Угода
      між Урядом України і Урядом Соціалістичної Республіки
                В'єтнам про торгове судноплавство


     Дата підписання:       20.07.1992 
     Дата набуття чинності: 20.04.1994 

     Уряд  України  і  Уряд  Соціалістичної Республіки В'єтнам, що
іменуються   надалі   "Договірні   Сторони",   керуючись  бажанням
закріплення  співдружніх  відносин  між  двома  країнами,  а також
розвитку  співробітництва в області морського транспорту з високою
ефективністю  його  роботи,  на  основі рівноправності та взаємної
вигоди, домовились про наступне:

                             Стаття 1

     В цій Угоді визначена термінологія:
     а) термін "судно Договірної Сторони" означає будь-яке торгове
судно, що плаває під національним прапором цієї Договірної Сторони
у відповідності з її законодавством,  а також судна,  зафрахтовані
їх судновласниками без екіпажу (бербоутчартер);
     б) термін "члени екіпажу" - особи,  які персонально  працюють
на  морських  суднах  кожної  Договірної  Сторони і мають особисті
документи,  що видані  компетентними  органами  кожної  Договірної
Сторони,  як  це  визначено  в  Статті 9 цієї Угоди та значаться в
списках суднових екіпажів;
     в) термін  "пасажир"  означає особу,  яка не являється членом
екіпажу,  не   зайнята   виконанням   зобов'язань,   зв'язаних   з
експлуатацією  судна  або  обслуговуванням  на ньому,  значиться в
списках пасажирів і знаходиться на борту судна;
     г) термін  "Компетентні  органи" Договірних Сторін - державні
органи,  що уповноважені виконувати державні  функції  регулювання
морського торгового мореплавання та інші відповідні функції;
     д) термін "територія" - це  територія  Договірної  Сторони  з
прилеглим водним районом, визначена законами Договірних Сторін, на
яку поширюється суверенітет  і  здійснення  юрисдикції  Договірних
Сторін.

                             Стаття 2

     Морські судна  обох  Договірних  Сторін  можуть  заходити   у
відповідні порти  їх  країн,  що відкриті для міжнародної морської
торгівлі при перевезенні вантажів і пасажирів.

                             Стаття 3

     а)  Морські  перевезення  двосторонньої  торгівлі між портами
двох  країн  здійснюються  переважно  суднами  Договірних  Сторін.
Обидві Договірні Сторони користуються рівними правами участі в цих
перевезеннях.
     б) Морські перевезення між двома країнами можуть виконуватись
також  морськими  суднами  третіх   країн,   відфрахтування   яких
провадиться у відповідності з діючою світовою практикою.

                             Стаття 4

     Кожна Договірна  Сторона надає іншій Договірній Стороні та її
суднам з усіх питань  торгового  судноплавства  режим  найбільшого
сприяння, якщо інше не передбачене в цій Угоді.

                             Стаття 5

     Кожна Договірна Сторона на основі  законів  та  інших  правил
своєї країни  не  буде  вживати  дискримінаційних заходів до іншої
сторони при виконанні морських перевезень двох країн.

                             Стаття 6

     В рамках законів та інших  постанов  своєї  країни  Договірні
Сторони вживуть  необхідні заходи для створення сприятливих умов в
забезпеченні своєчасної  обробки  флоту  та  скорочення   можливих
простоїв.
     Договірні  Сторони також створять сприятливі умови та вживуть
заходи до спрощення митних і інших обов'язкових процедур в портах.

                             Стаття 7

     Всі положення цієї Угоди  не  застосовуються  для  каботажних
перевезень.
     Каботажними  перевезеннями  не можна вважати ті випадки, коли
судна  однієї Договірної Сторони приходять в порт іншої Договірної
Сторони для розвантаження імпортних товарів і/чи висадки пасажирів
із інших країн або для навантаження товарів і/чи посадки пасажирів
в інші країни.

                             Стаття 8

     а) Національна належність  суден  визначається  сторонами  на
основі документів,  виданих компетентними органами обох Договірних
Сторін, під чиїм прапором плавають судна.
     б) Кожна    Договірна   Сторона   взаємно   визнає   тоннажні
сертифікати, інші  суднові  документи,  що  видані   компетентними
органами іншої сторони.

                             Стаття 9

     Кожна Договірна  Сторона  визнає  особисті посвідчення членів
екіпажу,  що  видані  компетентними  органами   іншої   Договірної
Сторони.
     До них відносяться: книжка суднових екіпажів, службова книжка
суднового екіпажу, паспорт моряка.
     В разі заміни особистих документів однієї Договірної  Сторони
необхідно   у  встановленому  порядку  повідомити  іншу  Договірну
Сторону.

