КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

           З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ ТА БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



                             Л И С Т



 N 06-10/527 від 15.07.99

     м.Київ



 vd990715 vn06-10/527





          Про оподаткування операцій з іноземною валютою





     На запити,  що  надходять  від  банків   щодо   оподаткування

операцій  з  купівлі  продажу  іноземної  валюти,  здійснюваних за

рішенням банку, Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і

банківської діяльності роз'яснює наступне.

     Особливості оподаткування   операцій   із   розрахунками    в

іноземній  валюті   визначено  пунктом 7.3 статті 7 Закону України

"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).

     Підпунктом 7.3.8   цього   пункту   для   банків  передбачено

відмінний від інших платників податку податковий облік результатів

операцій з іноземною валютою.

     Зокрема, згідно  з  цим  підпунктом  для  визначення  об'єкта

оподаткування  при  здійсненні  операцій  з  купівлі  або  продажу

іноземною валюти за рішенням банку до складу валових  доходів  або

валових  витрат  банку  відноситься  кінцевий фінансовий результат

обмінних (конверсійних) операцій за результатами звітного періоду,

який   вираховується   як  сума  фінансових  результатів  обмінних

(конверсійних) операцій за результатами кожного  банківського  дня

протягом   такого   періоду.   Фінансовим   результатом   обмінних

(конверсійних) операцій за результатами банківського дня є різниця

між валовими доходами,  отриманими (нарахованими) банком внаслідок

продажу іноземної валюти  протягом  такого  банківського  дня,  та

валовими   витратами,   понесеними  (нарахованими)  у  зв'язку  із

придбанням іноземної валюти протягом такого банківського дня.

     Таким чином,  при  продажу  раніше придбаної іноземної валюти

власник валюти отримує від такого продажу прибуток або збиток,  що

за  звітний  період  складає  кінцевий  фінансовий  результат  від

здійснення обмінних (конверсійних) операцій банку.  Тобто об'єктом

оподаткування  при  купівлі-продажу іноземної валюти є різниця між

сумою доходу,  отриманого від  продажу  валюти,  і  сумою  витрат,

понесених у зв'язку з купівлею такої валюти.

     Що стосується визначення результату від  продажу  валюти,  що

перебувала на обліку в банку станом на 01.07.97 р.,  тобто на дату

набрання  чинності  Закону  України  "Про  оподаткування  прибутку

підприємств",  то  згідно з пунктом 22.14 зазначеного Закону датою

збільшення валових доходів платника податку  для  товарів  (робіт,

послуг),  відвантажених  (виконаних, наданих) до набрання чинності

цим  Законом, по яких не проведена оплата їх вартості покупцями, є

дата зарахування коштів на розрахунковий  рахунок платника податку

в оплату  таких  товарів (робіт,  послуг), крім платників податку,

які застосовують порядок, за яким виручка від реалізації продукції

(робіт,  послуг) визначається за вартістю відвантаженої  продукції

(виконаних робіт,  наданих послуг),  що визначена в оформлених для

сплати покупцем розрахункових документах.

     Витрати платників податків,  що відносяться до складу валових

витрат,  здійснені  до  1  липня  1997  року  і  не  віднесені  на

собівартість  реалізованої  продукції  (робіт,  послуг) на 1 липня

1997  року,  по   товарах   (роботах,   послугах),   відвантажених

(виконаних, наданих) включаються до валових витрат по даті продажу

таких товарів (робіт, послуг).

     Таким чином,  при  продажу  залишків  іноземної  валюти,  яка

перебувала на обліку банку, оподаткуванню підлягає результат, який

визначається  як різниця між сумою доходів,  отриманих від продажу

іноземної валюти,  та витратами,  понесеними у зв'язку з  купівлею

такої валюти.



 Голова Комітету                                         В.Альошин