Яка ставка державного мита передбачена за посвідчення договорів нерівноцінного обміну нерухомого майна та з якої суми (більшої чи меншої) справляється держмито? При цьому, хто в даному випадку є платником державного мита?
Відповідно до п. 54 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції від 22.04.1993 р. № 15 (далі — Інструкція), за посвідчення договорів міни державне мито обчислюється з вартості того обмінюваного майна, яке, включаючи грошову доплату, буде мати вищу вартість.
При цьому, за посвідчення договору міни державне мито справляється з більшої вартості обмінюваного майна за ставками, вказаними в пп. "а", "б" п. 3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито" (далі — Декрет).
Згідно з пп. "а" п. 3 ст. 3 Декрету за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, державне мито сплачується у розмірі 1 % від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діє на день сплати.
Державне мито сплачується фізичними особами — сторонами у договорі — до вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу (міни) і документ про сплату державного мита додається до примірників посвідчених договорів.
Одночасно, відповідно до п. 4 розділу ІІ Інструкції, державне мито за угодами, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується повністю другою стороною (якщо вона також не звільняється від сплати мита).
Автор: Ірина ДИБА