Державна податкова адміністрація України розглянула лист Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності від 11.12.2007 р. N 286 щодо необхідності сплати податку на додану вартість з окремих видів послуг при отриманні їх від нерезидента платником єдиного податку за ставкою 10% і повідомляє.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (далі - Закон) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, незалежно від того, ким (резидентом чи нерезидентом) такі послуги поставляються.

Відповідно до загального правила щодо визначення місця поставки послуг, встановленого пунктом 6.5 статті 6 Закону (168/97-ВР) , місцем поставки вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована як платник цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Винятки із загального правила становлять операції з надання послуг особливого виду, для визначення місця поставки яких встановлено окремі правила.

Отже, отримання від нерезидента послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 10.1 статті 10 Закону (168/97-ВР) визначено, що і особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону, а у разі надання послуг нерезидентом - його постійне представництво, а за відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

Відповідно до пункту 6 Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 (727/98) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість.

Враховуючи зазначені норми законодавства, платники єдиного податку за ставкою 10 відсотків при отриманні послуг від нерезидента, який не має постійного представництва на території України, не повинні реєструватися як платники податку на додану вартість, але зобов'язані нараховувати податок на додану вартість на вартість таких отриманих послуг і перерахувати його до бюджету.