Чи змінилися з нового року правила щодо порядку та термінів розрахунків в іноземній валюті за експортно-імпортними операціями?
З 1 січня 2008 року набрав чинності Закон від 31.05.2007 p. № 1108-V, яким внесено зміни до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо строків та порядку розрахунків в іноземній валюті.
Цими змінами термін розрахунків в іноземній валюті за експортними (імпортними) операціями збільшено з 90 до 180 календарних днів. Так, за експортними операціями виручка резидента у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується (у разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності). Відстрочення імпортної поставки не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується.
Водночас, Державна податкова адміністрація України у своєму листі від 23.11.2007 р. № 23963/7/22-5018 роз'яснила, що у разі незавершення розрахунків за експортними (імпортними) операціями резидентів станом на 01.01.2008 р. на них будуть поширюватись норми Закону "Про внесення змін до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 31.05.2007 р. № 1108-V, тобто 180-денний строк розрахунків.
Крім того, вводиться обмеження стосовно загального розміру нарахованої пені за порушення термінів розрахунків за експортними (імпортними) операціями — відтепер загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Змінився і порядок продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями. Якщо раніше при перевищенні граничних термінів розрахунків у разі виконання резидентами певних видів договорів Національний банк України міг надавати індивідуальні ліцензії, то тепер граничні строки можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики (тобто Міністерством економіки України) у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
При цьому правила віднесення операцій резидентів до перелічених операцій і умови видачі висновків щодо перевищення встановлених строків проведення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями встановлені у Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 р. № 1409. Для одержання такого висновку резидент має подати до Мінекономіки лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обгрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період. До зазначеного листа-звернення потрібно подавати засвідчені в установленому порядку копії:
• зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. При цьому, якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад українською мовою;
• свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності — резидента;
• документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема, платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).
Ще одне уточнення: тепер граничні строки розрахунків зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами. Раніше для зупинення граничних строків розрахунків достатньо було подання позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості.
Сторінку підготувала Катерина ФОМІНА
Юридичний вісник України №4 ( 26 січня - 1 лютого 2008 року)