Державні податкові

адміністрації в АР Крим,

областях, містах Києві

та Севастополі

За повідомленням Міністерства закордонних справ України (лист від 25.11.2008 р. N 72/14-612/1-3575 (v3575321-08) ) 9 жовтня 2008 р. набрала чинності Конвенція між Урядом України і Урядом Ісландської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і капітал (352_002) та Протокол до неї (352_002) , підписані 8 листопада 2006 р., ратифіковані Верховною Радою України 3 вересня 2008 р. (Закон України N 357-VI (357-17) ).

Положення цієї Конвенції (352_002) застосовуються:

стосовно податків, утриманих у джерела (дивіденди, проценти, роялті), - з 1 січня 2009 р.;

стосовно інших податків - за податковий рік, починаючи з 1 січня 2009 р.

В Україні положення Конвенції (352_002) застосовуються до податків, що справляються згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) .

Ця Конвенція (352_002) також застосовуватиметься до будь-яких ідентичних або значним чином подібних податків, які справлятимуться в Україні після дати підписання цієї Конвенції (352_002) на додаток до існуючих податків або замість них.

Конвенція (352_002) застосовується до осіб (юридичних та фізичних), які є резидентами однієї з держав - України або Ісландії, або резидентами обох держав. Для цілей Конвенції (352_002) вираз "резидент Договірної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця управління, місця реєстрації чи будь-якого іншого аналогічного критерію, а також включає цю Державу й будь-яку її адміністративно-територіальну одиницю або місцевий орган влади. Проте цей термін не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі лише стосовно прибутків із джерел у цій Державі або стосовно капіталу, що в ній знаходиться.

Якщо згідно з вищенаведеним визначенням фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, Конвенцією (352_002) встановлено відповідні правила, за якими можна визначити, резидентом якої з двох Держав вважатиметься ця особа для цілей оподаткування.

Якщо особа, що не є фізичною особою, є резидентом обох Договірних Держав, вона вважається резидентом тієї Договірної Держави, в якій розміщено її фактичний керівний орган.

Відповідно до положень ст. 7 Конвенції (352_002) , якщо ісландське підприємство здійснює підприємницьку діяльність в Україні через розташоване в Україні постійне представництво, то прибуток цього підприємства може оподатковуватися в Україні, але тільки щодо тієї частини прибутку, яка стосується цього постійного представництва. Причому до такого постійного представництва відносять прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим і самостійним підприємством і діяло б у повній незалежності від підприємства, постійним представництвом якого воно є.

Податок на прибуток постійного представництва визначається відповідно до п. 13.8 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (далі - Закон) та Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом ДПА України від 31.07.97 р. N 274 (z0352-97) та зареєстрованого у Мін'юсті України 28.08.97 р. за N 352/2156 (зі змінами та доповненнями).

Чинне законодавство України дає узагальнене визначення терміна "постійне представництво" (п. 1.17 ст. 1 Закону (334/94-ВР) ). У Конвенції (352_002) цей термін розглядається більш детально, обумовлюються випадки, коли діяльність не розглядається як така, що утворює постійне представництво. Зокрема, будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт або пов'язана з ними наглядова діяльність, надання послуг, у тому числі консультативних, підприємством через співробітників або інший персонал, найнятий підприємством для таких цілей, утворюють постійне представництво тільки у тому разі, якщо такий майданчик або об'єкт, або діяльність такого характеру (у рамках одного й того самого або пов'язаного з ним проекту) існують (тривають) протягом періоду (періодів), що перевищують у сукупності шість місяців.

Доходи, що одержуються резидентом Ісландії від нерухомого майна, яке знаходиться в Україні, та доходи від відчуження такого майна оподатковуватимуться в Україні. При цьому треба брати до уваги те, що вищезазначене положення застосовуватиметься до доходів, що одержуються від прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якій іншій формі нерухомого майна. Морські, річкові та повітряні судна не розглядаються як нерухоме майно.

Що стосується оподаткування так званих пасивних доходів (дивідендів, процентів, роялті), одержуваних із джерел в Україні резидентом Ісландії, який не здійснює підприємницької діяльністі в Україні через постійне представництво, то такі доходи підлягають оподаткуванню в Україні (підпункти "а", "б", "в" п. 13.1 та п. 13.2 ст. 13 Закону (334/94-ВР) ), але згідно з положеннями Конвенції (352_002) право України як країни - джерела доходу обмежене певною, встановленою у відповідних статтях Конвенції (352_002) ставкою оподаткування.

