Відповідно до ст. 62 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (тобто роботи, що виконуються у робочі дні, але поза межами робочого часу).
Роботодавець може застосовувати надурочні роботи лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації та лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством.
Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.
Щодо оплати роботи в надурочний час, то згідно зі ст. 106 КЗпП за погодинною системою оплати праці ця робота оплачується в подвійному розмірі годинної ставки, а за відрядною — виплачується доплата у розмірі 100 % тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою (за всі відпрацьовані надурочні години).
Перелік святкових та неробочих днів визначений у ст. 73 КЗпП. Працівникам, які залучалися до роботи у святковий чи неробочий день, вона оплачується за години, відпрацьовані в ці дні: відрядникам — за подвійними відрядними розцінками; тим, чия праця оплачується за годинними або денними ставками,— у розмірі подвійної такої ставки, а тим, хто одержує місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо ця робота проводилась у межах місячної норми робочого часу.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 41 /2007