Зареєстровано в Міністерстві 

юстиції України 

23 січня 2003 р. 

за N 50/7371 

Відповідно до Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" (3814-12) і Порядку утворення та діяльності експертних комісій з визначення цінності документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. N 1739 (1739-2002-п) , НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Типове положення про експертно-перевірну комісію Державного архіву в Автономній Республіці Крим, державного архіву області, міста Києва і Севастополя, що додається.

2. Директорам Державного архіву в Автономній Республіці Крим, державних архівів областей, міст Києва і Севастополя розробити положення про експертно-перевірну комісію відповідно до Типового положення, зазначеного в пункті 1.

3. Уважати таким, що втратив чинність, наказ Головархіву України від 13 серпня 1996 р. N 33 (z0467-96) "Про затвердження Типового положення про експертно-перевірну комісію Державного архіву Автономної Республіки Крим, держархівів областей, міст Києва і Севастополя", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 серпня 1996 р. за N 467/1492.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на відділ формування Національного архівного фонду та діловодства Держкомархіву (Портнов Г.В.).

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету

архівів України

13.01.2003  N 3

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

23 січня 2003 р.

за N 50/7371

1. Відповідно до Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" (3814-12) і Порядку утворення та діяльності експертних комісій з визначення цінності документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. N 1739 (1739-2002-п) , Державний архів в Автономній Республіці Крим, державний архів області, міста Києва і Севастополя (далі - державний архів) утворює експертно-перевірну комісію (далі - ЕПК) для розгляду питань, пов'язаних із внесенням документів до Національного архівного фонду або вилученням документів з нього, схваленням результатів експертизи культурної цінності документів.

2. ЕПК є дорадчим органом. Рішення ЕПК затверджуються директором державного архіву, після чого є обов'язковими для виконання всіма архівними установами, що перебувають у зоні комплектування цього державного архіву.

3. У своїй діяльності ЕПК керується Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативними актами, наказами Державного комітету архівів України (далі - Держкомархів) та положенням, затвердженим на підставі цього Типового положення.

4. ЕПК працює відповідно до річного плану, який затверджує директор державного архіву, і звітує перед директором про проведену роботу.

5. Основними завданнями ЕПК є:

схвалення і подання на затвердження описів документів постійного зберігання, внесених до Національного архівного фонду, державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, об'єднань громадян, релігійних організацій, що перебувають у зоні комплектування відповідного державного архіву;

погодження описів документів з особового складу та номенклатур справ державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, об'єднань громадян, релігійних організацій, що перебувають у зоні комплектування відповідного державного архіву;

погодження актів про вилучення для знищення документів державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, об'єднань громадян, релігійних організацій, не внесених до Національного архівного фонду;

схвалення і подання на погодження центральній експертно-перевірній комісії Держкомархіву (далі - ЦЕПК) актів про вилучення з Національного архівного фонду документів, що зберігаються у відповідному державному архіві, архівному відділі міськради і архівних підрозділах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, об'єднань громадян, релігійних організацій, що перебувають у зоні комплектування цього державного архіву, а також у громадян - власників документів;

внесення документів, що зберігаються у громадян, до Національного архівного фонду;

внесення документів або їх копій, що надійшли в установленому порядку з-за кордону, до Національного архівного фонду;

схвалення і подання на затвердження анотованих переліків документів, віднесених до унікальних;

грошова оцінка документів, що зберігаються у відповідному державному архіві, у юридичних і фізичних осіб, які перебувають у зоні комплектування цього державного архіву.

6. Для виконання покладених на ЕПК завдань їй надається право:

давати вказівки архівним установам, що перебувають у зоні комплектування державного архіву, з питань експертизи цінності документів, внесення документів до Національного архівного фонду або вилучення документів з нього;

вимагати від архівних установ, що перебувають у зоні комплектування державного архіву, розшуку відсутніх документів Національного архівного фонду, документів з особового складу та письмових пояснень у випадку втрати цих документів;

одержувати від архівних установ, що перебувають у зоні комплектування державного архіву, відомості та висновки, необхідні для визначення культурної цінності та строків зберігання документів;

заслуховувати на засіданнях інформацію керівників архівних установ та їх експертних комісій про стан упорядкування, обліку та збереженості документів;

запрошувати на засідання як консультантів і експертів фахівців архівних установ та членів їх експертних комісій;

інформувати керівництво державного архіву з питань, що входять до компетенції ЕПК.

7. До складу ЕПК, який затверджується директором державного архіву, включаються досвідчені архівісти, представники наукової і творчої громадськості, фахівці архівних установ регіону. Головою ЕПК призначається, як правило, заступник директора державного архіву, а секретарем - один із співробітників відділу формування Національного архівного фонду та діловодства цього архіву.

Секретар ЕПК за вказівками голови забезпечує скликання засідань комісії, складає протоколи, доводить до відома структурних підрозділів державного архіву та архівних установ регіону рішення комісії, здійснює облік і звітність про її роботу, веде документацію ЕПК і забезпечує її збереженість.

8. Засідання ЕПК проводяться не рідше ніж чотири рази на рік і вважаються правоможними, якщо на них присутні не менш як дві третини складу членів комісії.

Рішення ЕПК приймаються більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні, оформляються протоколом, який підписується головою (або його заступником) і секретарем комісії, та набирають чинності з моменту затвердження протоколу засідання ЕПК директором державного архіву.

9. У разі відмови директора державного архіву затвердити протокол засідання ЕПК вона може звернутися до ЦЕПК, рішення якої з цього питання є остаточним.

10. Власник документів або його законний представник можуть оскаржити в ЦЕПК рішення ЕПК про внесення до Національного архівного фонду чи вилучення з нього документів, а також про їх грошову оцінку. Рішення ЦЕПК з цих питань може бути оскаржене в суді.