Юридический Харьков плюс - Затвердження (постанова від 27.08.2008 N 743 /743-2008-п/) від 27.08.2008 N 191

визнаючи, що порушення митного законодавства завдають шкоди економічним, фіскальним і комерційним інтересам їхніх країн;

враховуючи важливість забезпечення правильного нарахування мита та інших податків, що стягуються під час імпорту та експорту товарів, а також правильного визначення митної вартості та походження товарів;

визнаючи необхідність міжнародного співробітництва з питань, що відносяться до застосування і дотримання митного законодавства;

визнаючи, що боротьба з порушеннями митного законодавства може бути більш ефективною завдяки співробітництву між їхніми митними органами;

посилаючись на Рекомендації Ради митного співробітництва про взаємну адміністративну допомогу від 5 грудня 1953 року;

домовились про таке:

Стаття 1

Визначення

Для цілей цієї Угоди:

a) "Митне законодавство" означає закони та інші нормативно-правові акти щодо імпорту, експорту і транзиту товарів або будь-якої іншої митної процедури, які регламентують стягнення митними органами мита, інших податків, зборів або нарахувань, або засоби застосування заборон, обмежень і контролю.

b) "Мито" означає мито, податки, збори та/або інші нарахування, які стягуються на територіях Договірних Сторін при застосуванні митного законодавства, але не включаючи збори та нарахування, які є незначними в порівнянні з приблизною вартістю наданих послуг.

c) "Запитуючий орган" означає митний орган, який робить запит про допомогу згідно з цією Угодою або який отримує таку допомогу.

d) "Запитуваний орган" означає митний орган, який отримує запит про допомогу згідно з цією Угодою або який надає таку допомогу.

e) "Порушення" означає будь-яке порушення митного законодавства, а також будь-яку спробу порушення митного законодавства.

f) "Митний орган" означає: в Україні - Державну митну службу України, в Республіці Хорватія - Митний Директорат Міністерства Фінансів Республіки Хорватія.

g) "Персональні дані" означає будь-яку інформацію, що стосується ідентифікованих осіб або таких, що ідентифікуються.

Стаття 2

Сфера застосування

1. Митні органи Договірних Сторін надають одна одній допомогу відповідно до положень, викладених у цій Угоді, у забезпеченні належного дотримання митного законодавства, зокрема у частині запобігання, виявлення, припинення та розслідування порушень митного законодавства.

2. Допомога за цією Угодою надається відповідно до національного законодавства держави запитуваної Договірної Сторони.

Стаття 3

Допомога на запит

1. На запит запитуючого органу запитуваний орган надає йому всю необхідну інформацію, яка дає змогу впевнитися, що митне законодавство застосовується правильно, у тому числі, між іншим, інформацію щодо перевезення і відвантаження товарів, їхнього розташування, призначення, вартості та походження, а також інформацію щодо вчинених або запланованих дій, які порушують або можуть порушити митне законодавство.

2. На запит запитуючого органу запитуваний орган повідомляє, чи були товари, вивезені з території держави однієї з Договірних Сторін, законно ввезені на територію держави іншої Договірної Сторони, зазначаючи, при необхідності, характер митних процедур, що застосовувалися до товарів.

3. На запит запитуючого органу запитуваний орган вживає усіх необхідних заходів з метою забезпечення нагляду за:

a) окремими фізичними або юридичними особами, щодо яких існують серйозні підстави вважати, що вони вчинили або вчинюють порушення митного законодавства на території держави запитуючої Договірної Сторони;

b) місцями зберігання товарів, якщо є вагомі підстави вважати, що вони призначені для незаконного ввезення на територію держави запитуючої Договірної Сторони;

c) переміщенням товарів, про яке запитуючим органом повідомлено, що воно може бути здійснене з істотним порушенням митного законодавства держави запитуючої Договірної Сторони;

d) транспортними засобами, щодо яких є вагомі підстави вважати, що вони використовувались, використовуються або можуть бути використані для вчинення порушення митного законодавства держави іншої Договірної Сторони.

Стаття 4

Допомога за власною ініціативою

Митні органи Договірних Сторін у межах своєї компетенції надають одна одній допомогу, якщо вважають це потрібним для правильного застосування митного законодавства, зокрема коли вони володіють інформацією щодо:

- дій, які порушують, порушили або можуть призвести до порушення митного законодавства і становлять інтерес для іншої Договірної Сторони;

- нових методів і засобів, що застосовуються для вчинення порушень митного законодавства;

- товарів, про які відомо, що вони є об'єктом суттєвого порушення митного законодавства на території держави іншої Договірної Сторони;

- окремих осіб, щодо яких відомо, або які підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства на території держави іншої Договірної Сторони;

- транспортних засобів і контейнерів, про які відомо або щодо яких є підстави вважати, що вони використовувались, використовуються чи можуть бути використані у вчиненні порушень митного законодавства на території держави іншої Договірної Сторони.

