Добові витрати на відрядження


Працівник вибув у відрядження вранці і повернувся вранці наступного дня. Як у даному випадку йому виплачуватимуться добові — за один день чи за два?


Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 13.03.1998 р. № 59 (далі - Інструкція), направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням у ньому, зокрема, строку перебування працівника у відрядженні. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті.

Добові витрати (тобто згідно з абз. 4 пп. 5.4.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесених у зв'язку з її відрядженням) є окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження та виплачуються працівникові за кожний день (включаючи день від'їзду та приїзду) перебування працівника у відрядженні, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками) у межах граничних норм, установлених у постанові Кабінету Міністрів України "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" від 23.04.1999 р. № 663. Потрібно зазначити, що відповідно до цієї постанови граничні норми добових витрат (у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування) становлять:

Причому ці компенсаційні виплати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.

Слід мати на увазі, що днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відрядження — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 00 годин і пізніше — наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

Враховуючи викладене, якщо відповідно до наказу про відрядження та згідно з відповідними відмітками у посвідченні про відрядження працівник повернувся з відрядження наступного дня (тобто після 00 годин) за днем вибуття у відрядження, добові витрати відшкодовуються за два дні.

Сторінку підготувала Катерина ФОМІНА

Юридичний вісник України № 1-2 (5 - 18 січня 2008 року)