Загальні правила щодо умов та порядку застосування матеріальної відповідальності працівника містяться у ст. ст. 130—138 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
Необхідною підставою притягнення працівника до матеріальної відповідальності є наявність прямої дійсної шкоди, визначення якої надане у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціями їхніми працівниками» №14 від 29.12.1992 р. Під прямою дійсною шкодою слід, зокрема, розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для роботодавця провести витрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві (тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків) грошові виплати. Таким чином, до прямої дійсної шкоди належать і нестача чи псування матеріальних цінностей, і витрати на ремонт пошкодженого майна, і суми стягнутих штрафів, оплати вимушеного прогулу іншого працівника тощо. А от за прибутки, які роботодавець міг би отримати, але не отримав внаслідок неправильних дій (бездіяльності) працівника, останнього не можна притягнути до матеріальної відповідальності згідно з ч.4 ст. 130 КЗпП. Крім того, не будь-яка пряма дійсна шкода є підставою для покладення на працівника матеріальної відповідальності — його не можна притягнути до відповідальності за шкоду, яка належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну у стані крайньої необхідності з метою відвернути виникнення ще більшої шкоди.
Але самого лише факту наявності прямої дійсної шкоди, що є наслідком дій (бездіяльності) працівника, для притягнення його до матеріальної відповідальності замало — ще необхідно визначити, чи присутні у вчинках працівника умови, за яких відповідно до трудового законодавства застосування матеріальної відповідальності буде правомірним. Перелік таких умов міститься у ст. 130 КЗпП, і відсутність хоча б однієї з них виключає можливість покладення на працівника матеріальної відповідальності. Такими умовами є порушення працівником трудових обов'язків, причинний зв'язок між порушенням і завданою шкодою та вина працівника.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 41 /2007