Угода
між Урядом України і Урядом Литовської
Республіки про співробітництво в боротьбі
з порушеннями митного законодавства
Дата підписання: 04.08.1993
Дата набуття чинності: 06.01.1994
Уряд України і Уряд Литовської Республіки, далі Сторони,
визначаючи, що порушення митного законодавства приносять
збитки економічним, податковим і громадським інтересам їх держав,
маючи на увазі, що незаконний обіг наркотиків і психотропних
речовин являє небезпеку для здоров'я суспільства,
визначаючи необхідність правильного застосування мита, зборів
та інших платежів, що стягуються при ввезенні, вивезенні і
транзиті
товарів, а також чіткого дотримання положень, що стосуються
заборон, обмежень і контролю,
переконані в тому, що дотримання митного законодавства і
правильне стягнення мита, зборів та інших платежів буде більш
ефективнми при тісному співробітництві митних служб,
беручи до уваги Рекомендації Ради митного співробітництва про
адміністративну взаємодопомогу від 5 грудня 1953 року,
беручи до уваги положення Єдиної конвенції ООН про наркотичні
речовини ( 995_177 ) (Нью-Йорк, 30 березня 1961 року), Конвенції
про психотропні речовини ( 995_176 ) (Відень, 21 лютого 1971 року)
і Конвенції про боротьбу з незаконним обігом наркотиків і
психотропних речовин (995_096 )(Відень, 19 грудня 1988 року),
розроблені під егідою Організації Об'єднаних Націй,
домовились про таке:
Визначення
Стаття 1
Для мети даної Угоди:
а) "митне законодавство" - положення законодавчих та правових
актів, що регулюють порядок ввезення, вивезення і транзиту товарів
і стягнення мита, зборів та інших платежів, а також порядок
заборон, обмежень і контролю;
б) "митна адміністрація" - в Україні - Державний митний
комітет України, в Литовській Республіці - Митний департамент при
Міністерстві фінансів Литовської Республіки;
в) "порушення митного законодавства" - будь-яке порушення
митного законодавства, однаково як і будь-яка спроба порушення
цього законодавства;
г) "територія" - державна територія, в тому числі території
штучних островів, установок та споруд, що створюються в
економічній (морській) зоні держави, над якими вона має виключну
юрисдикцію щодо митної справи.
Сфера впливу
Стаття 2
1. Сторони на засадах цієї Угоди і при посередництві митних
адміністрацій надають одна одній допомогу:
а) з метою чіткого дотримання митного законодавства;
б) з метою запобігання, розслідування та припинення порушень
митного законодавства;
в) в частині повідомлення про документи, що стосуються
застосування митного законодавства.
2. Передбачена цією Угодою допомога здійснюється у
відповідності із законами і розпорядженнями запитуваної Сторони в
рамках компетенції і можливостей митної адміністрації.
3. Ця Угода не передбачає компенсації мит, зборів та інших
платежів.
Спостереження за особами, товарами і
транспортними засобами
Стаття 3
Митні адміністрації Сторін за власною ініціативою чи по
запиту здійснюють особливий нагляд за:
а) особами, про яких відомо або які підозрюються в порушенні
митного законодавства іншої Сторони;
б) переміщенням товарів або платіжних засобів, про які митною
адміністрацією однієї з Сторін повідомлено митній адміністрації
іншої Сторони, що вони задіяні у широкомасштабному незаконному
обігу на території цієї країни;
в) будь-якими транспортними засобами, про які відомо, що вони
використовуються з метою порушення митного законодавства іншої
Сторони або підозрюються в цьому;
г) місцями, що використовуються для зберігання товарів, які
призначаються для широкомасштабного нелегального обігу на
території іншої Сторони.
2. В межах своєї компетенції митні адміністрації Сторін не
дозволятимуть:
а) вивезення товарів, про які відомо, чи у відношенні яких є
достатні підстави припускати, що вони вивозяться на територію
іншої Сторони для іншої мети, ніж законний торговельний обіг між
територіями держав Сторін;
б) вивезення товарів, ввезення яких на територію країни іншої
Сторони заборонене.
