Земельні відносини регулюються Земельним кодексом України, а справлення плати за землю — Законом України «Про плату за землю» № 2535 від 03.07.1992 p., який визначає розміри та порядок плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення та справлення земельного податку. Відповідно до ст. 2 цього Закону та ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності чи користуванні. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі. Плата за земельні ділянки не справляється в межах граничних норм, встановлених Земельним кодексом України з інвалідів II групи.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, до яких належать, зокрема, дані про реєстрацію права власності на землю, про право користування земельними ділянками, про облік кількості та якості земель.
Власник землі сплачує земельний податок з дня виникнення права власності на землю, а право виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності земельною ділянкою.
Отже, платником земельного податку є власник земельної ділянки. Пільга з земельного податку надається безпосередньо тій особі, якій земельна ділянка надана у власність. Таким чином, з дня оформлення договору дарування власником землі є ваш син, який і повинен вносити плату за землю.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 16/2008