Юридический Харьков плюс - Скасування (наказ від 30.12.2008 N 826 /v0826225-08/) від 30.12.2008 N v0216225-05 3ef09d2b7ade0aea3b189710f5ec3a1d-3

З метою забезпечення єдиного розуміння окремих положень податкового законодавства, на підставі підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) та відповідно до наказу Державної податкової служби України від 12.04.2003 р. N 176 (z0326-03) "Про затвердження Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства", а також керуючись статтею 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити податкове роз'яснення положень статті 8 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (додається).

2. Головам державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі забезпечити доведення цього роз'яснення до підпорядкованих податкових органів.

3. Визнати таким, що втратив чинність наказ ДПА України від 06.06.2002 р. N 271 (v0271225-02) "Про затвердження податкового роз'яснення положень абзацу четвертого підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

ПОДАТКОВЕ РОЗ'ЯСНЕННЯ

положень статті 8 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"

1. Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 р. N 2-рп/2005 (v002p710-05) у справі N 1-9/2005 (далі - Рішення КСУ) визнано неконституційними окремі положення Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181), а саме:

абзац другий підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8, згідно з яким право податкової застави виникає у разі неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації;

підпункт 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.

Відповідно до Закону України від 16.10.96 р. N 422/96-ВР (422/96-ВР) "Про Конституційний Суд України" у разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Пунктом 4 резолютивної частини Рішення КСУ (v002p710-05) визначено, що положення абзацу другого підпункту 8.2.1, підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 24.03.2005 р.

Таким чином, вимоги вказаного Рішення КСУ (v002p710-05) щодо незастосування права податкової застави з боку держави в особі податкових органів до платників податків, які не подали податкові декларації (розрахунки), а також стосовно розповсюдження права податкової застави на активи боржників з урахуванням їх сум податкового боргу стосуються тих платників податків, активи яких передаються у податкову заставу починаючи з 24.03.2005 р.

У випадку, якщо активи платника податків потрапили в податкову заставу до 24.03.2005 р., то право податкової застави на такі активи продовжує існувати втому обсязі, який був до 24.03.2005 р.

При цьому за здійснення операцій з активами, що перебувають в податковій заставі, до платника податків застосовується відповідальність, визначена чинним законодавством України (фінансова, кримінальна, адміністративний арешт активів). Відповідальність платника податків встановлюється за умови розповсюдження права податкової застави на активи такого платника податків.

2. Конституційний Суд України Рішенням від 24.03.2005 р. N 2-рп/2005 (v002p710-05) у справі N 1-9/2005 вирішив, що право податкової застави поширюється не на всі активи платника податків, а залежно від суми його податкового боргу.

В той же час Рішенням КСУ (v002p710-05) припинено конституційне провадження у справі в частині відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень пунктів 8.3, 8.5, підпунктів 8.6.4, 8.6.5 пункту 8.6, пунктів 8.7, 8.8, 8.9 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Таким чином, вказані норми статті 8 Закону N 2181 (2181-14) не визнані неконституційними.

Підпунктом 8.9.1 пункту 8.9 статті 8 Закону N 2181 (2181-14) передбачено, що за запитом платника податків, що має податковий борг, податковий орган може видати письмове повідомлення про звільнення окремих видів активів такого платника податків з-під податкової застави, якщо такий податковий орган визначає, що звичайна вартість інших активів, які залишаються у податковій заставі, більше суми податкового боргу, забезпеченого такого податковою заставою, у два чи більше разів, з урахуванням сум будь-яких інших прав дійсних вимог до активів такого платника податків, які мають пріоритет над таким правом податкової застави.

Тому, у разі виникнення права податкової застави після 24.03.2005 р., таке право може поширюватися на активи платника податків, розмір яких дорівнює не менше ніж двократному розміру суми податкового боргу платника податків на момент виникнення права податкової застави, включаючи розстрочення (відстрочені) суми податкового боргу.

Вартість активів, на які розповсюджується право податкової застави, визначається виходячи із їх балансової вартості заданими бухгалтерського обліку платника податків.

У разі збільшення суми податкового боргу право податкової застави поширюється на додаткові активи платника податків до суми не менше ніж двократного розміру його податкового боргу.

Якщо сума податкового боргу зменшується, то виключення активів платника податків з податкової застави на суму такого зменшення можливе за зверненням платника податків та за умови, що в податковій заставі залишаться активи, чия балансова вартість не менш ніж вдвічі перевищує суму податкового боргу.

При реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у Заяві про реєстрацію обтяження рухомого майна (za942-04) до підрозділу "Рухоме майно, крім описаного вище за серійними номерами" розділу "Опис предмета обтяження" вноситься запис: "Активи платника податків згідно з Актом опису від _____N______". Для цього активи, які є предметом податкової застави, описуються в Акті (за формою, що додається) в момент вручення першої податкової вимоги або в будь-який інший момент, коли можливо здійснити такий опис. Опис заставних активів здійснюється таким чином, щоб в подальшому такі активи можливо було ідентифікувати. Тобто, крім найменування заставних активів вказується їх детальна характеристика: вага, метраж, розмір, вид, колір, товарний знак, проба, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо.

До Акта опису включаються ліквідні активи, які можливо використати як джерело погашення податкового боргу (реальні для продажу на публічних торгах).

Платник податків самостійно визначає перелік активів, на які може бути розповсюджено право податкової застави. Якщо платник податків самостійно не визначає такі активи або визначені платником податків активи не можуть бути використані як джерело погашення податкового боргу (не є ліквідними та реальними для продажу), податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити у присутності платника податків (його посадових осіб) склад активів, на які може бути розповсюджено право податкової застави.

Відмова платника податків від підпису акта опису активів, на які розповсюджується право податкової застави, не звільняє такого платника податків від виникнення права податкової застави на описані активи. В такому випадку опис здійснюється у присутності не менш ніж двох понятих.

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою податкового органу.

Відповідальність за здійснення операцій з активами стосується лише тих активів, на які поширюється право податкової застави.

За рахунок активів, які перебувають у податковій заставі, податковий орган має право здійснювати заходи, визначені чинним законодавством, по погашенню податкового боргу в повному обсязі, що визначається на момент фактичного погашення, включаючи пеню та штрафні санкції.

АКТ

опису активів, на які поширюється право податкової застави від ______ 200_ р. N____

Примітка: У разі відмови представників платника податків від підпису складається відповідний акт відмови від підпису, а акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, складається за участю не менше ніж двох понятих.