Договір
               між Україною та Китайською Народною
                   Республікою про екстрадицію

      ( Договір ратифіковано Законом N 1184-XIV ( 1184-14 )
        від 21.10.99 )


     Дата підписання:       10.12.1998
     Дата ратифікації:      21.10.1999
     Дата набуття чинності: 13.07.2000

     Україна та  Китайська  Народна Республіка,  надалі "Договірні
Сторони", на підставі взаємної поваги суверенітету, рівноправності
і   дотримання   загальних   інтересів,   та   в  цілях  зміцнення
співробітництва обох держав в галузі боротьби із злочинністю,
     домовились про наступне:

                             Стаття 1

                         Обов'язок видачі

     Договірні Сторони зобов'язуються відповідно до положень цього
Договору на прохання видавати одна одній осіб,  які знаходяться на
їх  територіях,  для  притягнення до кримінальної відповідальності
або приведення до виконання вироку, що вступив в законну силу.

                             Стаття 2

                   Злочини, які тягнуть видачу

     1. Під "злочинами,  які тягнуть видачу",  зазначеними в цьому
Договорі,  розуміються  діяння,  які  згідно з законодавством обох
Договірних Сторін є злочинами та за вчинення яких передбачається:
     1) покарання  у  вигляді позбавлення волі на строк не менш як
один рік або інше більш тяжке покарання  згідно  з  законодавством
України;
     2) тюремне ув'язнення на строк не менш як один рік або  більш
тяжке   покарання  згідно  з  законодавством  Китайської  Народної
Республіки.
     2. Якщо  особу,  видача  якої  вимагається,  засуджено  судом
запитуючої Договірної Сторони до покарання, зазначеного у пункті 1
цієї статті,  за будь-який злочин,  який тягне видачу,  видача для
приведення вироку до виконання може мати місце лише за умови, коли
до закінчення призначеного строку покарання залишається не менш як
шість місяців.
     3. При  вирішенні питання про видачу і визначенні того,  чи є
будь-яке діяння злочином за законодавством обох Договірних Сторін,
не  мають  значення  його  юридична  кваліфікація і термінологічне
визначення.
     4. Якщо   прохання  про  видачу  особи  стосується  декількох
злочинних діянь,  кожне з яких є кримінально караним відповідно до
законодавства обох Договірних Сторін, але при цьому деякі з них не
відповідають умовам,  викладеним у пунктах 1  та  2  цієї  статті,
запитувана Договірна Сторона може дозволити видачу і щодо останніх
діянь за умови,  що ця особа видається принаймні за  одне  діяння,
яке може потягнути за собою видачу.

                             Стаття 3

                 Обставини, які виключають видачу

     Видача не відбувається у будь-якому з наступних випадків:
     1) особа,  щодо  якої  надійшло  прохання   про   видачу,   є
громадянином запитуваної Договірної Сторони;
     2) особі,  щодо  якої  надійшло  прохання   про   видачу,   у
запитуваній  Договірній  Стороні згідно з її законодавством надано
право притулку;
     3) на   момент  отримання  прохання  про  видачу  кримінальне
переслідування відповідно до законодавства запитуваної  Договірної
Сторони  не може бути порушено,  або вирок не може бути приведений
до виконання щодо особи,  видача якої  вимагається,  в  зв'язку  з
закінченням строку давності або на іншій законній підставі;
     4) відносно особи,  видача  якої  запитується,  на  території
запитуваної Договірної Сторони до отримання прохання про видачу за
один  й той самий злочин був винесений вирок, що вступив в законну
силу, або припинено кримінальне провадження у цій справі;
     5) кримінальна  справа  згідно  з  законодавством  однієї   з
Договірних   Сторін   порушується   лише   за   приватною  скаргою
потерпілого.

                             Стаття 4

               Обставини можливої відмови у видачі

     Запитувана Договірна Сторона може відмовити у видачі, якщо:
     1) відповідно до законодавства запитуваної Договірної Сторони
вона має юрисдикцію стосовно злочину,  в зв'язку з яким направлене
прохання про видачу;
     2) якщо  запитувана  Договірна  Сторона,  беручи   до   уваги
характер   злочину,   за  який  запитується  видача,  та  інтереси
запитуваної Договірної Сторони,  вважає,  що видача цієї особи  не
відповідає принципу гуманності в зв'язку з віком,  станом здоров'я
або іншими особистісними обставинами цієї особи;
     3) запитувана    Договірна   Сторона   здійснює   кримінальне
переслідування  за  той  же  злочин  щодо   особи,   видача   якої
вимагається.

