З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади державної політики щодо виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі цукром.
Стаття 1. Основні поняття і терміни
Для цілей цього Закону вживаються такі поняття і терміни:
бурякоцукровий комплекс - сукупність господарюючих суб'єктів усіх форм власності, які вирощують цукрові буряки, займаються їх переробкою на цукор і здійснюють його реалізацію;
квота поставки цукру на внутрішній ринок (квота "А") - максимальна кількість цукру для поставки на внутрішній ринок з 1 вересня поточного року до 1 вересня наступного року для задоволення внутрішніх потреб;
мінімальна ціна на цукрові буряки - нижня межа ціни при укладанні угод купівлі-продажу цукрових буряків для виробництва цукру в межах квоти "А";
мінімальна ціна на цукор - нижня межа ціни при укладанні угод купівлі-продажу на внутрішньому ринку України в обсягах квоти "А";
оптова торгівля цукром - діяльність з придбання та продажу цукру для його наступної реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності;
роздрібна торгівля цукром - діяльність з продажу цукру громадянам та іншим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.
Стаття 2. Державне регулювання виробництва цукру та вирощування цукрових буряків
1. Обсяги виробництва цукру, що поставляється на внутрішній ринок України, обмежуються квотою "А".
2. Граничні розміри квоти "А" визначаються щорічно Кабінетом Міністрів України.
3. Обсяги виробництва цукру в межах квоти "А" розподіляються між цукровими заводами органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, на конкурсних умовах. Розподіл обсягів виробництва цукру в межах квоти "А" здійснюється не пізніше 1 січня поточного року.
4. Порядок та умови розподілу обсягів виробництва цукру в межах квоти "А" визначаються Кабінетом Міністрів України.
5. Обсяги вирощування цукрових буряків для виробництва цукру в межах квоти "А" визначаються щорічно Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом і розподіляються обласними та районними органами виконавчої влади на конкурсних умовах.
Стаття 3. Державне регулювання реалізації цукру
1. У межах квоти "А" за заявками підприємств, які займаються оптовою торгівлею цукром, уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом видаються спеціальні дозволи (ліцензії) на реалізацію цукру на ринку України з урахуванням квартальних і місячних обсягів.
2. Оптова торгівля цукром на внутрішньому ринку України здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії). Кількість ліцензій на здійснення оптової торгівлі цукром не обмежується.
3. Роздрібна торгівля цукром може здійснюватися виключно особами, які зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством України.
4. Суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють роздрібну торгівлю цукром, мають право одержувати призначений для реалізації цукор виключно від осіб, які мають спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення оптової торгівлі цукром.
5. Для стабільного забезпечення потреб внутрішнього ринку цукром протягом року та недопущення значних сезонних коливань ціни на нього визначаються квартальні та місячні обсяги реалізації цукру.
8. Облік операцій з реалізації цукру з квоти "А" здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
9. Захист вітчизняних виробників від імпорту цукру та продуктів з підвищеним вмістом цукру здійснюється відповідно до законодавства України.
10. Ввезення цукру в Україну фізичними особами здійснюється лише в обсягах, що необхідні для власного споживання, граничні розміри якого визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 4. Органи, які здійснюють регулювання виробництва і реалізації цукру
1. Заходи щодо регулювання виробництва і реалізації цукру визначає Кабінет Міністрів України.
2. Заходи щодо регулювання виробництва і реалізації цукру здійснюють уповноважені Кабінетом Міністрів України органи.
Рішення органів, які за дорученням Кабінету Міністрів України здійснюють заходи щодо регулювання виробництва та реалізації цукру, підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку і є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами підприємницької діяльності.
Стаття 5. Закупівля цукру для забезпечення державних потреб
1. Обсяги закупівлі цукру для задоволення внутрішніх державних потреб визначаються щорічно Кабінетом Міністрів України. Закупівля цукру для задоволення державних потреб здійснюється органами (підприємствами), уповноваженими Кабінетом Міністрів України.
2. Відносини між органами (підприємствами), що здійснюють закупівлю цукру для державних потреб, і виробниками цукру регулюються нормами законодавства України та положеннями угод, що між ними укладаються.
