Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист від 24.09.2008 р. N 49 щодо визначення об'єкта оподаткування при виплаті орендної плати за земельні ділянки і в межах своєї компетенції повідомляє.

Згідно з пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 (889-15) "Про податок з доходів фізичних осіб" податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі.

Законом України від 06.10.98 р. N 161 (161-14) "Про оренду землі" встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю" (2535-12) ) . Відповідно до ст. 23 цього Закону (2535-12) орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Водночас, згідно із змінами, внесеними Указом Президента України від 19 серпня 2008 року N 725/2008 (725/2008) до Указу Президента України від 2 лютого 2002 року N 92/2002 (92/2002) "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Державній податковій

адміністрації України

ТОВ "Баланс-Клуб" просить надати роз'яснення щодо визначення об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб при виплаті орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Суть питання

Сільськогосподарське підприємство орендує земельні ділянки сільськогосподарського призначення у фізичних осіб і виплачує їм орендну плату у розмірі, установленому договором оренди.

Згідно зі ст. 9 Закону України від 22.05.2003 р. N 889-IV (889-15) "Про податок з доходів фізичних осіб" при оренді земельних ділянок (паїв) сільськогосподарського призначення об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, указаної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, установленої законодавством з питань оренди землі.

Єдиним документом, у якому йдеться про розмір орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського, призначення є Указ Президента від 02.02.2002 р. N 92 (92/2002) "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)". Згідно із цим Указом одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки є забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Просимо надати відповіді на такі запитання:

Що вважати мінімальним орендним платежом з метою оподаткування доходу у вигляді орендної плати за земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення? Чи потрібно для цих цілей застосовувати норми вищезгаданого Указу (92/2002) в разі, коли орендна плата згідно з договором оренди менша від розміру, установленого Указом (92/2002) ?