Щодо пільг з оподаткування доходів фізичних осіб - учасників війни

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється прийнятим Верховною Радою України 22 травня 2003 року Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" N 889 (889-15) (далі - Закон).

Закон (889-15) передбачає надання пільги всім громадянам (незалежно від розміру одержаного доходу) у вигляді не включення до об'єкта оподаткування окремих видів доходів, а для малозабезпечених платників - ще й у вигляді податкової соціальної пільги.

Так, у будь-якої особи незалежно від рівня її доходів та належності до будь-якої категорії, не підлягають оподаткуванню суми державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом (пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону (889-15) ).

Відповідно до статті 6 Закону (889-15) будь-якому платнику податку надається податкова соціальна пільга у розмірі 50% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року за одним місцем роботи, якщо його місячна заробітна плата не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. Тобто, у 2008 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 890 грн. (633 грн. х 1,4).

В разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір, питання надання податкової соціальної пільги не розглядається, незалежно від категорії платника податку, що її одержує.

Визначення поняття "заробітна плата" наведено у пункті 1.3 "д" ст. 1 Закону (889-15) , згідно положень якого "заробітна плата" це доходи нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом. Крім того, для цілей Закону N 889 під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (абзац третій п. 1.1 ст. 1 Закону).

До доходів відмінних від заробітної плати застосування податкової соціальної пільги для будь-якої пільгової категорії платників Законом (889-15) не передбачено.

З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2008 року (515 грн. на місяць) та прикінцевих положень Закону (889-15) у поточному році розмір податкової соціальної пільги для всіх платників податку, чий розмір заробітної плати не перевищує 890 грн., становить 257 грн. 50 коп. (515 грн. х 50%).

Платники податку, які належать до учасників Великої Вітчизняної війни, не зазначені в Законі (889-15) як окрема пільгова категорія платників податку, тому при додержанні установленого рівня нарахованої заробітної плати вони мають право на застосування податкової соціальної пільги в розмірі 257 грн. 50 коп. на місяць.

Також повідомляємо, що згідно з п. 22.2 ст. 22 Закону (889-15) у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

Згідно із ст. 1 Закону України N 1251 (1251-12) "Про систему оподаткування", який був прийнятий 25.06.91 р., ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Дану норму Закону (1251-12) підтверджено Рішенням Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 р. у справі N 1-16/2001 (v003p710-01) за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки).

Відповідно, в преамбулі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93 р. N 3551-XII (3551-12) зазначено, що цей закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них. Тобто, цей закон не є законом про оподаткування і не може встановлювати пільги щодо оподаткування.

Дана норма підтверджена Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (листом від 18.09.2006 N 06-10/12-425 щодо податкових пільг учасникам бойових дій) та Міністерством фінансів України (лист від 06.12.2006 N 31-20030-4-18/26102 про впорядкування проблемних питань щодо пільгового оподаткування ветеранів Другої світової війни).

Також, статтями 67 та 68 Конституції України (254к/96-ВР) встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом. Отже, сплата податку є конституційним обов'язком, а не правом кожного платника податку.

Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України від 25.06.91 N 1251 (1251-12) "Про систему оподаткування" обов'язок фізичної особи щодо сплати податків припиняється із сплатою податку або його скасуванням.