Стаття 5

Технічна допомога

1. Допомога, передбачена цією Угодою, може включати надання інформації щодо:

a) примусових заходів, які можуть бути корисними у попередженні порушень митного законодавства;

b) нових способів вчинення порушень митного законодавства;

c) зауважень та висновків, що випливають з успішного застосування нових засобів і методів контролю; а також

d) нових технологій і вдосконалених методів митного оформлення пасажирів та вантажів.

2. Якщо це не суперечить національним законодавствам їхніх держав, митні органи Договірних Сторін будуть прагнути до співробітництва у частині:

a) ініціювання, розвитку та вдосконалення спеціальних навчальних програм для свого персоналу;

b) створення і підтримання каналів зв'язку між ними з метою прискорення обміну інформацією та її захисту;

c) забезпечення ефективної координації дій, у тому числі обмін персоналом, експертами і призначення офіцерів зв'язку;

d) вивчення і випробування нового обладнання та процедур;

e) спрощення і гармонізації відповідних митних процедур; та

f) інших адміністративних заходів, які час від часу можуть потребувати їхніх спільних дій.

Стаття 6

Передання/сповіщення

На прохання запитуючого органу запитуваний орган згідно із законодавством своєї держави вживає усіх необхідних заходів, щоб:

- передати усі документи;

- оповістити про всі рішення,

на які поширюється сфера застосування цієї Угоди, адресата, який проживає або розташований на її території. У такому разі застосовується пункт 3 статті 7.

Стаття 7

Форма і зміст запиту про допомогу

1. Запити відповідно до цієї Угоди складаються у письмовому вигляді. Документи, необхідні для виконання таких запитів, повинні додаватися до них. У випадках, що не терплять зволікання, можуть прийматися запити в усній формі, але вони повинні невідкладно підтверджуватися у письмовій формі.

2. Запити згідно з пунктом 1 цієї статті мають містити таку інформацію:

a) назву запитуючого митного органу;

b) заходи, що запитуються;

c) об'єкт запиту та підставу для нього;

d) закони, правила та інші правові норми, що мають відношення до цього випадку;

e) якомога точніші та вичерпні дані відносно фізичної або юридичної особи, що є об'єктом запиту;

f) стислий виклад фактів, за винятком випадків, зазначених у статті 6; та

g) зв'язок між запитуваною допомогою та справою, до якої вона відноситься.

3. Запити подаються офіційною мовою запитуваного митного органу, англійською або іншою мовою, прийнятною для цього органу.

4. Допомога надається шляхом прямого зв'язку між відповідними митними органами Договірних Сторін.

5. Якщо митний орган запитуваної Договірної Сторони не є органом, до компетенції якого належить виконання запиту, він повинен негайно передати запит компетентному відомству, яке реагує на запит у межах своїх повноважень і відповідно до національного законодавства, або повідомляє Запитуючому Органу про умови виконання такого запиту.

6. Якщо запит не відповідає формальним вимогам, то може бути висунута вимога щодо його зміни або доповнення, проте невідкладні заходи при цьому можуть виконуватися.

Стаття 8

Виконання запитів

1. Запитуваний Орган вживає усіх потрібних заходів для виконання запиту та, якщо вимагається, буде прагнути вжити усіх офіційних або судових заходів, необхідних для виконання запиту.

2. Митний орган однієї Договірної Сторони на запит митного органу іншої Договірної Сторони проводить потрібне розслідування, включаючи опитування експертів та свідків або осіб, які підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства, а також здійснює верифікацію, інспектування та розслідування фактів у зв'язку з питаннями, зазначеними в цій Угоді.

3. На запит запитуваний митний орган може, у максимально можливих межах, дозволяти посадовим особам Запитуючого Органу бути присутніми на території держави запитуваної Договірної Сторони під час проведення її посадовими особами розслідування порушень митного законодавства, які становлять інтерес для Запитуючого Органу. Під час перебування представників однієї Договірної Сторони на території держави іншої Договірної Сторони вони повинні бути в змозі надати докази того, що вони діють в офіційній якості.

4. У цілях координування дій запитуючому органу на його прохання може бути повідомлено про час і місце проведення акцій, про які йдеться у запиті.

5. Посадові особи запитуючого органу, уповноважені на розслідування порушень митного законодавства, можуть просити запитуваний орган вивчити відповідні журнали, реєстри та інші документи чи носії даних та надати їхні копії або будь-яку іншу інформацію, що стосується порушення митного законодавства.

Стаття 9

Форми передачі інформації

1. Запитуваний орган повідомляє про результати розслідування запитуючому органу у формі документів, завірених копій документів, звітів та подібного, а у разі потреби в усній формі.

