Договір
про дружбу і співробітництво
між Україною і Киргизькою Республікою
( Договір ратифіковано Законом N 106/97-ВР від 21.02.97 )
Україна і Киргизька Республіка, далі "Високі Договірні
Сторони",
спираючись на дружні відносини між двома державами, що
історично склалися, традиції добрих взаємин і взаємодії своїх
народів,
прагнучи до розширення й розвитку економічних і культурних
зв'язків що склалися, зміцнення відносин дружби і взаємовигідного
співробітництва, які відповідають національним інтересам обох
держав,
підтверджуючи свою прихильність до норм міжнародного права,
передусім до цілей та принципів Статуту Організації Об'єднаних
Націй ( 995_010 ), і дотримуючись зобов'язань, прийнятих у рамках
Організації з безпеки і співробітництва в Європі,
зобов'язуючись дотримуватися загальновизнаних міжнародних
норм в галузі прав людини,
прагнучи надати нової якості своїм відносинам, виходячи з
бажання будувати свої міждержавні взаємини на основі
взаєморозуміння, справедливості й невтручання у внутрішні справи
одна однієї,
домовилися про наступне:
Стаття 1
Високі Договірні Сторони будують свої відносини як дружні
держави, послідовно керуючись принципами взаємної поваги
державного суверенітету й територіальної цілісності, мирного
врегулювання спорів і незастосування сили чи загрози силою,
економічних або інших способів тиску, рівноправності й невтручання
у внутрішні справи, поваги й дотримання прав людини і основних
свобод, сумлінного виконання своїх зобов'язань, а також іншими
загальновизнаними нормами міжнародного права.
Стаття 2
Високі Договірні Сторони співпрацюють у справі розвитку та
зміцнення дружніх відносин, захисту прав людини, забезпечення
безпеки народів, а також двостороннього політичного, економічного,
науково-технічного, культурного, гуманітарного та екологічного
співробітництва.
Стаття 3
Високі Договірні Сторони взаємодіють з метою зміцнення миру,
підвищення стабільності та безпеки як у глобальному, так і в
регіональному масштабі.
Високі Договірні Сторони сприяють продовженню процесу
роззброєння та зміцнення загальної безпеки, а також посиленню
миротворчої ролі ООН.
Високі Договірні Сторони проводять консультації з питань, що
становлять взаємний інтерес.
Стаття 4
Кожна з Високих Договірних Сторін утримується від підтримки
будь-яких дій або заходів, спрямованих проти іншої Високої
Договірної Сторони, або від участі в таких діях і не допускає, щоб
її територія була використана з метою підготовки чи здійснення
агресії або інших насильницьких дій проти іншої Високої Договірної
Сторони.
У випадку виникнення ситуації, яка створює, на думку однієї з
Високих Договірних Сторін, загрозу миру, порушує мир в регіоні чи
інтереси її безпеки, Високі Договірні Сторони, в разі
необхідності, можуть вступати у консультації з метою координації
своїх позицій.
Стаття 5
Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує громадянам іншої
Високої Договірної Сторони, а також особам без громадянства, котрі
проживають на її території, незалежно від їхньої національної
належності, віросповідання чи інших відмінностей, громадянські,
політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи
згідно із загальновизнаними міжнародними нормами в галузі прав
людини.
Високі Договірні Сторони укладають Консульську конвенцію,
Договір про правову допомогу в цивільних, сімейних і кримінальних
справах та інші угоди, що гарантують права своїх громадян, котрі
проживають на території іншої Високої Договірної Сторони.
Стаття 6
Високі Договірні Сторони зобов'язуються здійснювати на своїй
території ефективні заходи, включаючи прийняття відповідних
законодавчих актів, для відвернення й припинення будь-яких дій, що
являють собою підбурювання до насильства проти осіб чи груп, яке
грунтується на національній, расовій, етнічній, мовній або
релігійній нетерпимості, ворожості чи ненависті.
Стаття 7
Високі Договірні Сторони сприяють розвитку і збереженню
етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності
національних меншин, які населяють їхню територію, та беруть їх
під свій захист.
Високі Договірні Сторони укладають угоди про співробітництво
з метою забезпечення прав і законних інтересів осіб, котрі
належать до етнічних, мовних, культурних і релігійних меншин.
Стаття 8
Високі Договірні Сторони визнають і поважають територіальну
цілісність і непорушність нині існуючих кордонів Киргизької
Республіки і України.
Високі Договірні Сторони забороняють і припиняють створення і
протиправну діяльність на своїй території організацій, груп та
окремих осіб, спрямовану проти незалежності, територіальної
цілісності кожної з держав.
Стаття 9
Високі Договірні Сторони сприяють розвитку і поглибленню
економічних відносин, що склалися, на основі рівності та взаємної
вигоди на принципах вільної торгівлі, дотримуючись правил і норм
ГАТТ-СОТ, створенню сприятливих економічних, фінансових і правових
умов для підприємницької та іншої господарської діяльності,
включаючи стимулювання і взаємний захист інвестицій, всіляко
заохочують різні форми кооперації і прямих зв'язків господарюючих
суб'єктів усіх форм власності обох держав.
