ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 2675/7/16-1201 від 25.02.2000
м.Київ
vd20000225 vn2675/7/16-1201
Щодо змін та доповнень до Закону України "Про заставу"
У зв'язку із змінами та доповненнями до Закону України "Про
заставу" ( 2654-12 ), а також запитами платників податку Державна
податкова адміністрація України в доповнення до листа Державної
податкової адміністрації України від 03.03.98 за N 2187/10/16-1101
( v2187225-98 ) повідомляє наступне.
Згідно з вищезазначеним Законом предметом застави може бути
майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено
заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Таке майно
може бути реалізоване в порядку, передбаченому цим законом, в тому
числі перейти у власність заставодержателя.
В залежності від обставин напрямку використання об'єкта, а
саме: на власні виробничі потреби з правом віднесення вартості
об'єкта на валові витрати чи його амортизації, невиробничі
потреби, коли така вартість не відноситься до валових витрат і не
амортизується, чи з метою наступного продажу такого об'єкта, і
може бути визначено джерело відшкодування податку на додану
вартість, сплаченого (нарахованого) у ціні придбання об'єкта
застави.
У разі, якщо майно переходить у власність заставодержателя
(кредитора) для подальшого використання такого об'єкта у власній
господарській діяльності платника податку і вартість такого
об'єкта підлягає амортизації, то сума податку на додану вартість,
сплачена (нарахована) у ціні придбання об'єкта застави на дату
оприбуткування такого майна, візьме участь у формуванні
податкового кредиту при наявності податкової накладної, тобто буде
врахована при розрахунках з бюджетом по цьому податку, за умови
здійснення заставодержателем операцій, що підлягають оподаткуванню
податком на додану вартість.
При цьому, у разі переведення основних фондів до складу
невиробничих фондів, таке переведення розглядається для цілей
оподаткування як продаж основних фондів.
Якщо заставлене майно переходить у власність заставодержателя
(кредитора) для подальшого використання такого об'єкта застави у
своїй діяльності не на виробничі потреби і вартість такого об'єкта
не амортизується чи не відноситься на валові витрати, чи у разі
його використання на операції, які звільнені чи не є об'єктом
оподаткування відповідно до статті 5 та 3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), то сума податку на
додану вартість, сплачена (нарахована) у ціні придбання об'єкта
застави, до податкового кредиту не включається.
У випадку, коли право власності на об'єкт застави набув
заставодержатель незалежно від його діяльності (фінансово-кредитна
установа чи інший кредитор, до якого перейшло право власності на
об'єкт застави) і такий об'єкт оприбутковано на його балансі як
майно, що прямо чи побічно не бере участі у господарській
діяльності платника податку з метою наступного продажу такого
об'єкта, то на дату оприбуткування такого об'єкта, при наявності
податкової накладної заставодержатель має право на податковий
кредит, оскільки продаж товарів підлягає оподаткуванню на
загальних підставах. При цьому, при здійсненні операції з продажу
такого об'єкта виникають податкові зобов'язання, обчислені
виходячи з повної вартості його продажу.
При набутті права власності на об'єкт застави
заставодержателем незалежно від його виду діяльності
(фінансово-кредитна установа чи інший кредитор) і оприбуткуванні
на баланс як майно, що прямо чи побічно не бере участі у
господарській діяльності платника, а з метою передачі в фінансовий
лізинг об'єкта застави, податок на додану вартість, сплачений
(нарахований) у ціні придбання об'єкта застави, до податкового
кредиту не включається, оскільки сплата лізингових платежів
відповідно до п.3.2.2 статті 3 Закону України "Про податок на
додану вартість" не є об'єктом оподаткування податком на додану
вартість.
Що стосується питання щодо порядку нарахування податку на
додану вартість при операціях з продажу фінансовими та
банківськими установами основних фондів, які були задіяні в
неоподатковуваних операціях чи в тих, що не є об'єктом
оподаткування, то у разі продажу (передачі) таких основних фондів
база оподаткування та податкові зобов'язання обчислюються і
виникають відповідно до діючого законодавства. При цьому, на дату
такої передачі до податкового кредиту відноситься частка суми
податку на додану вартість, яка припадає на частину
незамортизованої балансової вартості основних фондів.
Заступник Голови ДПА України Г.Оперенко
"Налоговый-банковский-таможенный Консультант", N 142000