Начальникам регіональних 

митниць 

Начальникам митниць 

В доповнення до листа Державної митної служби України від 15.05.08 N 11/2-15/5328-ЕП (v5328342-08) надаємо наступні роз'яснення.

Відповідно до статті 88 Митного кодексу України від 11.07.02 N 92-IV (92-15) декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення, надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур, сплатити податки і збори.

Статтею 87 цього ж Кодексу (92-15) визначено, що декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники).

Згідно зі статтею 176 Митного кодексу України (92-15) митний брокер (посередник) - це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент. Від імені цього підприємства декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, може здійснювати його відокремлений структурний підрозділ (філія, представництво тощо).

Відповідно до статті 179 зазначеного Кодексу (92-15) Митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення. Митний брокер має право здійснювати свої функції з декларування товарів і транспортних засобів у будь-якому митному органі України. Вчиняючи дії, передбачені частиною першою цієї статті, митний брокер виконує всі обов'язки і несе відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, у разі якщо підприємство визнано митним брокером (посередником) та у договорі передбачено, що власник товару уповноважує його повністю здійснити всі процедури по декларуванню та сплаті митних платежів, то воно має право сплачувати митні платежі при митному оформленні товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Статтею 62 Кодексу законів про працю України (322-08) визначено, що надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня.

Відповідно до статті 54 цього Кодексу (322-08) нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку. При цьому, згідно з нормами статті 67 при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого (стаття 67 вказаного Кодексу).

Разом з цим, статтею 73 зазначеного Кодексу (322-08) встановлені святкові і неробочі дні:

1 січня - Новий рік

7 січня - Різдво Христове

8 березня - Міжнародний жіночий день

1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих

9 травня - День Перемоги

28 червня - День Конституції України

24 серпня - День незалежності України

7 січня - Різдво Христове

один день (неділя) - Пасха (Великдень)

один день (неділя) - Трійця.

Рішення органів виконавчої влади, в тому числі Кабінету Міністрів України, щодо перенесення робочого часу, носять рекомендаційний характер й не змінюють перелік визначених зазначеним Кодексом вихідних, святкових і неробочих днів. Тому, незалежно від наявності вказаних рекомендацій, нарахування плати у такі дні здійснюється у відповідності до вимог Кодексу за ставками, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.03 N 93 (93-2003-п) як для вихідних, святкових та неробочих днів, а у інші дні - як у звичайні робочі дні.

В той же час, у разі проведення митного оформлення товарів і транспортних засобів у вихідні, святкові та неробочі дні підрозділами митного оформлення митниці, режим роботи яких визначений як цілодобовий, плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза робочим часом не нараховується, а за митне оформлення поза місцем розташування митних органів - як для робочого часу.

Разом з тим, у разі проведення митного оформлення товарів і транспортних засобів у вихідні, святкові та неробочі дні підрозділами митного оформлення митниці, режим роботи яких встановлений графіком змінності, затвердженим в установленому порядку керівництвом митниці та передбачений колективним договором, плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза робочим часом нараховується лише у випадку оформлення після закінчення останньої зміни за ставками як для надурочного часу, а плата за митне оформлення поза місцем розташування митних органів в час зміни - як для робочого часу, а по закінченню останньої зміни - як для надурочного часу.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.03 N 93 (93-2003-п) "Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів" визначено, що Плата справляється з осіб, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, на підставі їх письмового звернення до керівника відповідного митного органу щодо проведення такого оформлення.

Разом з цим, підпунктом 2.1 пункту 2 Порядку прийняття рішення про здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, а також нарахування й унесення плати за таке митне оформлення (z1200-03) , встановлено, що рішення про здійснення митного оформлення товарів поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, приймається посадовою особою цього митного органу, уповноваженою на це наказом митного органу, на підставі письмової заяви (довільної форми) суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності або фізичної особи, що переміщують товари через митний кордон України.

Враховуючи вищевикладене, керівник митного органу може делегувати свої повноваження стосовно прийняття рішення про здійснення митного оформлення товарів поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, іншій посадовій особі митного органу (наприклад, начальнику митного поста або начальнику відділу митного оформлення тощо) на підставі відповідного наказу митного органу.

При цьому, рішення про здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, оформлюється шляхом накладення на заяві резолюції уповноваженої особи митного органу.