3. Закупівля цукру для задоволення державних потреб здійснюється за умови попереднього фінансування витрат виробників цукру та цукрових буряків у межах мінімальних цін на відповідну продукцію, встановлених згідно з порядком, що передбачений цим Законом. У межах попереднього фінансування зазначених витрат може застосовуватися державне матеріально-технічне забезпечення виробників цукру та вирощування цукрових буряків.
Обсяги і порядок попереднього фінансування та державного матеріально-технічного забезпечення виробників цукру та цукрових буряків передбачаються Державним бюджетом України.
При цьому попереднє фінансування витрат виробників цукрових буряків здійснюється в такому порядку:
40 відсотків - до початку весняних польових робіт;
60 відсотків - до початку сезону збирання цукрових буряків.
4. Грошові розрахунки між органами (підприємствами), що закуповують цукор для задоволення державних потреб, і виробниками цукру та цукрових буряків здійснюються через Державне казначейство України.
Стаття 6.Ціноутворення в бурякоцукровому комплексі
1. Мінімальна ціна на цукрові буряки, які поставляються для виробництва цукру квоти "А", і мінімальна ціна на цукор квоти "А" визначаються щорічно Кабінетом Міністрів України за пропозиціями Міністерства агропромислового комплексу України з урахуванням базисної цукристості.
2. Мінімальна ціна на цукрові буряки, які поставляються для виробництва цукру квоти "А", і мінімальна ціна на цукор квоти "А" встановлюються щорічно до 1 січня поточного року із застосуванням щомісячних індексів інфляції.
3. Мінімальні ціни на цукор і цукрові буряки встановлюються на рівні, що забезпечує прибутковість виробництва відповідних видів продукції.
4. У разі зміни кон'юнктури ринку цукру протягом маркетингового року Кабінет Міністрів України може вносити зміни щодо рівня мінімальних цін за пропозицією Міністерства аграрної політики України.
Стаття 7. Відносини між учасниками бурякоцукрового комплексу
Відносини між цукровими заводами, бурякосіючими господарствами та іншими суб'єктами бурякоцукрового комплексу здійснюються на основі господарських договорів, які укладаються між ними відповідно до цього Закону.
Типові умови господарських договорів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом, є обов'язковими до застосування у відносинах між цукровими заводами, бурякосіючими господарствами та іншими суб'єктами бурякоцукрового комплексу всіх форм власності.
Стаття 8. Кредитування товаровиробників
З метою недопущення спаду виробництва цукру в Україні та створення умов для нарощування обсягів його виробництва здійснюється пільгове державне кредитування виробників цукру та цукрових буряків.
Обсяги коштів, що призначаються для надання кредитів виробникам цукру та цукрових буряків, визначаються Державним бюджетом України на поточний рік.
Умови та порядок надання таких кредитів, терміни та порядок їх повернення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 9. Контроль за виконанням цього Закону та відповідальність за його порушення
1. Контроль за виконанням умов виробництва та реалізації цукру, що встановлені цим Законом, здійснюється Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами.
2. За порушення норм цього Закону юридичні та фізичні особи притягаються до відповідальності згідно з законодавством України.
3. У разі поставок цукру на внутрішній ринок понад встановлену квоту або реалізації його за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, з суб'єкта підприємницької діяльності стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку.
Зазначений штраф стягується до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, винного в порушенні норм цього Закону.
Рішення про стягнення штрафів приймаються судом за позовами органів, які за дорученням Кабінету Міністрів України здійснюють контроль за виконанням цього Закону.
4. Дії органів, що за дорученням Кабінету Міністрів України здійснюють контроль за виконанням цього Закону, можуть бути оскаржені до суду згідно з порядком, встановленим законодавством України.
Стаття 10. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України в місячний термін після набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
привести свої рішення у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
визначити перелік органів, які здійснюють повноваження у сфері державного регулювання виробництва і реалізації цукру, та затвердити нормативно-правові акти, що необхідні для виконання цього Закону;
розробити та прийняти нормативні акти, що стосуються порядку визначення мінімальних цін на цукор і цукрові буряки, а також конкурсного розподілу квот на виробництво цукру та цукрових буряків;
визначити у встановленому порядку граничні обсяги цукру, що може ввозитися в Україну фізичними особами для власного споживання.
|
Президент України
|
Л.КУЧМА
|
|
м. Київ, 17 червня 1999 року
N 758-XIV
|