Реєстрація місця проживання



В який строк після зняття з реєстрації у зв'язку з переїздом до нового місця проживання необхідно зареєструватися на новому місці? Яка відповідальність за невиконання цієї умови?


Відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі — Закон) реєстрація місця проживання — це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації,

Реєстрацію місця проживання здійснюють спеціально уповноважені для цього органи влади — підрозділи органів внутрішніх справ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

При зміні місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці (тобто в межах певного міста, району у місті, селища, села), на яку поширюється повноваження органу реєстрації, особа, яка зареєструвала місце проживання, або її законний представник повинні просто письмово повідомити про це відповідний орган реєстрації протягом семи днів.

Якщо ж нове місце проживання знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, то за вимогою ст. 6 Закону кожна особа (при цьому немає значення чи то громадянин України, чи то іноземець або особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах) зобов'язана протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання його зареєструвати.

Законом встановлений вичерпний перелік документів, який подається для реєстрації, а саме:

•   письмова заява (слід мати на увазі, що вона є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи). Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до уповноваженого органу, реєстрація може бути здійснена за зверненням іншої особи на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку;

•   паспортний документ (якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України). Іноземець та особа без громадянства додатково подають посвідку на постійне або тимчасове проживання;

•    квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

•   два примірники талона зняття з реєстрації.

При цьому, перед тим, як зареєструвати своє нове місце проживання, необхідно пройти ще одну процедуру — зняття з реєстрації за попереднім місцем проживання. За загальним правилом, воно здійснюється протягом семи днів на підставі: заяви особи (діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто); запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи; остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою); свідоцтва про смерть.

Слід звернути увагу, що відповідно до Настанови з питань оформлення документів і контролю щодо реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.05.2004 р. № 571, особа, яка прибула до нового місця проживання без зняття з реєстрації попереднього місця проживання, може звернутися до органу реєстрації за новим місцем проживання із заявою про зняття з реєстрації місця попереднього проживання. На підставі цієї заяви до органу реєстрації за попереднім місцем проживання направляється запит про зняття з реєстрації та надання талонів зняття з реєстрації у можливо стислі строки.

Щодо відповідальності, то у ст. 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що проживання без реєстрації тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На практиці, реєстрація місця проживання є не лише фактом, який підтверджує місцезнаходження особи, а й обов'язковою умовою отримання певних соціальних пільг і гарантій, які надає держава своїм громадянам, та реалізації своїх прав (зокрема виборчого).

Сторінку підготувала Катерина ФОМІНА

Юридичний вісник України №4 ( 26 січня - 1 лютого 2008 року)