УКЛАДЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ

Чи можливо у трудовому контракті передбачити для працівника неустойку у разі неналежного виконання покладених на нього обов'язків?

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) контракт є особливою формою трудового договору. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Виходячи з цього, власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника укладення контракту лише у разі, коли він належить до категорії працівників, котрі згідно із законами України можуть працювати за контрактом.

Укладення контракту у випадках, не передбачених законами України, не допускається. У пункті 18 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р. № 170 (далі — Положення), зазначено, що контракт повинен передбачати зобов'язання роботодавця щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові у разі дострокового розірвання контракту: працівником — з причин невиконання чи неналежного виконання роботодавцем зобов'язань, передбачених контрактом; роботодавцем — з підстав, не передбачених чинним законодавством та контрактом.

Слід зазначити, що згідно з п. 20 Положення контрактом не може бути запроваджено щодо працівника повної матеріальної відповідальності, крім випадків, передбачених ст. 134 КЗпП.

Відповідно до ст. 9 КЗпП умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Отже, заборонено працівнику брати на себе обов'язки, не передбачені законодавством, і відмовлятися від прав, передбачених законодавством, оскільки це б погіршило становище працівника порівняно з законодавством.

Такий спосіб забезпечення зобов'язань (що виникають з підстав які породжують цивільні права та обов'язки), як неустойка, передбачений Цивільним кодексом України. При укладенні трудового договору виникають трудові відносини, які регулюються нормами трудового права — зокрема, в частині матеріальної відповідальності працівників. Таким чином, не є можливим використання для врегулювання відповідного кола трудових відносин норм цивільного права, що призначені для регулювання цивільно-правових відносин.

Автор: Ірина ДИБА

Юридичний вісник України № 38/ 2008