                             Стаття 5

                    Наслідки відмови у видачі

     1. Договірна   Сторона,  яка  відмовила  у  видачі,  інформує
запитуючу Договірну Сторону про підстави відмови.
     2. У разі відмови у видачі в випадках, передбачених пунктом 1
статті 3 і пунктами 1 та 2 статті  4  цього  Договору,  запитувана
Договірна   Сторона  на  прохання  запитуючої  Договірної  Сторони
переймає проти цієї особи кримінальне  переслідування  і  здійснює
його  згідно  з  своїм  законодавством.  З  цією  метою  запитуюча
Договірна Сторона передає запитуваній Договірній Стороні матеріали
і докази, які є в її розпорядженні.

                             Стаття 6

                          Порядок зносин

     Для цілей  цього  Договору  Договірні  Сторони  зносяться між
собою через призначені ними центральні органи.  До їх  призначення
зносини мають здійснюватися по дипломатичних каналах.

                             Стаття 7

                               Мови

     При виконанні  цього  Договору Договірні Сторони користуються
своєю державною  мовою  додаючи  переклад  державною  мовою  іншої
Договірної Сторони або англійською чи російською мовами.

                             Стаття 8

            Прохання про видачу і необхідні документи

     1. Прохання  про  видачу  має  бути  представлене у письмовій
формі і містити:
     1) найменування запитуючої установи;
     2) прізвище,  ім'я,  стать і вік особи,  щодо якої направлене
прохання   про   видачу,  відомості  про  її  громадянство,  місце
проживання  і  місце  перебування  та  інші   відомості   про   її
особистість,  а також, по можливості, опис зовнішності цієї особи,
її фотографію і відбитки пальців;
     3) опис фактичних обставин злочинного діяння, його наслідків,
включаючи завдану матеріальну шкоду;
     4) текст   закону   щодо   строків  давності  притягнення  до
кримінальної відповідальності або виконання вироку;
     5) текст закону, на підставі якого діяння визнається злочином
із зазначенням передбаченої цим законом міри покарання.
     2. До   прохання  про  видачу  для  здійснення  кримінального
переслідування,  крім відомостей, вказаних у пункті 1 цієї статті,
має бути також надана копія ордера на арешт, виданого компетентним
органом запитуючої Договірної Сторони.
     3. До прохання про видачу для приведення вироку до виконання,
крім відомостей,  вказаних у пункті 1 цієї статті, має бути надані
також:
     1) копія вироку у кримінальної справі,  що вступив у  законну
силу, або судової ухвали;
     2) довідка про відбуту частину строку покарання.
     4. Документи,  що  надаються  запитуючою  Договірною Стороною
мають бути підписані і завірені печаткою її компетентних органів.

                             Стаття 9

                       Додаткові відомості

     Якщо запитувана Договірна Сторона вважає,  що  відповідно  до
положень  цього  Договору  матеріали,  які  додані до прохання про
видачу,  є недостатньо  повними,  то  ця  Договірна  Сторона  може
зажадати від запитуючої Договірної Сторони в строк до двох місяців
надати додаткову інформацію.  При наявності поважних  причин,  про
які повідомляється заздалегідь, цей строк може бути продовжений на
15 днів.  Якщо протягом  зазначеного  строку  запитуюча  Договірна
Сторона не надає додаткових відомостей,  то це розглядається як її
відмова від прохання,  і особа звільняється з під варти. Однак, це
не  заважає  повторному  зверненню запитуючої Договірної Сторони з
проханням про видачу цієї особи в зв'язку з тим самим злочином.

                            Стаття 10

                   Взяття під варту для видачі

     По отриманні прохання про видачу запитувана Договірна Сторона
невідкладно  вживає  заходів  щодо взяття під варту особи,  видача
якої  вимагається,  за  винятком  випадків,  коли  згідно  з   цим
Договором видача не допускається.