Обмін інформацією
Стаття 4
1. Митні адміністрації Сторін за власною ініціативою або по
запиту надаватимуть одна одній всю інформацію, необхідну для
встановлення правильності:
а) стягнення мита та інших імпортних та експортних зборів і
платежів і, особливо, інформацію, що дає змогу встановити
правильність митної оцінки товарів та їх тарифну класифікацію;
б) застосування заборон і обмежень на ввезення, вивезення і
транзит;
в) використання правил визначення походження товарів, якщо це
не передбачено іншими угодами.
2. У випадках, коли запитувана митна адміністрація не володіє
інформацією, що запитується, вона може за власним розсудом
звертатись до компетентних органів у відповідності з нормами
національного законодавства.
Стаття 5
Митна адміністрація однієї Сторони надає по запиту іншої
Сторони інформацію:
- про законність вивезення товарів з території держави
запитуваної Сторони, що ввозяться на територію держави запитуючої
Сторони,
- про законність ввезення на територію держави запитуваної
Сторони товарів, що вивозяться з країни запитуючої Сторони, та про
митні процедури, які до цих товарів застосовувалися.
Стаття 6
Митна адміністрація однієї Сторони за власною ініціативою чи
по запиту надає митній адміністрації іншої Сторони всю інформацію,
яка може бути використана нею в розслідуванні порушень митного
законодавства, особливо у відношенні:
а) фізичних та юридичних осіб, про яких відомо, або які
підозрюються в порушенні митного законодавства іншої Сторони;
б) товарів, по відношенню до яких відомо або є підстави
вважати, що вони застосовуються в незаконному обігу;
в) транспортних засобів, по відношенню до яких відомо, або є
підстави вважати, що вони використовуються при порушеннях митного
законодавства Сторін;
г) способах і засобах, по відношенню до яких відомо, або є
підстави вважати, що вони застосовуються при порушеннях митного
законодавства Сторін.
Стаття 7
Митна адміністрація однієї з Сторін за власною ініціативою чи
по запиту надає митній адміністрації іншої Сторони акти,
протоколи, письмові докази чи завірені копії документів, які
містять всю наявну в їх розпорядженні інформацію про установлені
або плановані дії, які суперечать або можуть суперечити митному
законодавству іншої Сторони.
Стаття 8
Документи, передбачені цією Угодою, можуть бути замінені
комп'ютерною інформацією, яка має будь-яку форму та призначена для
цієї ж мети.
Вся необхідна інформація щодо тлумачення і застосування цього
матеріалу повинна надаватися одночасно.
Стаття 9
1. Надання оригіналів документів може бути запитано лише у
випадках, коли завірених копій недостатньо.
2. Оригінали документів, отримані від митних адміністрацій
іншої Сторони, повертаються при першій можливості.
Розслідування
Стаття 10
1. На прохання митної адміністрації однієї з Сторін митна
адміністрація іншої Сторони може почати офіційне розслідування по
факту скоєння дій чи спроби дій, які суперечать митному
законодавству. Про наслідки такого розслідування повідомляється
запитуюча митна адміністрація.
2. Таке розслідування проводиться у відповідності до законів
і розпоряджень держави запитуваної Сторони.
3. Посадові особи митної адміністрації однієї Сторони можуть
в особливих випадках, за згодою митної адміністрації іншої
Сторони, бути присутніми на території держави останньої при
розслідуванні порушень митного законодавства запитуючої Сторони.
Експерти і свідки
Стаття 11
По запиту судів чи компетентних відомств однієї Сторони, що
стосується порушень митного законодавства, які вони розглядають,
митна адміністрація іншої Сторони може уповноважити своїх
посадових осіб виступити як свідків чи експертів в цих судах чи
компетентних відомствах. Запит повинен містити точні дані про суть
справи і в якій якості повинна виступати посадова особа.
Умови перебування посадових осіб
Стаття 12
Посадові особи однієї Сторони в період перебування на
території держави іншої Сторони у випадках, передбачених цією
Угодою, повинні мати документальне підтвердження своїх офіційних
повноважень, не носити формений одяг та не мати зброї.
Використання отриманих відомостей і
документів
Стаття 13
1. Відомості, повідомлення і документи, надані по запиту,
використовуються виключно з метою виконання цієї Угоди і не можуть
передаватись будь-кому або використовуватись для інших цілей без
згоди митної адміністрації, що їх надала.
