Як оплачувати понаднормові години при підсумованому обліку робочого часу?
Відповідно до ст. 62 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) надурочні роботи (тобто роботи понад встановлену тривалість робочого дня), як правило, не допускаються. При цьому, власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, наприклад, при нез'явленні змінника для продовження роботи, яка не допускає перерви. Слід також мати на увазі, що у КЗпП передбачено категорії осіб, яких заборонено залучати до таких робіт, а також осіб, залучення яких до надурочних робіт можливе лише за їх згодою.
У ч. 1 ст. 65 КЗпП встановлено граничні норми застосування надурочних робіт, а саме вони не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.
При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно із частинами 1 та 2 ст. 106 КЗпП:
за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки;
за відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, — за всі відпрацьовані надурочні години.
При підсумованому обліку робочого часу відповідно до ч. 4 ст. 106 КЗпП компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. При цьому, така заборона поширюється і на випадки виконання надурочних робіт у святкові, неробочі та вихідні дні (п. 16 постанови Пленуму ВСУ "Про практику | застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 р. № 13). У зв'язку з цим, робота понад норми робочого часу при підсумованому обліку робочого часу не може компенсуватися і зменшенням тривалості роботи у наступному обліковому періоді, а мас бути оплачена за нормами, встановленими для надурочних робіт.
Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду. Згідно з абз. З п. 12 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 р. № 138, загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця і між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються І дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого і працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов'язків (відпустка, виконання державних або громадських обов'язків, тимчасова непрацездатність тощо).
При цьому, відповідно до абз. 3 п. 10 Методичних рекомендацій робота понад і норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не с надурочною роботою. Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.
Сторінку підготувала Катерина ФОМІНА
Юридичний вісник України № 47 (24-30 листопада 2007 року)