Законом України «Про бджільництво» № 1492 від 22 лютого 2000 року передбачено, що право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку, а також юридичні особи.
Зайняття бджільництвом здійснюється без окремого дозволу органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Фізична особа з метою зайняття бджільництвом формує пасіку з бджолиних сімей, яка може мати підсобне приміщення, інвентар і обладнання та розміщується на відповідній земельній ділянці.
Кількість бджолиних сімей, що може утримуватися, не обмежується. З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт.
Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Пасіки розміщують фізичні особи на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування. Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.
Перевезення пасік до медоносних угідь здійснюється відповідно до ветеринарно-санітарних правил за погодженням з власниками або користувачами земельних ділянок.
Вироблені продукти бджільництва з метою їх реалізації підлягають ветеринарно-санітарній експертизі.
Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у реалізації продуктів бджільництва та їх сумішей, що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи, та ухиленні від обов'язкової ветеринарно-санітарної експертизи продуктів бджільництва та їх сумішей.
Пасіку розміщують згідно з ветеринарно-санітарними правилами на сухих, захищених від вітру місцях на відстані не ближче 500 м від магістральних шляхів і не ближче 5 км від підприємств кондитерської та хімічної промисловості. Територію стаціонарної пасіки обгороджують парканом висотою не менше 2 м, обсаджують медоносними деревами і кущами. Перед льотками вуликів на 1,5 м видаляють рослинність, посипають піском, періодично збирають і спалюють підмор бджіл і сміття, стежать, щоб у напувалці завжди була свіжа вода. Вулики встановлюють на підставах висотою 40—50 см. На пасіці повинно бути все необхідне для проведення профілактичних та лікувальних заходів підтримання належного санітарного стану, боротьби із шкідниками бджіл. Для забезпечення належної гігієни на пасіці повинні бути умивальник, мило, кальцинована сода, чистий рушник та інше. Бджоляр повинен бути охайним, все утримувати в ідеальному порядку, чистоті. Перед оглядом гнізда і після цього слід вимити руки з милом, використану воду злити в недоступну для бджіл яму. Бджоляр повинен періодично приймати гігієнічний душ, працювати в чистому білому халаті, мати все необхідне для проведення профілактичних заходів, дезінфекції вуликів, інвентарю, лікування хвороб бджіл.
З метою контролю за епізоотичним станом пасік здійснюють їх паспортизацію. Ветеринарно-санітарний паспорт видається на кожну пасіку, його підписують лікар ветеринарної медицини району і власник пасіки. Паспорт є документом, на підставі якого видаються ветеринарні свідоцтва при перевезенні бджіл, його пред'являють при здачі воскової сировини.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 10/2008