Стаття 10
Високі Договірні Сторони сприяють широкому обміну економічною
інформацією, а також інформують одна одну про економічні рішення,
що зачіпають права і законні інтереси другої Високої Договірні
Сторони.
Стаття 11
Правовий режим державного майна, майна юридичних осіб і
громадян однієї Високої Договірної Сторони, яке знаходиться на
території іншої Високої Договірної Сторони, регулюється
законодавством Високої Договірної Сторони місця знаходження майна,
якщо інше не передбачено угодою між Високими Договірними
Сторонами.
Якщо одна із Високих Договірних Сторін заявляє про належність
їй майна, яке знаходиться на території іншої Високої Договірної
Сторони, на яке заявляє претензії третя особа чи держава, то друга
Висока Договірна Сторона зобов'язана вжити всіх необхідних заходів
по охороні й збереженню такого майна і не має права передавати
його будь-кому без чітко висловленої на це згоди першої Високої
Договірної Сторони до остаточного вирішення питання про його
належність.
Всі інші питання відносин власності, які зачіпають інтереси
Високих Договірних Сторін, підлягають врегулюванню окремими
угодами.
Стаття 12
Високі Договірні Сторони співробітничають у галузі сільського
господарства і укладають у цій галузі окрему угоду.
Стаття 13
Високі Договірні Сторони розвивають співробітництво в
гірничодобувних галузях, у галузі управління системами енергетики,
транспорту, інформатики та зв'язку.
Стаття 14
Кожна з Високих Договірних Сторін забезпечує транспортні
операції іншої Високої Договірної Сторони через свої морські,
річкові та повітряні порти, залізничну й автомобільну мережу та
трубопроводи на умовах, передбачених окремими угодами.
Умови і порядок здійснення транзитних транспортних операцій
визначаються окремими угодами.
Стаття 15
Високі Договірні Сторони всіляко сприяють співробітництву і
контактам у галузі культури, мистецтва, освіти, туризму і спорту,
сприяють вільним інформаційним обмінам. Високі Договірні Сторони
укладають окремі угоди з цих питань.
Стаття 16
Високі Договірні Сторони розвивають співробітництво у галузях
сейсмології та охорони навколишнього середовища, сприяючи
узгодженим діям у цій сфері й прагнучи до створення всеохоплюючої
міжнародної системи екологічної безпеки.
Стаття 17
Високі Договірні Сторони розвивають співробітництво у галузі
охорони здоров'я, соціальної і гуманітарної сфер, включаючи
гармонізацію відповідного законодавства.
Високі Договірні Сторони зберігають доступність і право
користування унікальними і спеціалізованими медичними установами
однієї Високої Договірної Сторони для лікування й отримання
консультативної допомоги населенням іншої Високої Договірної
Сторони.
Високі Договірні Сторони регулюють питання пенсійного
забезпечення громадян однієї Високої Договірної Сторони на
території іншої Високої Договірної Сторони окремою угодою.
Стаття 18
Високі Договірні Сторони здійснюють співробітництво у
боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом, у тому числі з
незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації,
морського судноплавства та інших видів транспорту, наркоманією, а
також незаконним обігом наркотиків, незаконними операціями із
зброєю, боєприпасами, вибуховими, отруйними і радіоактивними
речовинами, контрабандою і незаконним вивезенням культурних
цінностей.
Високі Договірні Сторони укладають окремі угоди про
співробітництво з цих питань.
Стаття 19
Високі Договірні Сторони приділяють увагу розвитку контактів
і співробітництва між вищими законодавчими органами обох держав.
Стаття 20
Цей Договір не зачіпає прав і обов'язків Високих Договірних
Сторін, що випливають з інших міжнародних договорів, учасниками
яких вони є.
Стаття 21
З метою реалізації цього Договору Високі Договірні Сторони
проводять консультації з питань його виконання і в разі
необхідності створюють відповідні координуючі органи.
Спори відносно тлумачення і застосування цього Договору
підлягають вирішенню шляхом консультацій і переговорів.
Стаття 22
Цей Договір підлягає ратифікації й набуває чинності в день
обміну ратифікаційними грамотами.
Стаття 23
Цей Договір після набуття чинності буде зареєстрований у
Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй згідно із статтею 102
Статуту Організації Об'єднаних Націй.
Стаття 24
З дати набуття чинності цим Договором, Договір про дружбу і
співробітництво між Українською Радянською Соціалістичною
Республікою та Республікою Киргизстан від 2 квітня 1991 року
припиняє свою дію.
Стаття 25
Цей Договір укладається терміном на десять років. Його дія
автоматично продовжується на наступні десятирічні періоди, якщо
тільки жодна з Високих Договірних Сторін не пізніше дванадцяти
місяців до закінчення відповідного періоду не направить письмове
повідомлення іншій Високій Договірній Стороні про свій намір
припинити його дію.
Вчинено в м.Києві 19 червня 1996 року в двох примірниках
українською, киргизькою та російською мовами, причому всі тексти є
автентичні.
За Україну За Киргизьку Республіку