ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 966/6/15-1116 від 28.02.2000
м.Київ
vd20000228 vn966/6/15-1116
Щодо податкового обліку операцій з
безоплатного надання товарів
Державна податкова адміністрація України ... повідомляє.
1. Відповідно до п.1.31 ст.1 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (далі - Закон)
продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з
договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими
цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав
власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від
строків її надання, а також операції з безоплатного надання
товарів.
Тобто продаж товарів може здійснюватися як за компенсацію (з
оплатою) їх вартості, так і без такої компенсації (оплати). У
другому випадку зазначені товари вважаються безоплатно наданими,
крім випадків надання товарів на умовах повернення (п.1.23 ст.1
Закону ( 334/94-ВР ).
Пунктом 5.1 статті 5 Закону ( 334/94-ВР ) валові витрати
виробництва і обігу визначені як сума будь-яких витрат платника
податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах,
здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які
придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх
подальшого використання у власній господарській діяльності.
Таким чином, якщо продаж товарів не супроводжується
компенсацією (оплатою) покупцем їх вартості, такий продаж слід
вважати безоплатним наданням товарів в обсязі поставки, що не
компенсована набувачем права власності на товари (покупцем), до
моменту здійснення покупцем фактичної компенсації (оплати)
вартості придбаних ним товарів.
При цьому слід мати на увазі, що пунктом 11.2 ст.11 Закону
( 334/94-ВР ) встановлено порядок відображення в податковому
обліку валових витрат виходячи з принципу "за подією, що сталася
раніше" щодо визначення дати збільшення валових витрат.
Зазначене обумовлено тим, що Законом передбачені два випадки,
коли покупцем збільшуються валові витрати на суму вартості
придбаних товарів, незважаючи на те, що їх вартість ним не
компенсована (не оплачена), тобто коли товари придбані покупцем на
умовах відстрочення (розстрочення) кінцевого розрахунку. Такими
випадками є застосування продавцем механізмів товарного
кредитування (ппідпункт 1.11.2 статті 1 Закону ( 334/94-ВР ) або
торгівлі у розстрочку (п.1.12 ст.1 Закону). В наведених випадках
датою збільшення валових витрат покупця є дата оприбуткування
платником податку товарів, а датою збільшення валового доходу
продавця - дата відвантаження товарів (передача всіх ризиків
загибелі або пошкодження товару). В усіх інших випадках в разі
здійснення продажу (поставки) товару без оплати покупцем його
вартості такі товари відповідно до п.1.23 ст.1 Закону вважаються
безоплатно наданими і враховуються у складі валового доходу
одержувача (покупця) товару на підставі підпункту 4.1.6 статті 4
Закону.
2. Підпунктом 7.3.6 статті 7 Закону ( 334/94-ВР ) з метою
оподаткування передбачено перерахування будь-якої іноземної валюти
або заборгованості в іноземній валюті, що перебували на обліку
платника податку на кінець звітного періоду, в гривні за офіційним
валютним (обміннім) курсом Національного банку України, що діяв на
останній робочий день звітного періоду. При цьому позитивна або
від'ємна різниця мім результатом такого перерахунку та балансовою
вартістю іноземної валюти або заборгованості включається
відповідно до валових доходів або валових витрат платника податку
- кредитора або до валових витрат чи валових доходів платника
податку - дебітора за наслідками звітного періоду. Для наступного
податкового періоду балансова вартість іноземної валюти або
заборгованості в іноземній валюті прирівнюється до їх вартості,
визначеної на кінець попереднього звітного періоду.
При цьому норма Закону, що викладена у підпункті 7.3.6, має
застосовуватись у поєднанні з іншими нормами, передбаченими
пунктом 7.3 статті 7 цього Закону України ( 334/94-ВР ), якими,
зокрема, передбачено визначення балансової вартості іноземної
валюти або заборгованості в іноземній валюті, яка відображається у
податковому обліку платника податку.
Враховуючи вищевикладене, курсові різниці (позитивні або
від'ємні), що виникають в результаті перерахунку іноземної валюти
або заборгованості в іноземній валюті, що перебували на обліку
платника податку на кінець звітного періоду, за офіційним валютним
(обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній
робочий день звітного періоду, та їх балансовою вартістю, з метою
оподаткування не включаються до складу валових доходів і валових
витрат платника податку по операціях, здійснених з розрахунками в
іноземній валюті, які не враховуються при формуванні об'єкта
оподаткування - оподатковуваного прибутку для визначення
податкових зобов'язань платника податку.
Таким чином, валові витрати платника податку не збільшуються
на суму курсових різниць, які виникли у зв'язку з перерахуванням
кредиторської заборгованості в іноземній валюті, у випадку, якщо
за договором поставки (контрактом), за яким створена
заборгованість, не здійснено компенсації (оплати) вартості
отриманих товарів (за винятком придбання товару на умовах
товарного кредиту або розстрочення).
У разі якщо товари було завезено на умовах договору
консигнації, то курсові різниці по кредиторській заборгованості за
одержані, але не реалізовані товари також не нараховуються
відповідно до п.7.3 ст.7 Закону ( 334/94-ВР ).
Заступник голови Г.Оперенко
"Податки та бухгалтерський облік", N 202000