи) або агента, пункт обміну якого перевірявся, чи касирові, про що в другому примірнику акта перевірки пункту обміну робиться такий запис: "Перший примірник цього акта надано "___" _______________ 20__ р. представникові банку (фінансової установи) або агента чи касирові (прізвище, ім'я, по батькові та підпис отримувача)". Другий примірник подається керівникові, який призначив перевірку пункту обміну, для розгляду та вжиття заходів. У разі проведення перевірки пункту обміну групою, сформованою із залученням відповідних податкових та/або правоохоронних органів, складаються додаткові примірники для їх подання до органів, уповноважені працівники яких були включені до складу групи перевірки пункту обміну (для обліку).

Акти (або копії актів) перевірок пунктів обміну, які проводилися валютними підрозділами, до Департаменту не надсилаються.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ,

які підлягають виїзній або невиїзній (камеральній) перевірці в банку (фінансовій установі)

1. Дотримання правил купівлі, продажу, обміну іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та міжнародних валютних ринках.

2. Дотримання вимог законодавства України під час проведення розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями клієнтів.

3. Дотримання вимог законодавства України в разі відкриття, ведення та здійснення розрахунків через кореспондентські рахунки банків - резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентські рахунки банків - нерезидентів у гривнях.

4. Дотримання вимог законодавства України під час проведення розрахунків клієнтів у разі застосування до них або їх контрагентів - нерезидентів спеціальних санкцій згідно зі статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (959-12) .

5. Дотримання вимог законодавства України в разі залучення, повернення та обслуговування кредитів, позик в іноземній валюті, що отримані резидентами від нерезидентів.

6. Дотримання правил здійснення переказів іноземної валюти за межі України та в межах України за дорученнями фізичних осіб і отримання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону та в межах України іноземної валюти.

7. Дотримання вимог законодавства України під час здійснення за дорученням клієнтів операцій з переказування валютних цінностей за межі України.

8. Дотримання встановлених вимог щодо використання готівкової іноземної валюти на території України.

9. Дотримання порядку видачі банками довідок (дозволів) на вивезення за межі України іноземної валюти та чеків, що виражені в іноземній валюті.

10. Дотримання встановлених вимог щодо використання режимів рахунків резидентів і нерезидентів в іноземній валюті та рахунків нерезидентів (представництв нерезидентів) у валюті України.

11. Виконання функцій агента валютного контролю.

12. Дотримання порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій через каси.

13. Дотримання порядку ввезення (вивезення) на територію (з території) України банкнот іноземних держав, банківських металів і бланків чеків.

14. Дотримання достовірності та встановленого порядку формування та подання до Національного банку та його територіальних управлінь звітності про валютні операції.

15. Дотримання правил торгівлі банківськими металами та вимог щодо відкриття та використання рахунків у банківських металах, що відкриті в банках України та банках-нерезидентах.

16. Дотримання обмежень щодо використання на території України іноземної валюти як застави.

17. Дотримання встановлених вимог щодо декларування валютних цінностей, які належать банку (фінансовій установі) та знаходяться за межами України.

18. Дотримання вимог валютного законодавства під час проведення власних валютних операцій, що пов'язані з господарською діяльністю банку (фінансової установи).

19. Дотримання інших, що були чинними в період, що підлягає перевірці, актів законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, з питань валютного регулювання, контролю та ліцензування.

20. Дотримання правил здійснення юридичною особою валютних операцій відповідно до генеральної ліцензії на проведення валютних операцій, наданої Національним банком, а її структурними підрозділами - відповідно до дозволу, наданого юридичною особою.