Щодо оподаткування курсових різниць страховиками

Державна податкова адміністрація України розглянула запит Ліги страхових організацій України від 15.07.2008 N 483/III-5, надісланий листом Державної податкової адміністрації в м. Києві від 08.08.2008 N 4600/8,31-604, щодо порядку оподаткування курсових різниць за валютними коштами, якими представлені страхові резерви зі страхування життя, і повідомляє.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) (далі - Закон про страхування) грошові зобов'язання сторін по договорах страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільно конвертованій валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов'язань.

При цьому ст. 31 Закону про страхування (85/96-ВР) встановлено, що кошти страхових резервів мають бути представлені активами таких категорій, як, зокрема, банківські депозити (вклади), валютні вкладення згідно з валютою страхування.

Статтею 2 Закону про страхування (85/96-ВР) передбачено, що предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Також дозволяються виконання будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Відповідно до пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (далі - Закон) доходи від операцій, передбачених ст. 7 Закону, включаються до валового доходу.

До операцій, передбачених ст. 7 Закону (334/94-ВР) , належать операції із розрахунками в іноземній валюті (п. 7.3 цієї статті).

Відповідно до пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону (334/94-ВР) балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

Крім того, під терміном "заборгованість" для цілей вказаного підпункту розуміються, зокрема, основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу), а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону (334/94-ВР) передбачено, якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж ті, що визначені у підпункті 7.2.1 цього пункту, такі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону. При цьому до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування).

Враховуючи викладене, суми позитивних курсових різниць за депозитними рахунками включаються до валового доходу платника податку на прибуток, в тому числі страховика, і оподатковуються за ставкою 25 відсотків.

Що стосується суми збитків від перерахування в гривні заборгованості по основній сумі депозитного внеску, вираженої в іноземній валюті, що є коштами страхових резервів, то на підставі зазначеного вище пп. 7.2.3 Закону (334/94-ВР) такі збитки в податковому обліку страховика не відображаються.