Підприємство планує направити мене у відрядження до іншого міста на службовому автомобілі. Чи вправі я відмовитись від такої поїздки? Чи є особливості оформлення такого відрядження? Які я повинен мати при собі документи, щоб уникнути непорозумінь із працівниками ДАІ?
Згідно з Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, яку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням роботодавця на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Слід мати на увазі, що за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця працівник зобов'язаний виїхати у службове відрядження — відмова від такої поїздки вважається порушенням трудової дисципліни. Але водночас роботодавець не вправі вимагати від працівника поїздки у відрядження для виконання завдання, не передбаченого трудовим договором, адже така вимога суперечила б вимогами ст. 31 Кодексу законів про працю України щодо заборони вимагати виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. У такому випадку необхідна згода працівника.
Порядок оформлення документів для відправлення працівника у відрядження на службовому легковому автомобілі не відрізняється від порядку для звичайного відрядження, а саме: керівником підприємства або його заступником оформляється наказ (розпорядження) із зазначенням пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження, затверджується маршрут руху; виписується посвідчення про відрядження та видається згідно із затвердженим кошторисом аванс на відрядження. Водночас у наказі (розпорядженні) про направлення у відрядження слід передбачити, що відрядження здійснюватиметься на службовому автомобілі . підприємства.
Згідно з пп. 2.1 п. 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних/Сил — технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, — свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон;
в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв — дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами — погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС;
г) у встановлених законодавством випадках дорожній лист і документи На вантаж, що перевозиться; на маршрутних транспортних засобах додатково — схему маршруту та розклад руху; на транспортних засобах, що здійснюють перевезення великогабаритних чи великовагових вантажів, — дозвіл на рух; на транспортних засобах, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів, — технічні умови на перевезення, свідоцтво про допуск водія і допуск транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу та дозвіл на дорожнє перевезення;
г) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Для обліку роботи автомобіля, списання пального та взаємних розрахунків між підприємством-перевізником та замовником підприємство-перевізник застосовує подорожній лист, використання якого є обов'язковим при перевезеннях як вантажним, так і легковим автомобілем. На сьогодні в Україні залежно від діяльності, яка провадиться підприємством чи установою, виду автомобіля (вантажний чи легковий), його підпорядкованості застосовується одна із трьох форм подорожніх листів:
для вантажних автомобілів:
подорожній лист вантажного автомобіля в міжнародному сполученні — типова форма № 1, затверджена наказом Мінтрансу України від 29.12.1995 р. № 488/346 (міжнародна), — видається водієві на строк відрядження автомобіля і водія для виконання перевезення вантажу у міжнародному сполученні, визначений відповідно до наказу чи розпорядження перевізника;
подорожній лист вантажного автомобіля — типова форма № 2, затверджена наказом Мінтрансу України від 29.12.1995 р. № 488/34 (діє в межах України), — видається водієві тільки на один робочий день (зміну), за умови здачі ним подорожнього листа за минулий день роботи. На більший строк подорожні листи видаються у випадках виконання водієм перевезення вантажів у міжміському сполученні понад одну добу відповідно до наказу чи розпорядження перевізника;
для легкових автомобілів:
подорожній лист службового легкового автомобіля — типова форма № 3, затверджена наказом Держкомстату України 17.02.1998 № 74, — видається водієві тільки на один робочий день (зміну), за умови здачі ним подорожнього листа за минулий день роботи. На більший строк подорожні листи видаються у випадках виконання водієм транспортного обслуговування у міжміському сполученні понад одну добу відповідно до наказу чи розпорядження перевізника.
Крім подорожнього листа, при здійсненні перевезень вантажу виписується товарно-транспортна накладна. А також, якщо за договором перевезення вантажу оплата транспортних послуг перевізника здійснюється погодинно, додатково до подорожнього листа виписується талон замовника (ф. № 1 -ТЗ, затверджена наказом Мінтрансу України від 29.12.1995 р. № 488/34).
Отже, маючи при собі вищезазначені документи, водій автомобіля може уникнути непорозумінь при зустрічі з працівниками ДАІ.
Сторінку підготувала Катерина ФОМІНА
Юридичний вісник України № 50 (15-21 грудня 2007 року)