                            Стаття 11

        Взяття під варту до отримання прохання про видачу

     1. У випадках,  які не терплять зволікань,  одна з Договірних
Сторін може просити іншу Договірну Сторону взяти під варту  особу,
видача  якої  вимагається,  і  до  отримання  прохання про видачу,
зазначеного у статті 8 цього Договору.  Це клопотання у  письмовій
формі  може  бути  передано  через  центральні органи,  по каналах
Інтерполу або по дипломатичних каналах з  використанням  будь-яких
засобів зв'язку.
     2. Клопотання має містити відомості про  особу,  видача  якої
вимагається, про її місце проживання і місце перебування, якщо про
це відомо;  короткий опис фактичних обставин справи; відомості про
наявність  ордеру на арешт або вироку, що вступив у законну  силу,
або судової ухвали і вказівку на те,  що прохання про видачу  буде
надіслане невідкладно.
     3. Запитувана Договірна Сторона повинна своєчасно  повідомити
запитуючу   Договірну   Сторону   про  результати  розгляду  цього
клопотання.
     4. Особа, яку взято під варту згідно з пунктом 1 цієї статті,
підлягає звільненню,  якщо протягом 30 днів з дня взяття під варту
від запитуючої Договірної Сторони не надійде прохання і документи,
зазначені  у  статті  8  цього  Договору.  Цей  строк  може   бути
продовжений  на  15  днів,  якщо до його закінчення від запитуючої
Договірної Сторони надійде відповідне вмотивоване клопотання.
     5. Якщо  в  подальшому запитуюча Договірна Сторона відповідно
до статті 8 цього Договору звернеться з  проханням  про  видачу  і
надасть документи,  то звільнення особи, яку було взято під варту,
відповідно до пункту 4 цієї статті  не  перешкоджає  її  наступній
видачі.

                            Стаття 12

               Передача особи, яка підлягає видачі

     1. Запитувана   Договірна   Сторона  без  зволікань  сповіщає
запитуючу Договірну Сторону про своє  рішення  щодо  прохання  про
видачу.   У   випадку   задоволення   прохання  Договірні  Сторони
узгоджують дату і місце передачі,  а також інші питання, пов'язані
із здійсненням видачі.
     2. Якщо запитуюча Договірна  Сторона  не  прийме  особу,  яка
підлягає   видачі,   протягом  15  днів  після  встановленої  дати
передачі, запитувана Договірна Сторона негайно звільняє цю особу і
може відмовити запитуючій Договірній Стороні у повторному проханні
про видачу цієї особи в зв'язку з тим самим злочином.
     3. Якщо  одна з Договірних Сторін з незалежних від неї причин
не зможе у встановлений для здійснення видачі термін  передати  чи
прийняти  особу,  яка  підлягає  видачі,  така  Договірна  Сторона
своєчасно  інформує  іншу  Договірну  Сторону.  Договірні  Сторони
протягом  15  днів  після  встановленої  вперше дати передачі знов
узгоджують нові строки передачі і застосовують положення пункту  2
цієї статті.

                            Стаття 13

               Відстрочка видачі і тимчасова видача

     1. Якщо   особу,   видача  якої  вимагається,  притягнуто  до
кримінальної відповідальності або вона відбуває покарання за інший
злочин на території запитуваної Договірної Сторони,  то запитувана
Договірна Сторона  може  після  винесення  рішення  про  згоду  на
видачу,  відстрочити  видачу  до  закінчення провадження у справі,
відбування  покарання   чи   дострокового   звільнення,   про   що
сповіщається запитуюча Договірна Сторона.
     2. Якщо відстрочка видачі, передбачена пунктом 1 цієї статті,
може   призвести   до  закінчення  строку  давності  кримінального
переслідування або  утруднити  розслідування  злочину,  то  особа,
видача  якої вимагається,  може бути видана запитуваною Договірною
Стороною  тимчасово   за   вмотивованим   клопотанням   запитуючої
Договірної   Сторони   на  умовах,  які  визначаються  Договірними
Сторонами за обопільною згодою.

                            Стаття 14

        Наявність прохання про видачу від декількох держав

     Якщо одна з Договірних Сторін отримала  прохання  про  видачу
однієї  й  тієї  самої  особи  від  іншої Договірної Сторони і від
третьої держави,  вона має право на власний розсуд визначити, якій
з цих держав видати дану особу.

                            Стаття 15

                         Спеціальне право

     1. Без  згоди  запитуваної Договірної Сторони видану особу не
може бути притягнуто до кримінальної відповідальності або  піддано
покаранню  запитуючою  Договірною  Стороною  за вчинений до видачі
інший злочин, а також не може бути видано третій державі.
     2. Не  потребується  згода  запитуваної  Договірної  Сторони,
якщо:
     1) видана   особа   протягом   30   днів   після   закінчення
кримінального    переслідування,    відбування    покарання    або
дострокового звільнення не залишить, незважаючи на можливість, яка
є,  територію запитуючої Договірної Сторони.  До цього  строку  не
зараховується  час,  протягом якого видана особа не могла покинути
територію запитуючої  Договірної  Сторони  з  незалежних  від  неї
обставин;
     2) видана особа,  покинувши територію  запитуючої  Договірної
Сторони, добровільно повернулася на її територію.