2. Документи, передбачені пунктом 1 цієї статті, можуть бути замінені комп'ютеризованою інформацією, виробленою у будь-який формі для цих цілей; інформаційні матеріали, необхідні для інтерпретації та використання такої комп'ютеризованої інформації мають бути подані разом з нею.

Стаття 10

Відмова або винятки із зобов'язань щодо надання взаємодопомоги

1. Якщо запитуваний орган вважає, що виконання запиту може заподіяти шкоди суверенітету, безпеці, громадському порядку його держави чи іншим суттєвим національним інтересам, або порушити державну, промислову, комерційну чи професійну таємниці, у наданні допомоги може бути відмовлено або виконання запиту поставлено у залежність від виконання певних умов. У допомозі також може бути відмовлено, якщо запит містить валютні або податкові норми інші, ніж норми, що стосуються митних зборів.

2. Якщо запитуючий орган звертається із запитом про допомогу, яку він сам не міг би подати, якби до нього був звернений такий запит, він повинен зазначити цей факт у своєму запиті. Виконання такого запиту здійснюється на розсуд запитуваного митного органу.

3. У разі відмови від виконання запиту рішення про це та причини відмови повинні бути без затримки повідомлені запитуючому органу.

Стаття 11

Зобов'язання щодо дотримання конфіденційності

1. Будь-яка інформація, передана у будь-який формі відповідно до цієї Угоди має конфіденційний характер. Вона підпадає під дію зобов'язань щодо відомчої секретності, і підлягає такому ж захисту, який передбачено для інформації такого роду відповідно до законодавства держави Договірної Сторони, яка її отримує.

2. Персональні дані передаються лише тоді, коли рівень захисту персональних даних, передбачений законодавством держави Договірної Сторони, є еквівалентним. Договірні Сторони забезпечують принаймні такий рівень захисту, який передбачено у Додатку до цієї Угоди.

Стаття 12

Використання інформації

1. Інформація, документи та інші повідомлення, отримані у рамках взаємної допомоги, можуть використовуватися лише для цілей, визначених у цій Угоді, включаючи використання у судових та адміністративних процесах.

2. Запитуючий орган не буде використовувати отримані інформацію та свідчення для інших цілей, ніж ті, що зазначені у запиті, без попередньої письмової згоди на це запитуваного органу.

3. Якщо має місце обмін персональними даними відповідно до цієї Угоди, митні органи Договірних Сторін забезпечують їх використання виключно для цілей, зазначених у запиті, та відповідно до усіх вимог, встановлених запитуваним органом.

4. Положення пунктів 1 і 2 цієї статті не поширюються на інформацію щодо порушень, які стосуються наркотичних засобів та психотропних речовин. Така інформація може бути передана органам держави запитуючої Договірної Сторони, що безпосередньо причетні до боротьби з незаконним обігом наркотиків.

Стаття 13

Справи, документи і свідки

1. Митні органи Договірних Сторін на запит подають документи щодо перевезень та відвантажень товарів, вказуючи вартість, походження, розташування і призначення цих товарів.

2. Оригінали справ, документів і інших матеріалів запитуються лише у випадках, коли копій недостатньо. На окремий запит копії таких справ, документів та інших матеріалів повинні бути належним чином засвідчені.

3. Оригінали справ, документів і інших матеріалів, передані Запитуючому Органу, повертаються при першій можливості. Права запитуваного органу або третьої сторони у цьому зв'язку мають залишатися непорушеними. На запит оригінали, необхідні для прийняття судового рішення або подібних цілей, мають бути повернуті без затримки.

4. На запит митного органу однієї Договірної Сторони митний орган іншої Договірної Сторони може, на свій розсуд, уповноважити своїх посадових осіб, за їхньою згодою, виступити свідками у судових або адміністративних процесах у державі запитуючої Договірної Сторони і подати такі справи, документи та інші матеріали або їхні автентичні копії, які вважаються потрібними під час таких процесів. Зазначений запит має передбачати час, місце і вид процесу, а також у якій якості ця посадова особа дає свідчення.

Стаття 14

Витрати

1. Митні органи Договірних Сторін не будуть приймати претензії щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виконанням цієї Угоди, за винятком витрат, пов'язаних з викликом свідків, оплатою експертів та заробітною платою перекладачам, якщо вони не є державними службовцями.

2. Якщо виконання запиту потребує або потребуватиме додаткових суттєвих витрат, митні органи Договірних Сторін консультуються щодо визначення умов і термінів виконання запиту, а також засобів відшкодування витрат.

Стаття 15

Виконання положень Угоди

1. Виконання цієї Угоди покладається на митні органи Договірних Сторін. Вони домовляються про всі практичні заходи і дії, необхідні для її виконання, беручи до уваги правила захисту даних.

