Народному депутату України 

<...> 

Державна податкова адміністрація України розглянула Ваше звернення <...> щодо проблем застосування нормативних актів і повідомляє.

1. Щодо відображення в податковому обліку суми внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, нарахованих на допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) визначено, що до загальнодержавних податків і зборів належить збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) базою нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для страхувальників є, зокрема, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Підпунктом 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (далі - Закон) до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 пункту 5.6 статті 5, у розмірах і порядку, встановлених законом.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 N 5 (z0114-04) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за N 114/8713, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності не належать до фонду оплати праці.

Отже, суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нараховані на оплату тимчасової непрацездатності, не включаються до складу валових витрат згідно з підпунктом 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону (334/94-ВР) та відповідно не відображаються в рядку 04.4 "Суми страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування" декларації з податку на прибуток підприємства.

Одночасно зазначаємо, що згідно з підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону (334/94-ВР) до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених зазначеним Законом).

Таким чином, нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму оплати тимчасової непрацездатності відносяться на валові витрати підприємства відповідно до підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону (334/94-ВР) .

Враховуючи, що діючою формою декларації з податку на прибуток підприємства (z0271-03) , зокрема додатком Р1 до рядка 04.6 "Сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4" декларації, не передбачено відображення внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму оплати тимчасової непрацездатності, то суми таких внесків підлягають відображенню в рядку 04.13 "Інші витрати, крім визначених у 04.1:04.12" декларації.

2. Щодо відображення постачальником у разі розірвання договору купівлі-продажу товару в декларації з податку на прибуток (z0271-03) повернутої суми передоплати, отриманої в попередньому податковому році.

Відповідно до пункту 5.10 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) у разі, коли після продажу товарів (робіт, послуг), здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку-продавець та платник податку-покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Згідно з Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 N 143 (z0271-03) та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за N 271/7592, таке коригування слід проводити продавцю в рядку 02.1, а покупцю - в рядку 05.1 з відповідним знаком (при поверненні - з мінусом).

Оскільки повернення сум передоплат при розірванні договору купівлі-продажу товару є поверненням (зміною) прав власності, то постачальнику у разі розірвання договору купівлі-продажу товару повернуту суму передоплати, отриманої в попередньому податковому році, слід відобразити в рядку 02.1 декларації з податку на прибуток (z0271-03) .

<...>

4. Щодо оподаткування у представництва нерезидента виручки, отриманої на території України, при перерахуванні її за кордон нерезиденту.

Відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) постійні представництва нерезидентів, які, отримують доходи з джерелом їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, є платниками податку на прибуток.

Пунктом 13.8 статті 13 Закону (334/94-ВР) встановлено, що суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента. Тобто, прибуток постійного представництва в Україні оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування (пункт 10.1 статті 10 Закону).

Відповідно до пункту 13.2 статті 13 резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

У свою чергу пунктом 13.1 статті 13 встановлено перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, до якого згідно з підпунктом "й" включено інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Таким чином, доходи у вигляді виручки від реалізації товарів (з яких утримано податок на прибуток за ставкою 25 відсотків), що перераховуються представництвом нерезидента на рахунки нерезидента за кордон, не оподатковуються податком з доходів нерезидентів за ставкою 15 відсотків.

<...>

6. Щодо визначення граничних термінів подання податкової декларації з податку на додану вартість за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених зазначеним Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що:

якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Граничні терміни подання податкової звітності встановлені підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Відповідно до зазначеного пункту податкові декларації з податку на додану вартість подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, у разі, якщо звітний період - місяць; протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, у разі, якщо звітний період квартал.

При цьому в податковій декларації за останній звітний (податковий) період особою зазначається індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, який використовувався нею у такому податковому періоді.

7. Щодо сплати комунального податку збитковим підприємством, яке одержує з державного бюджету субвенції на компенсацію пільгового проїзду окремих категорій громадян.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) до місцевих податків належить, зокрема, комунальний податок. Пунктом 3 зазначеної статті визначено, що місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому зазначений податок є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього податку.

Відповідно до статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" (56-93) (далі - Декрет) комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року N 1837 (1837-2006-п) , Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю.

Економічною класифікацією видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 N 604 (v0604201-01) , передбачено код 1310 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам та організаціям)".

Міністерство фінансів України листом від 11.03.2002 N 024-205 повідомило ДПА України, що підприємства, які отримують кошти з державного бюджету за вказаним кодом, не є планово-дотаційними підприємствами.

Разом з тим, згідно зі статтею 18 Декрету (56-93) органи місцевого самоврядування в межах компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників.