ДПАУ у зв'язку з численними запитами регіональних податкових органів та платників податків щодо порядку відображення в податковому обліку податкових накладних, отриманих із запізненням, та правомірності прирівнювання записів про такі податкові накладні до самостійно виправлених помилок повідомляє.

Поняття арифметичної чи методологічної помилки наведено у роз'ясненні Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. N 06-10/1672 (v_167450-01) . Згідно з цим листом під терміном "арифметична помилка" слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесено підсумок з додатка тощо.).

Аналогічні помилки можуть бути допущені і при веденні податкового обліку у відповідних регістрах, а також при перенесенні даних податкового обліку з регістрів у декларацію про прибуток підприємства або у додатки до неї.

Під "методологічною помилкою" слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Крім того, необхідно враховувати визначення помилки, наведене в Нормативі N 7 "Помилки та шахрайство", затвердженому рішенням Аудиторської палати України від 18.12.98 р. N 73 (va073230-98) (п. 6). У цьому документі під помилкою розуміється ненавмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних чи логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильного подання в обліку фактів господарської діяльності, наявності складу майна, вимог і зобов'язань, невідповідності відображення записів в обліку.

Враховуючи викладене, записи в податковому обліку про податкові накладні, отримані із запізненням, не можуть бути прирівняними до записів про самостійно виправлені помилки, а тому включення їх до декларації з податку на додану вартість повинно здійснюватися в такому порядку.

Згідно з пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. При цьому пп. 7.4.5 ст. 7 Закону визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими накладними.

У випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

У доповнення до викладеного ДПАУ повідомляє, що пп. 7.2.6 ст. 7 Закону (168/97-ВР) встановлено, що у разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця, покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до податкового органу за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).