2. На основі консультацій митні органи Договірних Сторін можуть видавати адміністративні директиви з метою виконання цієї Угоди.

3. Митні органи Договірних Сторін можуть запровадити прямий зв'язок між своїми підрозділами, до компетенції яких належить розслідування порушень.

Стаття 16

Набуття чинності і закінчення терміну дії

1. Ця Угода набуває чинності у перший день другого місяця, починаючи від дати, коли Договірні Сторони повідомили одна одну дипломатичними каналами, що всі внутрішньодержавні процедури для набуття нею чинності виконані.

2. Митні органи Договірних Сторін погоджуються зустрічатися з метою перегляду цієї Угоди та обговорення інших митних питань, що випливають з взаємовідносин між ними, на запит одного з митних органів або наприкінці п'ятирічного періоду після набрання нею чинності, якщо вони не повідомлять один одного у письмовій формі, що у такому контролі немає потреби.

3. Ця Угода укладається на невизначений термін, якщо її дія не буде зупинена однією з Договірних Сторін у письмовій формі дипломатичними каналами. Дія цієї Угоди припиняється через шість місяців після отримання такого повідомлення.

4. За згодою Договірних Сторін до цієї Угоди можуть бути внесені зміни і доповнення. Зміни та доповнення оформляються відповідними протоколами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди.

На посвідчення чого нижчепідписані та належним чином уповноважені відповідними Урядами підписали цю Угоду.

Вчинено в м. Загребі 31 травня 2007 року у двох примірниках, кожний українською, хорватською та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей при тлумаченні положень цієї Угоди перевага надається тексту англійською мовою.

ДОДАТОК

до Угоди між Кабінетом міністрів України і Урядом Республіки Хорватія про взаємну допомогу в митних справах про основні принципи захисту даних

1. Персональні дані, які зазнають автоматичної обробки, повинні:

a) одержуватися і оброблятися неупереджено і законно;

b) зберігатися для конкретних і законних цілей і не використовуватися у спосіб, несумісний з такими цілями;

c) достатніми, важливими і не надмірними відносно цілей, задля яких вони зберігаються;

d) точними і, коли необхідно, оновлюватися;

e) зберігатися у формі, яка дозволяє ідентифікацію суб'єктів даних, не довше ніж вимагається для цілей, задля якої вони зберігаються.

2. Персональні дані відносно здоров'я або сексуального життя не можуть оброблятися автоматично, якщо національне законодавство не забезпечує відповідних гарантій. Те ж саме застосовується до персональних даних, які мають відношення до засуджень у кримінальному порядку.

3. Відповідних запобіжних заходів має бути вжито для захисту персональних даних, які зберігаються в автоматизованих файлах даних, проти неуповноваженого знищення або випадкової втрати, а також проти неуповноваженого доступу, обробки або розповсюдження.

4. Будь-яка особа має право:

a) установити наявність автоматизованого особистого файла даних, головних цілей, а також ідентичності і постійного місця проживання або головного місцезнаходження підприємства оператора файла;

b) одержувати через відповідні проміжки часу і без надмірної затримки або витрат підтвердження, чи зберігаються особисті дані щодо неї в автоматизованому файлі даних, а також повідомлення її про такі дані в чіткій формі;

c) добиватися, залежно від обставин, виправлення або знищення таких даних, які були оброблені з порушенням національного законодавства, яке вводить в дію основні принципи, встановлених у пунктах 1 і 2 цього Додатка;

d) мати судовий засіб захисту прав, якщо запит про надання інформації або, в залежності від обставин, сповіщення, виправлення або знищення, як зазначено у підпунктах b і c цього параграфа не виконуються.

5. Не допускається жодних винятків з положень, викладених у пунктах 1, 2 і 4 цього Додатка, за винятком обмежень, визначених в цьому пункті.

5.1. Часткова відміна положень пунктів 1, 2 і 4 цього Додатка повинна бути дозволена тоді, коли така часткова відміна передбачена законодавством держави Договірної Сторони та містить необхідний захід в демократичному суспільстві для:

a) захисту державної і громадської безпеки, фінансових інтересів держави або боротьби з карними злочинами;

b) захисту суб'єкта даних або прав і свобод інших.

5.2 Обмеження на використання прав, зазначених у підпунктах b, c і d пункту 4 цього Додатка, можуть бути передбачені законодавством щодо автоматизованих персональних файлів даних, які використовуються для статистичних або науково-дослідних цілей, де очевидно не існує ризику порушення приватності суб'єкта даних.

6. Жодне з положень цього Додатка не повинно тлумачитись як обмежувальне або таке, що іншим чином впливає на можливість Договірних Сторони надати суб'єктам даних більш широкий ступінь захисту, ніж зумовлені в цьому Додатку.

Угода

між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Хорватія про взаємну допомогу в митних справах