Щодо застосування п. 3.4 ст. 3 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб"

Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист від 15.09.2008 р. N 1574/04 щодо застосування п. 3.4 ст. 3 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 (889-15) "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) і повідомляє.

Згідно із п. 3.4 ст. 3 Закону (889-15) при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за відповідною формулою.

Водночас відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" (996-14) нарахування є одним із основних принципів бухгалтерського обліку, який передбачає відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності працедавця в момент їх виникнення доходів найманих працівників та витрат підприємства на оплату праці. При цьому підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність виключно у грошовій одиниці України.

Щодо безпосередньо оподаткування доходів, одержаних від податкових агентів не у грошовому вигляді, в тому числі у вигляді додаткових благ, то вартість наданих платникам податку податковим агентом таких доходів включається до загального місячного оподатковуваного доходу таких платників податку і підлягає оподаткуванню за ставкою 15% (п. 7.1 ст. 7 Закону (889-15) ).

У податковому розрахунку ф. N 1 ДФ (z0960-03) сума (вартість) нарахованого додаткового блага відображається у графі 3а, а сума виплаченого (виданого) доходу у вигляді додаткового блага - в графі 3.