Наше підприємство взяло в оренду приміщення в юридичної особи, яка незабаром збанкрутилася. У процесі ліквідації ліквідатор від імені юридичної особи продав займане нами приміщення іншій особі. Наразі нам пред'являють вимоги про виселення з цього приміщення, оскільки новий власник вважає, що договір оренди припинив свою дію в зв'язку з ліквідацією юридичної особи, з якою він був укладений. Чи правомірні його вимоги?
Відповідно до ст. 609 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Статтею 770 ЦК передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм. до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом п'ятнадцята днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи — банкрута.
За приписом ч. З ст. 105 ЦК з моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи і названа комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Ліквідаційна комісія не має статусу ні юридичної, ні фізичної особи, ані державного чи іншого органу.
Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 111 ЦК).
У ст. 59 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності, а такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.
Відтак у період роботи ліквідаційної комісії підприємство, яке ліквідується, не втрачає статусу юридичної особи. Відповідні господарські документи підписуються особами, повноваження яких визначено законодавством або установчими документами, зокрема, такою особою може бути й голова ліквідаційної комісії.
Оскільки договір купівлі-продажу приміщення було укладено в процесі ліквідації і до виключення банкрута з Єдиного державного реєстру, підприємство вважалося діючим і до нового власника відповідно до ст. 770 ЦК перейшли всі права та обов'язки наймодавця, а тому його вимога щодо виселення підприємства з орендованого ним приміщення не є законною.
Сторінку підготувала Ірина ДИБА
Юридичний вісник України №13 (29 березня - 4 квітня 2008 року)