ДОГОВІР
про дружбу і співробітництво
між Україною і Естонською Республікою
( Договір ратифіковано Постановою ВР
N 3093-XII ( 3093-12 ) від 09.04.93 )
Україна і Естонська Республіка (надалі іменуються "Високі
Договірні Сторони"),
прагнучи розвивати свої міждержавні відносини, що сягають
корінням до Договору між Українською Соціалістичною Радянською
Республікою та Естонською Демократичною Республікою від 25
листопада 1921 р. і протоколів до нього,
будучи переконані в тому, що добросусідство, взаємна повага
та співробітництво між двома державами відповідають інтересам
народів України та Естонії і служать створенню якісно нових
відносин, основаних на рівноправності, і зміцненню системи безпеки
в Європі,
вітаючи нинішні історичні зміни в Європі та обох державах,
які зробили можливим подолання конфронтації і розколу в Європі,
керуючись цілями і принципами Статуту ООН ( 995_010 ) та
виходячи з примату загальновизнаних норм міжнародного права та
загальнолюдських цінностей,
підтверджуючи прагнення обох Високих Договірних Сторін до
виконання в повній мірі зобов'язань, що містяться в Хельсінському
Заключному акті ( 994_055 ), Паризькій Хартії для нової Європи
( 995_058 ), а також інших документах Наради з безпеки і
співробітництва в Європі, і зробити цим внесок у побудову
демократичної, мирної і єдиної Європи,
підтверджуючи, що дотримання основних прав і сводоб людини є
невід'ємною умовою зміцнення миру і безпеки,
маючи на меті надати нової якості своїм двостороннім
відносинам з урахуванням досвіду розвитку політичного,
економічного, науково-технічного, екологічного, інформаційного,
гуманітарного, культурного та іншого співробітництва і зміцнити на
основі взаємної вигоди їхню договірну базу,
домовились про нижченаведене:
Стаття 1
Високі Договірні Сторони розвиватимуть свої відносини як
дружні держави. Вони послідовно керуватимуться принципами
суверенної рівності, відмови від застосування сили або загрози
силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності, мирного
врегулювання спорів, невтручання у внутрішні справи, поважання
прав людини і основних свобод, рівноправності і права народів
розпоряджатись своєю долею, взаємовигідного співробітництва,
сумлінного виконання міжнародних зобов'язань.
Стаття 2
Високі Договірні Сторони відповідно до зобов'язань,
зафіксованих в Статуті ООН та в документах Наради з безпеки і
співробітництва в Європі, вирішуватимуть спори, що можуть
виникнути між ними, виключно мирними засобами. Вони ніколи, ні за
яких умов, не використають першими свої збройні сили одна проти
одної, не чинитимуть одна проти одної тиск перебуванням своїх
збройних сил на території іншої Сторони.
Стаття 3
Високі Договірні Сторони, підтверджуючи, що безпека є
неподільною і що вона нерозривно пов'язана з безпекою всіх
держав-учасниць Наради з безпеки і співробітництва в Європі,
послідовно здійснюватимуть партнерство в сфері безпеки і
будуватимуть свої відносини на основі поважання суверенітету одна
одної, рівності та взаємодії.
Стаття 4
Високі Договірні Сторони зобов'язуються не укладати з іншою
державою або державами договорів, які суперечать міжнародному
праву, в тому числі Статуту ООН, Загальній Декларації прав людини
( 995_015 ), Хельсінському Заключному акту і Паризькій Хартії для
нової Європи.
Сторони зобов'язуються не використовувати самі і не
допускати, щоб їх території використовувалися будь-ким з метою
здійснення збройної агресії або ворожої діяльності проти іншої
Сторони.
У випадку, якщо одна із Сторін стане об'єктом збройного
нападу, інша Сторона не надаватиме підтримки агресору і вживе всіх
заходів, необхідних для мирного врегулювання конфлікту.
Стаття 5
У випадку виникнення ситуацій, які можуть створити, на думку
однієї з Високих Договірних Сторін, загрозу миру або викликають
міжнародну напруженість, Сторони проводитимуть консультації щодо
можливих шляхів їх врегулювання.
Стаття 6
Високі Договірні Сторони активно сприятимуть процесові
роззброєння як ядерного, так і звичайного, подальшому обмеженню
збройних сил і озброєнь в Європі, зміцненню миру, довіри і безпеки
на двосторонній та багатосторонній основі, створенню надійних
структур загальноєвропейської безпеки.
Стаття 7
Високі Договірні Сторони розширюватимуть свої контакти і
співробітництво в міжнародних організаціях.
Стаття 8
Високі Договірні Сторони всіляко сприятимуть розвиткові і
розширенню контактів між державними органами та органами
самоврядування всіх рівнів та їх керівниками та постійній основі.
Стаття 9
Високі Договірні Сторони, прагнучи забезпечити необхідні
умови для зближення їхніх народів, всебічно сприятимуть розширенню
контактів між своїми громадянами як на індивідуальній основі, так
і по лінії державних, громадських та інших організацій.
Стаття 10
Високі Договірні Сторони створюватимуть сприятливі умови для
розвитку взаємовигідного двостороннього економічного
співробітництва. Вони вживатимуть відповідних заходів, для того,
щоб удосконалювати і наближати до норм і практики світового ринку
механізм своїх економічних зв'язків, включаючи надання одна одній
режиму найбільшого сприяння в торгівлі.
Керуючись внутрішнім законодавством, виходячи з своїх
міжнародних зобов'язань і для досягнення цілей цього Договору,
Сторони забезпечуватимуть сприятливі економічні, фінансові та
юридичні умови для підприємницької та іншої господарської
діяльності, включаючи стимулювання і захист взаємних
капіталовкладень. Вони вважають за необхідне укласти міжурядові
угоди в галузі торгівлі і послуг, руху цінних паперів, взаємних
розрахунків і платежів, туризму та з інших питань, що становлять
взаємний інтерес.
