Договір
                між Україною і Республікою Молдова
                       про державний кордон

      ( Договір ратифіковано Законом N 1633-III ( 1633-14 )
        від 06.04.2000 )


     Дата підписання:                    18.08.1999
     Дата ратифікації Україною:          06.04.2000
     Дата набрання чинності для України: 18.11.2001

     Україна і Республіка Молдова,  які іменуються далі "Договірні
Сторони",
     підтверджуючи свою  прихильність до цілей і принципів Статуту
Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ),  положень  Гельсінського
Заключного  акта  та  інших  документів  Організації  з  безпеки і
співробітництва в Європі,
     виходячи із  принципів  суверенної  рівності,  територіальної
цілісності  держав,  непорушності  державних  кордонів   й   інших
загальновизнаних принципів і норм міжнародного права,
     поважаючи прагнення народів України і Республіки  Молдова  до
подальшого розвитку дружніх, добросусідських відносин,
     керуючись положеннями Договору про добросусідство,  дружбу  і
співробітництво  між  Україною і Республікою Молдова від 23 жовтня
1992 року ( 498_161 ), 
    виходячи із  необхідності встановлення державного кордону між
Україною і Республікою Молдова,
     домовились про таке:

                             Стаття 1

     Державний кордон   між   Україною   і   Республікою   Молдова
встановлюється  відповідно  до  документів  делімітації,   які   є
невід'ємною частиною цього Договору:
     a) Протоколу-опису проходження лінії державного  кордону  між
Україною і Республікою Молдова;
     b) Альбому топографічних карт державного кордону між Україною
і   Республікою   Молдова,   складених  в  результаті  делімітації
українсько-молдовського кордону, проведеної у 1995-1999 роках.

                             Стаття 2

     Державний кордон є лінія і вертикальна поверхня, що проходить
по  цій  лінії,  які визначають межі територій Договірних Сторін -
суші, вод, надр, повітряного простору.

                             Стаття 3

     1. Державний кордон на сухопутних ділянках, а також у місцях,
де він перетинає стоячі або проточні води,  проходить, як правило,
по прямій або по характерних лініях рельєфу,  природних і  штучних
контурах   місцевості  від  однієї  точки  повороту  до  наступної
відповідно до документів, згаданих у статті 1.
     2. Державний кордон на водних ділянках проходить:
     a) на судноплавних річках - по середині  головного  фарватеру
або тальвегу річки;
     b) на несудноплавних річках - по їх середині або по  середині
головного рукава річки;
     c)  на  озерах  та  інших  водоймищах - як правило, по прямій
лінії,  що  з'єднує виходи державного кордону до берегів озера або
іншого   водоймища,   чи  відповідно  до  документів,  згаданих  у
статті 1;
     d) на меліоративних каналах  -  по  середині  каналу  або  по
одному з берегів, залежно від належності каналів або меліоративної
системи.
     3. Державний кордон,  що проходить по річці (струмку),  озеру
чи іншому водоймищу,  не переміщається ні при зміні обрису берегів
або  рівня води,  ні при відхиленні русла річки (струмка) в той чи
інший бік, якщо Договірні Сторони не домовляться про інше.
     4. На  мостах та інших гідротехнічних спорудах,  що проходять
через прикордонні  ділянки  річок  (струмків),  державний   кордон
проходить  по  середині цих споруд або по їхній технологічній осі,
незалежно від проходження державного кордону по воді.
     5. Острови на прикордонних річках, озерах та інших водоймищах
територіально належать тій або іншій Договірній Стороні,   залежно
від  їх розташування відносно державного кордону,  і нумеруються в
документах делімітації і демаркації Договірних Сторін  порядковими
номерами по кожній річці, озеру та іншому водоймищу окремо.

                             Стаття 4

     Стики державних   кордонів  України,  Республіки  Молдова  та
Румунії визначаються окремою тристоронньою угодою.