                            Стаття 16

            Передача предметів, пов'язаних із злочином

     1. Запитувана  Договірна  Сторона  в  межах,  встановлених її
законодавством,  на прохання запитуючої Договірної Сторони передає
їй предмети,  які є знаряддями злочину,  вчиненого особою,  видача
якої вимагається,  а також предмети,  які мають сліди злочину  або
здобуті злочинним шляхом.
     2. Предмети,  зазначені у пункті 1 цієї  статті,  передаються
також у тому випадку, коли видачу особи внаслідок її смерті, втечі
або з інших причин не може бути здійснено.
     3. Якщо предмети,  зазначені в пункті 1 цієї статті, потрібні
запитуваній Договірній Стороні як  речовий  доказ  у  кримінальній
справі,   їх   передачу   може   бути  відстрочено  до  закінчення
провадження у справі.
     4. Законні  права  та інтереси запитуваної Договірної Сторони
та будь-яких третіх осіб на вищезазначені предмети  залишаються  в
силі.  Після  закінчення  провадження у справі запитуюча Договірна
Сторона повинна якомога скоріше безплатно повернути дані  предмети
запитуваній  Договірній  Стороні.  Якщо  треті  особи,  які  мають
законні  права  на  дані  предмети,   знаходяться   на   території
запитуючої Договірної Сторони, то за згодою запитуваної Договірної
Сторони запитуюча Договірна Сторона  може  прямо  передати  їм  ці
предмети.

                            Стаття 17

                      Транзитне перевезення

     1. У випадку,  коли одній з Договірних Сторін має бути видано
особу з третьої держави через територію іншої Договірної  Сторони,
заінтересована   Договірна  Сторона  запитує  в  іншої  Договірної
Сторони дозвіл  на  транзитне  перевезення  цієї  особи  через  її
територію.  Запит  про  дозвіл  на таке перевезення оформлюється в
такому ж порядку, що й прохання про видачу.
     2. Запитувана  Договірна Сторона може відмовити в транзитному
перевезенні  осіб,  видача  яких  не  може  здійснюватись  за  цим
Договором.

                            Стаття 18

                   Повідомлення про результати

     Запитуюча Договірна  Сторона  своєчасно  інформує  запитувану
Договірну Сторону про результати кримінального переслідування  або
виконання вироку щодо виданої особи,  а також про те, чи здійснено
видачу цієї  особи  третій  державі.  За  клопотанням  запитуваної
Договірної  Сторони  їй  надається  копія  остаточного  рішення  у
кримінальній справі.

                            Стаття 19

                             Витрати

     1. Витрати,  викликані  будь-якою  процедурою  в  зв'язку   з
проханням  про видачу,  несе Договірна Сторона,  на території якої
вони виникли,  за винятком випадків,  передбачених пунктами 2 і  3
цієї статті.
     2. Витрати,  викликані конвоюванням виданої особи з території
запитуваної Договірної Сторони, несе запитуюча Договірна Сторона.
     3. Витрати,  викликані транзитним перевезенням виданої  особи
одній  з  Договірних  Сторін  з третьої держави на територію іншої
Договірної Сторони,  несе Договірна  Сторона,  яка  звертається  з
проханням про транзит.

                            Стаття 20

            Відношення до інших міжнародних договорів

     Цей Договір  не  зачіпає прав і обов'язків Договірних Сторін,
які випливають з інших міжнародних договорів, учасниками яких вони
є.

                            Стаття 21

                         Вирішення спорів

     Будь-які спори,   що  виникли  в  зв'язку  з  тлумаченням  чи
виконанням  цього  Договору,  вирішуються  шляхом  консультацій  і
переговорів по дипломатичних каналах.

                            Стаття 22

                  Ратифікація і набуття чинності

     Цей Договір   підлягає   ратифікації.  Обмін  ратифікаційними
грамотами  відбудеться  у м. Києві. Цей Договір набуде чинності на
тридцятий день після обміну ратифікаційними грамотами.

                            Стаття 23

                          Припинення дії

     1. Цей Договір укладено на невизначений строк і він припинить
свою  дію  по  закінченні  шести   місяців   після   передачі   по
дипломатичних  каналах  будь-якою  з  Договірних Сторін письмового
повідомлення про припинення його дії.
     2. Припинення   дії  цього  Договору  не  заважає  завершенню
процесу  видачі  осіб,  рішення  про  видачу  яких   прийнято   до
припинення дії цього Договору.

     Вчинено в м. Пекіні "10" грудня 1998 року в двох примірниках,
кожний українською,  китайською і російською мовами,  причому  всі
три  тексти  мають  однакову  силу.  При  виникненні  розбіжностей
Договірні Сторони звертатимуться до тексту, викладеного російською
мовою.

 За Україну                        За Китайську Народну Республіку