2. Положення п.1 цієї Статті не стосуються матеріалів про
порушення, пов'язані з незаконним обігом наркотиків і психотропних
речовин. Така інформація може передаватись органам, що
безпосередньо займаються боротьбою з незаконним обігом наркотиків.
3. Сторона надасть такий же захист отриманим згідно цієї
Угоди запитам, інформації, актам експертизи та іншим
повідомленням, а також матеріалам подібного змісту у відповідності
з національним законодавством.
Стаття 14
1. Митні адміністрації Сторін можуть у відповідності з цією
Угодою і в її межах використовувати як докази отримані письмові
докази, показання свідків, повідомлення та інші матеріали при
проведенні розслідування і судових розглядів.
2. Доказова сила цих відомостей та документів, а також
використання в судах визначається національним законодавством
Сторони що їх отримала.
Винятки із зобов'язань про взаємодопомогу
Стаття 15
1. Якщо запитувана митна адміністрація вважає, що виконання
запиту може завдати шкоди суверенітету, безпеці, громадському
порядку або іншим суттєвим інтересам своєї держави або потягне
порушення державної, промислової або комерційної таємниць, вона
може відмовити в наданні допомоги цілком чи частково або поставити
виконання запиту в залежність від виконання певних умов.
2. У випадку відмови в наданні допомоги, рішення про це з
посиланням на причини відмови повідомляється запитуючій митній
адміністрації негайно.
3. Якщо направляється запит про допомогу, який не може бути
виконано запитуючою митною адміністрацією у випадку запиту до неї
з аналогічним проханням, то в запиті про це необхідно зазначити.
Рішення про виконання такого запиту приймається запитуваною митною
адміністрацією.
Повідомлення про документи
Стаття 16
1. На прохання митної адміністрації однієї Сторони митна
адміністрація іншої Сторони повідомляє зацікавлених юридичних і
фізичних осіб, що знаходяться на території їх держави, про
документи, які передбачають заходи і рішення, вжиті органами влади
в зв'язку з застосуванням митного законодавства.
2. Повідомлення про документи згідно цієї Угоди виконується у
відповідності із законами і практикою запитуваної Сторони.
3. За бажанням запитуючої Сторони повідомлення може бути
виконано особливим способом у випадку, якщо цей спосіб не
суперечить законодавству запитуваної Сторони.
4. Підтвердження про повідомлення повинно бути оформлене як
свідчення компетентного органу запитуваної Сторони, яке
забезпечене такими реквізитами як дата та підпис зацікавленої
особи чи свідоцтво, в якому зазначені дата і спосіб повідомлення.
Обмін допомогою
Стаття 17
1. Обмін допомогою, передбачений цією Угодою, здійснюється
безпосередньо митними адміністраціями Сторін.
2. Митні адміністрації Сторін можуть організувати
безпосередній зв'язок між своїми центральними і місцевими слідчими
і контролюючими службами.
Витрати
Стаття 18
Митні адміністрації Сторін не будуть приймати претензії щодо
відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням цієї Угоди, за
винятком витрат, пов'язаних з викликом свідків і експертів у
відповідності зі Статтею 11.
Територіальне застосування,
виконання і тлумачення
Стаття 19
Ця Угода діє на території України і на території Литовської
Республіки.
Спори, що виникають в зв'язку з тлумаченням та застосуванням
цієї Угоди, вирішуються Сторонами шляхом переговорів чи будь-яким,
прийнятим для Сторін, засобом.
Набуття чинності
і закінчення строку дії
Стаття 20
Ця Угода набуває чинності через 30 днів після обміну
Сторонами письмовими повідомленнями про те, що всі процедури,
необхідні для набуття нею чинності згідно національного
законодавства Сторін, виконані.
Ця Угода може бути денонсована кожною із Сторін. Угода
втрачає чинність через шість місяців з дня отримання однією
Стороною письмового повідомлення про намір іншої Сторони припинити
її дію.
Здійснено в м.Києві 4 серпня 1993 року в двох примірниках
українською, литовською та російською мовами, при цьому всі тексти
мають однакову силу.
За Уряд України За Уряд Литовської Республіки
(підпис) (підпис)