                             Стаття 5

     1. Державний кордон на місцевості позначається ясно  видимими
прикордонними знаками:
     a) на стиках державних кордонів України, Республіки Молдова і
Румунії - стиковими прикордонними знаками;
     b) у характерних  точках  лінії  державного  кордону  (точках
повороту,   місцях   перетинання  із  залізницями,  автомобільними
дорогами,  в ярах та інших точках рельєфу) -  двома  прикордонними
стовпами,  встановленими, як правило, на відстані 2,5 м кожний від
лінії кордону, і геодезичним (центровим) пунктом, встановленим між
цими прикордонними стовпами на самій лінії державного кордону;
     c) у місцях переходу державного кордону з сухопутної  ділянки
на   водну   або   навпаки  -  трьома  прикордонними  стовпами  та
геодезичним (центровим) пунктом,  встановленим на лінії державного
кордону  на  одному  з  берегів  між двома згаданими прикордонними
стовпами; третій прикордонний стовп установлюється на протилежному
березі річки у створі лінії державного кордону;
     d) на прикордонних річках, озерах та інших водоймищах - двома
прикордонними   стовпами,   встановленими  один  проти  одного  на
протилежних берегах.
     2. Характеристика   кожного   прикордонного   знака  та  його
розташування щодо лінії державного кордону,  а також  його  форма,
розміри,  матеріал, нумерація та порядок встановлення визначаються
документами демаркації.

                             Стаття 6

     Для встановлення  прикордонних   знаків   вздовж   державного
кордону  відводиться  смуга  місцевості  завширшки 10 м (по 5 м по
обидві сторони від лінії державного кордону).

                             Стаття 7

     1. Для позначення  лінії  державного  кордону  на  місцевості
Договірні    Сторони   створять   Спільну   демаркаційну   комісію
(далі - "Комісія"), до складу якої ввійдуть по п'ять представників
від кожної Договірної Сторони.
     2. Комісія здійснює свою діяльність  на  підставі  Положення,
яке затверджується урядами Договірних Сторін.
     3. При визначенні проходження  лінії  державного  кордону  на
місцевості  Комісія  керується  цим  Договором,  протоколом-описом
проходження лінії державного кордону,  альбомом топографічних карт
масштабу   1:50000,   робочими   топографічними  картами  масштабу
1:10000, матеріалами землеустрою.
     4. Витрати, пов'язані з делімітацією і демаркацією державного
кордону, Договірні Сторони покривають порівну.

                             Стаття 8

     Договірні Сторони зобов'язуються утримувати державний  кордон
на  всій  його  протяжності  таким  чином,  щоб  лінія проходження
державного кордону була ясною  і  видимою.  Таким  же  чином  вони
зобов'язуються утримувати прикордонні знаки і прикордонні просіки.

                             Стаття 9

     Режим державного   кордону,   а   також  порядок  догляду  за
прикордонними  знаками  та  прикордонними  просіками  визначаються
Договором  між Україною і Республікою Молдова про режим державного
кордону.

                            Стаття 10

     Договірні Сторони  підпишуть  додатковий  протокол  до  цього
Договору ( 498_047 ),  який є невід'ємною його частиною та регулює
питання передачі у власність Україні ділянки автомобільної  дороги
Одеса  -  Рені  в  районі  населеного  пункту  Паланка  Республіки
Молдова,  а також земельної ділянки,  по якій  вона  проходить,  і
режиму їх експлуатації.

                            Стаття 11

     Договірні Сторони  обмінюються топографо-геодезичними даними,
картографічними  та  аерофотознімальними  матеріалами   з   грифом
"Таємно",   необхідними  для  підготовки  документів  делімітації,
демаркації,   перевірки   проходження   державного   кордону,   та
забезпечують  захист  цих  даних і матеріалів відповідно до чинних
між Договірними Сторонами угод.

                            Стаття 12

     Цей Договір є безстроковим.
     Цей Договір підлягає ратифікації та набуває чинності на 30-ий
день з дати обміну ратифікаційними грамотами.

     Вчинено в м.  Києві 18 серпня 1999 року у  двох  примірниках,
кожний  українською і молдовською мовами,  причому обидва тексти є
автентичними.

 За Україну                                  За Республіку Молдова

 (підпис)                                    (підпис)