Народний депутат може мати до тридцяти одного помічника-консультанта, правовий статус і умови діяльності яких визначаються Законом України «Про статус народного депутата України» та іншими законами і прийнятим відповідно до них Положенням,про помічника-консультанта народного депутата, затвердженим Верховною Радою України (відповідно до ст. 34 зазначеного вище Закону).
Помічником-консультантом народного депутата може бути лише громадянин України, що має середню спеціальну чи вищу освіту і вільно володіє державною мовою.
Помічники-консультанти народного депутата працюють за строковим договором на постійній основі чи за сумісництвом або на громадських засадах. За заявою народного депутата вони прикріпляються для кадрового та фінансового обслуговування до виконавчих комітетів відповідного органу місцевого самоврядування. На чотирьох помічників-консультантів народного депутата поширюється дія Закону України «Про державну службу», їм присвоюються не вище, ніж сьомий ранг державного службовця четвертої категорії, вони прикріпляються для кадрового та фінансового обслуговування до апарату Верховної Ради України або до виконавчих апаратів органів місцевого самоврядування. Народний депутат самостійно визначає кількість помічників-консультантів, які працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, за сумісництвом і на громадських засадах, у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати праці помічників-консультантів постановою Верховної Ради України, здійснює особисто розподіл місячного фонду заробітної плати помічників*консультантів, що не може бути -нижчий за встановлену законом мінімальну заробітну плату.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 43 /2007