Якщо фактичним власником дивідендів є компанія - резидент Ісландії, що володіє безпосередньо принаймні 25% капіталу компанії - резидента України, яка сплачує дивіденди, то податок, що справляється в Україні, обмежується ставкою 5% від загальної суми дивідендів. В інших випадках - 15% від загальної суми дивідендів.

Оподаткування процентів, що виникають в Україні і сплачуються резиденту Ісландії, який є фактичним власником цих процентів, обмежується в Україні ставкою 10% від загальної суми процентів.

Незважаючи на попереднє положення проценти, що виникають в Україні, підлягають звільненню від оподаткування в Україні, якщо вони одержуються і дійсно належать Урядові Ісландії або її територіально-адміністративній одиниці.

Оподаткування в Україні доходів у вигляді роялті, що виникли в Україні і сплачуються резиденту Ісландії, який є фактичним власником таких роялті, обмежується ставкою 10% від загальної суми роялті.

Вищезазначені положення щодо оподаткування дивідендів, процентів і роялті за пільговими ставками не застосовуються в Україні, якщо фактичний власник таких доходів є резидентом Ісландії, але здійснює діяльність в Україні через постійне представництво (постійну базу), і холдинг, стосовно якого сплачуються дивіденди, або боргова вимога, на підставі якої сплачуються проценти, або право, стосовно якого сплачуються роялті, дійсно відносяться до цього постійного представництва. У такому випадку ці види доходу вважаються одержаними через постійне представництво.

Незважаючи на вищезазначені положення проценти, що виникають в Україні, які сплачуються та безпосередньо належать резиденту Ісландії, звільняються від оподаткування в Україні, якщо вони сплачені стосовно позики, наданої, гарантованої або застрахованої, або стосовно будь-якої іншої боргової вимоги чи кредиту, гарантованого або застрахованого від імені Ісландії вповноваженим на те органом.

Конвенція (352_002) також встановлює, що дохід, одержаний фізичною особою - резидентом Ісландії щодо професійних послуг чи іншої діяльності незалежного характеру (незалежної наукової, літературної, художньої, освітньої або викладацької діяльності, а також від незалежної діяльності лікарів, адвокатів, інженерів, архітекторів, стоматологів і бухгалтерів), може оподатковуватись в Україні, якщо ця особа володіє в Україні постійною базою, що використовується ним з метою здійснення цієї діяльності, але оподаткуванню підлягає тільки та частина доходу, що стосується цієї постійної бази.

Платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, що одержуються фізичною особою - резидентом Ісландії у зв'язку з роботою за наймом, що здійснюється в Україні, може оподатковуватись в Україні. Така винагорода не підлягає оподаткуванню в Україні лише за умови одночасного виконання таких трьох умов:

одержувач перебуває в Україні протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом будь-якого дванадцятимісячного періоду, що починається або закінчується у відповідному фінансовому році;

винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом України;

витрати зі сплати винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в Україні.

Незважаючи на попередні положення, винагорода, яка одержується у зв'язку з роботою за наймом, що здійснюється на борту морського або повітряного судна, яке експлуатується в міжнародних перевезеннях підприємством - резидентом України, оподатковуватиметься в Україні.

Директорські гонорари та інші аналогічні виплати, які одержуються резидентом Ісландії як членом ради директорів компанії, що є резидентом України, підлягають оподаткуванню в Україні.

Незалежно від попередніх положень дохід фізичної особи - резидента Ісландії, що одержується в Україні від здійснення особистої діяльності як працівника мистецтв (артиста театру, кіно, радіо, телебачення або музиканта) або спортсмена, оподатковуватиметься в Україні.

Незважаючи на попередні положення дохід фізичної особи - резидента Ісландії від особистої діяльності в Україні як працівника мистецтв або спортсмена звільнятиметься від оподаткування в Україні, якщо така діяльність фінансується повністю або майже повністю суспільними фондами Ісландії, її адміністративно-територіальною одиницею або місцевим органом влади чи здійснюється відповідно до угоди або домовленості про культурний обмін між Урядами України і Ісландії.

Платежі, що одержуються для цілей оплати проживання, навчання або професійної підготовки студентом або стажистом, який є або був безпосередньо до приїзду в Україну резидентом Ісландії й перебуває в Україні виключно з метою навчання чи професійної підготовки, не оподатковуються в Україні за умови, що такі платежі одержані з джерел, які знаходяться за межами України.

Право на використання переваг Конвенції (352_002) надається відповідно до Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. N 470 (470-2001-п) .