Стаття 11
Високі Договірні Сторони сприятимуть створенню умов для
ефективного співробітництва в галузі фундаментальних та прикладних
наук, розвитку і впровадженню передової техніки і технологій, а
також для підтримання безпосередніх зв'язків і спільних ініціатив
вчених, науково-дослідних інститутів, науково-виробничих
об'єднань.
Стаття 12
Високі Договірні Сторони, виходячи із взаємних інтересів і з
урахуванням своїх можливостей, розвиватимуть співробітництво в
галузі охорони і поліпшення стану навколишнього середовища,
ліквідації наслідків аварій та стихійних лих, зокрема,
Чорнобильської катастрофи, зберігаючого природокористування,
розширення сфери екологічно чистих виробництв, здійснення
високоефективних природоохоронних та природовідновлювальних
заходів.
Сторони з урахуванням своїх можливостей співробітничатимуть у
вирішенні глобальних, в особливості, європейських екологічних
проблем.
Стаття 13
Високі Договірні Сторони розширюватимуть співробітництво в
галузі транспорту, включаючи забезпечення безперешкодного
транзиту осіб та вантажів через свої території відповідно до
міжнародних норм та практики, національного законодавства і
європейських стандартів.
Стаття 14
Високі Договірні Сторони вивчать можливості і вживатимуть
заходи до розвитку співробітництва в галузі енергетики з
використанням ресурсозберігаючих технологій, в сфері електронної
обробки інформації, а також удосконаленню засобів, систем та ліній
зв'язку між Сторонами.
Стаття 15
Високі Договірні Сторони вважають розширення і поглиблення
взаємних культурних зв'язків не тільки природною потребою їхніх
народів, але й необхідною умовою примноження європейського
культурного надбання. Виходячи з цього, вони розвиватимуть
співробітництво в галузі культури, науки, освіти та інформації.
Кожна з Сторін забезпечить своїм громадянам широкий доступ до
культури і засобів масової інформації іншої Сторони і
підтримуватиме спрямовані на це державні, громадські та
індивідуальні ініціативи. Вони сприятимуть розширенню обмінів між
творчими колективами, діячами і закладами культури і освіти на
державному і місцевому рівнях.
Кожна з Сторін на взаємній основі сприятиме збереженню і
пізнанню культурного та мистецького надбання іншої Сторони,
включаючи охорону пам'яток історії і культури.
Стаття 16
Високі Договірні Сторони створюватимуть всі умови для
співробітництва в галузі охорони здоров'я, туризму, в тому числі
молодіжного, спорту, підготовки кадрів.
Стаття 17
Високі Договірні Сторони у повній відповідності з Паризькою
Хартією для нової Європи ( 995_058 ) та іншими документами Наради
з безпеки та співробітництва в Європі, заявляють про свою
переконаність в тому, що дружні відносини між їхніми народами, а
також мир, справедливість, стабільність і демократія вимагають,
щоб етична, культурна, мовна та релігійна самобутність
національних меншин користувалась захистом Сторін і створюватимуть
для її забезпечення всі необхідні умови.
Стаття 18
Високі Договірні Сторони гарантують своїм громадянам,
незалежно від їх національності чи інших розбіжностей, рівні права
і свободи.
Конкретні питання громадянства, а також питання захисту прав
своїх громадян, що проживають на території іншої Сторони, що
становлять обопільний інтерес, будуть урегульовані окремими
угодами, виходячи з особливостей законодавства Сторін і у
відповідності з загальновизнаними нормами міжнародного права.
Стаття 19
Високі Договірні Сторони співробітничатимуть у боротьбі з
правопорушеннями, в тому числі з організованою злочинністю,
тероризмом, незаконним обігом наркотичних та психотропних речовин,
озброєнь, вибухових речовин, морським піратством, а також
контрабандою, включаючи незаконний вивіз культурних цінностей.
Вони здійснюватимуть обмін досвідом та оперативною інформацією у
цій галузі, вживатимуть спільних заходів в рамках міжнародного
співробітництва в цьому напрямку.
Сторони співробітничатимуть в питаннях взаємної правової
допомоги в цивільних, кримінальних та сімейних справах.
Стаття 20
Положення цього Договору не зачіпають прав і зобов'язань
Високих Договірних Сторін по чинним двостороннім і багатостороннім
договорам з іншими державами.
Стаття 21
Високі Договірні Сторони вирішуватимуть спори, які можуть
виникати в зв'язку з тлумаченням чи застосуванням положень цього
Договору, шляхом використання процедур мирного врегулювання
спорів, передбачених Статтею 33 Статуту ООН ( 995_010 ).
Стаття 22
Цей Договір укладається строком на 10 років. Його дія
автоматично подовжується на наступний п'ятирічний строк, якщо
жодна з Високих Договірних Сторін не сповістить письмово іншу
Сторону про своє бажання денонсувати його щонайменше за один рік
до закінчення строку дії Договору.
Стаття 23
Цей Договір підлягає ратифікації відповідно до процедур, які
передбачені законодавством кожної з Високих Договірних Сторін і
набуває чинності в день обміну ратифікаційними грамотами.
Стаття 24
Цей Договір підлягає реєстрації в Секретаріаті ООН відповідно
до Статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй.
Здійснено в м.Таллінні 26 травня 1992 року в двох
примірниках, кожний українською та естонською мовами, причому
обидва тексти мають однакову силу.
За Україну За Естонську Республіку
Президент України Голова Верховної Ради
Естонської Республіки
(підпис) (підпис)
Леонід Кравчук Арнольд Рюйтель