                            Стаття 10

     а) Суднові екіпажі під час перебування в  портах  або  водній
акваторії   іншої  Договірної  Сторони  зобов'язані  дотримуватись
законів і всіх інших правил тієї Договірної Сторони.
     б) Судновим     екіпажам    дозволяється    зв'язуватись    з
консульствами  або  іншими  дипломатичними  представництвами   для
вирішення необхідних процедурних питань.
     в) Судновим  екіпажам  кожної  Договірної  Сторони  під   час
стоянки  суден  біля  портових  причалів  іншої Договірної Сторони
дозволяється вихід на берег у відповідності з законами і правилами
країни.
     г) В  разі   хвороби   деяких   членів   екіпажів,   останнім
дозволяється  перебування на території іншої Договірної Сторони на
необхідний  для  лікування  час  відповідно до законодавства іншої
Договірної Сторони.
     д) Суднові екіпажі  кожної  Договірної  Сторони  мають  право
проходу,  включаючи  транзит,  через  територію  іншої  Договірної
Сторони з дня посадки на судна,  повернення на батьківщину  або  з
інших яких-небудь причин після завершення всіх необхідних процедур
в компетентних органах іншої Договірної Сторони.
     є) Кожна   Договірна   Сторона   у   відповідності   з  своїм
законодавством і правилами має  право  відмовити  членам  суднових
екіпажів   в   прибутті  на  територію  своєї  Договірної  Сторони
незважаючи на наявність відповідних документів,  як це визначено в
статті 9.

                            Стаття 11

     а) У  випадках  аварії  з суднами однієї Договірної Сторони в
одній акваторії чи портах іншої Договірної Сторони остання повинна
надати  всебічну  допомогу  суднам,  судноекіпажам,  пасажирам  та
вантажам.
     б) Вантажі  та  інше  майно,  що  вивантажені  та врятовані з
аварійного судна,  під час тимчасового  зберігання  в  коморах  на
території  іншої Договірної Сторони звільняються від мита та інших
зборів.  Виключення складають випадки, коли ці вантажі реалізовані
та використовуються на території іншої Договірної Сторони.
     в) В разі аварії суден,  кожна Договірна Сторона  невідкладно
оповіщає   консульства   та   дипломатичні   представництва  іншої
Договірної Сторони,  зазначаючи при цьому про прийняті  заходи  по
врятуванню та захисту суднових екіпажів, пасажирів та вантажів.

                            Стаття 12

     Всі  прибутки  однієї Договірної Сторони, що отримані з іншої
Договірної  Сторони  за  морські та інші пов'язані з ними послуги,
розраховуються  у  вільно  конвертованій  валюті  за  згодою  двох
Договірних Сторін.
     Кожна Договірна  Сторона  може  використати  ці  прибутки для
покриття витрат,  що виникли на території іншої Договірної Сторони
або вільно перевести цю суму в інші країни.

                            Стаття 13

     Всі положення цієї Угоди не обмежують право Договірних Сторін
на  прийняття  необхідних  заходів   для   забезпечення   безпеки,
колективної  гігієни і дотримання карантинних правил для рослин та
тварин.

                            Стаття 14

     Договірні Сторони мають рівні права по організації  скликання
нарад для обміну поглядами з любих проблем, пов'язаних з морськими
перевезеннями вантажів і пасажирів.

                            Стаття 15

     а) Договірні  Сторони   будуть   активно   сприяти   розвитку
торгово-економічних    зв'язків    між   обома   країнами   шляхом
співробітництва в області морського транспорту.
     б) Договірні  Сторони  створять  сприятливі  умови для роботи
представників морських компаній і не будуть перешкоджати створенню
нових на території кожної країни.

                            Стаття 16

     Всі розбіжності  в  тлумаченні чи виконанні цієї Угоди будуть
вирішуватись шляхом домовленості та переговорів через дипломатичні
канали Договірних Сторін.

                            Стаття 17

     а) Ця  Угода  вступає  в  силу  з  дня  одержання  останнього
повідомлення про завершення всіх юридичних процедур.
     б) Угода  визначена  строком  на  п'ять  років з автоматичним
щорічним  продовженням,  якщо  не  буде   заперечень   однієї   із
Договірних Сторін.
     в) Кожна  із  Договірних  Сторін  може  розірвати  цю  Угоду,
сповістивши  в  письмовій формі іншу Договірну Сторону не пізніше,
ніж за шість місяців до строку закінчення дії цієї Угоди.
     г) В цю Угоду можуть бути в будь-який час внесені зміни, якщо
Договірні Сторони вважатимуть це за необхідне.

     У підтвердження  цього  нижчепідписавші,   маючи   відповідні
повноваження своїх Урядів, підписали цю Угоду.

     Створено  в  м. Києві 20  липня  1992  року  в  двох  дійсних
примірниках кожний українською, в'єтнамською і російською мовами.
     Тексти з зазначеними  мовами  мають  однакову  силу.  В  разі
розбіжностей в  тлумаченні,  для  співставлення  буде використаний
текст російською мовою.

 За Уряд                                    За Уряд Соціалістичної
 України                                    Республіки В'єтнам

 (підпис)                                        (підпис)