Юридический Харьков плюс - Редакція (постанова від 14.05.2008 N 464 /464-2008-п/) від 14.05.2008 N 125-98-п 43cfdbcb27cfe08c8051913b3f520f65-15

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 798 (798-98-п) від 04.06.98 N 1042 (1042-99-п) від 15.06.99 N 244 (244-2001-п) від 14.03.2001 N 24 (24-2002-п) від 10.01.2002 N 1998 (1998-2002-п) від 25.12.2002 N 273 (273-2003-п) від 01.03.2003 N 1313 (1313-2003-п) від 21.08.2003 N 1678 (1678-2003-п) від 29.10.2003 N 329 (329-2004-п) від 17.03.2004 N 1432 (1432-2004-п) від 28.10.2004 N 1209 (1209-2005-п) від 15.12.2005 N 726 (726-2006-п) від 25.05.2006 N 973 (973-2006-п) від 12.07.2006 N 464 (464-2008-п) від 14.05.2008 )

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Положення про порядок державного контролю за проведенням переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання (додається).

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок державного контролю за проведенням переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання

Загальна частина

1. Це Положення визначає комплекс заходів із здійснення державного контролю за проведенням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності переговорів (незалежно від місця їх проведення) з іноземними суб'єктами господарської діяльності щодо укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення експорту товарів військового призначення, а також про експорт товарів подвійного використання, на поставки яких до іноземної держави встановлено часткове ембарго, а також вимоги до укладення таких зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

2. У цьому Положенні терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" (549-15) .

3. Контроль, передбачений цим Положенням, здійснюється за проведенням переговорів щодо укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про експорт товарів військового призначення та подвійного використання до держав, стосовно яких діють обмеження на експорт таких товарів відповідно до міжнародних зобов'язань України.

Переговори, пов'язані з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про експорт товарів військового призначення, які в установленому порядку допущені до цивільного використання, проводяться в порядку, передбаченому цим Положенням.

4. Дія цього Положення не поширюється на проведення переговорів, за підсумками яких не планується укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів), а також на проведення переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів), згідно з якими передбачається:

переміщення товарів військового призначення у зв'язку із заходами, що проводяться Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України за межами її території або військовими формуваннями іноземних держав на території України в рамках міжнародних договорів;

транзит товарів військового призначення або подвійного використання через територію України;

виконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності робіт у рамках міжнародних договорів України про виробничу та науково-технічну кооперацію або військово-технічне співробітництво;

здійснення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності тимчасового ввезення на територію України виробів військового призначення та виробів подвійного використання, за винятком їх тимчасового ввезення, пов'язаного з наданням послуг військового призначення;

проведення робіт, пов'язаних з дослідженням та використанням космічного простору, виробництвом та експлуатацією ракетно-космічної техніки, укладенням договорів купівлі-продажу ракетно-космічної техніки і технологій, за винятком виробів ракетної техніки, обладнання, матеріалів і технологій, що використовуються для створення ракетної зброї.

експорт підприємствами-виробниками спеціально призначених для військового використання компонентів до виробів військового призначення для забезпечення їх виробництва в іноземних державах за відповідними ліцензіями, які в установленому порядку передані до цих держав суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України;

експорт навчального і допоміжного спеціалізованого обладнання та приладдя, запасних частин і технологій до виробів військового призначення, раніше поставлених суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України іноземному споживачу, а також послуг, пов'язаних з їх технічним обслуговуванням, ремонтом, випробуванням тощо, у разі, коли вони здійснюються суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, який був експортером цих виробів.

Порядок державного контролю за проведенням переговорів

5. Порядок державного контролю за проведенням переговорів передбачає:

отримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності висновків Держекспортконтролю щодо можливості проведення переговорів;

укладення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності договорів (контрактів) з іноземними суб'єктами господарської діяльності з урахуванням рекомендацій, викладених у цьому Положенні;

подання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності до Держекспортконтролю звітів про підсумки проведення переговорів з іноземними суб'єктами господарської діяльності;

відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення встановленого порядку проведення переговорів.

6. Не допускається проведення переговорів щодо:

міжнародних передач ядерної, хімічної і біологічної зброї, а також матеріалів, обладнання та технологій, спеціально призначених для її створення;

експорту окремих категорій товарів військового призначення та подвійного використання до держав, щодо яких встановлено повне ембарго на поставки таких товарів.

7. Обмеження на експорт товарів відповідно до міжнародних зобов'язань України встановлюються та скасовуються в порядку, передбаченому Указом Президента України від 15 липня 1999 р. N 861 (861/99) "Про порядок встановлення (скасування) обмежень на експорт товарів відповідно до міжнародних зобов'язань України.

8. Проведення переговорів щодо експорту товарів військового призначення, можуть здійснювати суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які мають відповідні повноваження на експорт таких товарів.

8-1. Переговори щодо експорту та імпорту товарів військового призначення та подвійного використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, які не мають відповідних повноважень на здійснення експорту та імпорту товарів військового призначення та товарів, які є матеріальними носіями інформації, що віднесена до державної таємниці, проводяться виключно через Державну компанію з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт".

9. Проведення переговорів щодо експорту товарів, які є матеріальними носіями інформації, що віднесена до державної таємниці, здійснюється відповідно до законодавства з питань охорони державної таємниці.

10. Експертиза в галузі експортного контролю для прийняття рішень про можливість проведення переговорів щодо здійснення міжнародних передач товарів проводиться згідно із законодавством з питань експортного контролю.

11. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які порушують встановлений цим Положенням порядок здійснення міжнародних передач товарів, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Порядок отримання висновків про можливість проведення переговорів та рекомендації щодо укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів)

12. Підставою для проведення переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів, є позитивний висновок Держекспортконтролю, що дається за результатами експертизи в галузі експортного контролю, до проведення якої обов'язково залучається МЗС.

Позитивний висновок про можливість проведення переговорів може використовуватися неодноразово протягом строку дії цього висновку.

Переліки держав-імпортерів, стосовно яких встановлено часткове ембарго або обмеження, виходячи з міжнародних зобов'язань України чи інтересів національної безпеки, і щодо яких висновки на проведення переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на експорт товарів, що підлягають державному експортному контролю, розглядаються із залученням Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю, доводяться Держекспортконтролем до відома центральних органів виконавчої влади.

13. Для одержання висновку про можливість проведення переговорів суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності надсилає до Держекспортконтролю лист із стислим викладом мети звернення, до якого додає:

заяву типової форми;

письмове погодження міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого він належить.

Разом з документами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 1999 р. N 1228 (1228-99-п) "Про надання суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 28, ст. 1412, N 45, ст. 2230; 2000 р., N 25, ст. 1057; 2001 р., N 5, ст. 181), надають письмове погодження Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" процедури провадження маркетингової діяльності на конкретному ринку збуту товарів військового призначення, у тому числі встановлення контрактних (зовнішньоторговельних) цін на такі товари.

Крім зазначених у цьому пункті документів Держекспортконтроль може затребувати від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності додаткові відомості або інші документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення для оформлення висновку.

14. Розгляд заяв, поданих для одержання висновків про можливість проведення переговорів, здійснюється Держекспортконтролем протягом не більш як 15 днів, якщо вирішення цього питання не потребує додаткового міжвідомчого узгодження.

У разі коли для прийняття рішення необхідно узгодити питання з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади чи залучити до розгляду питань Міжвідомчу комісію з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю, термін прийняття остаточного рішення не повинен перевищувати 10 днів після такого узгодження чи отримання Держекспортконтролем відповідного рішення зазначеної Комісії.

До терміну розгляду заяв не зараховується час, необхідний для отримання додаткової інформації.

У разі потреби в додатковому міжвідомчому узгодженні (перевірка кінцевого споживача чи посередника, отримання інформації про можливе відхилення від заявленого кінцевого використання товарів, проведення консультацій з відповідними органами держав - учасниць міжнародних режимів експортного контролю) міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Служба зовнішньої розвідки протягом 15 днів після отримання відповідного запиту надають висновок про можливість проведення переговорів. Якщо надання висновку потребує терміну, що перевищує 15 днів, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади письмово повідомляють про це Держекспортконтроль із зазначенням підстав для продовження терміну та визначають додатковий термін для надання висновку, який не може перевищувати 15 днів. У такому разі загальний термін розгляду заяв з урахуванням міжвідомчого узгодження не повинен перевищувати 90 днів.

( Пункт 14 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1209 (1209-2005-п) від 15.12.2005; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 726 (726-2006-п) від 25.05.2006 )( Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1042 (1042-99-п) від 15.06.99, N 244 (244-2001-п) від 14.03.2001 )( Пункт 15 виключено на підставі Постанови КМ N 1678 (1678-2003-п) від 29.10.2003 )

16. За результатами проведення переговорів суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності подає Держекспортконтролю звіт про підсумки переговорів. Форма звіту визначається Держекспортконтролем. Термін подання звіту встановлюється під час оформлення відповідного висновку.

Неподання або несвоєчасне подання суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності зазначеного звіту тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

До документів, викладених іноземною мовою, додається їх офіційний переклад українською мовою.

Загальні вимоги до укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про експорт товарів

17. Суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, які укладають зовнішньоекономічні договори (контракти) про експорт товарів, рекомендується включати до цих договорів (контрактів):

відомості про кінцевого споживача товарів, найменування та кількість товарів, кінцеве призначення та місце їх використання;

зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності, визначені у цьому пункті та пунктах 19 і 20 цього Положення;

положення про те, що такий договір (контракт) набирає чинності після отримання експортером та імпортером відповідних дозволів (ліцензій) державних органів.

У разі коли іноземний суб'єкт господарської діяльності - імпортер чи кінцевий споживач має намір у подальшому реекспортувати чи передавати отримані товари іншому кінцевому споживачу, в договорі (контракті) повинно бути визначено його зобов'язання щодо здійснення таких передач лише за умови отримання письмової згоди на це експортера та Держекспортконтролю.

За рекомендацією Держекспортконтролю до зовнішньоекономічного договору (контракту) можуть бути включені зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності надавати експортеру або відповідним державним органам України право на здійснення контролю за доставкою товарів кінцевому споживачу та/або проведення перевірок використання за призначенням товарів, що експортуються з України.

У разі коли у постачанні товарів бере участь іноземний суб'єкт господарської діяльності - посередник, до зовнішньоекономічного договору (контракту) повинні бути включені його зобов'язання надавати документи, зазначені у цьому пункті, а також (за рекомендацією Держекспортконтролю) забезпечувати умови та надавати необхідні документи, згідно з якими експортер та/або відповідні державні органи України будуть мати можливість здійснити контроль за доставкою товарів кінцевому споживачу та/або провести перевірки використання за призначенням товарів, що експортуються з України.

Зовнішньоекономічні договори (контракти) про здійснення експорту технологій, у тому числі як результатів відповідних науково-дослідних, дослідно-конструкторських та інших видів робіт, повинні містити положення щодо охорони прав інтелектуальної власності або щодо визначення обсягу і порядку переходу права цієї власності до іншої особи.

Не для друку.

Якщо суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності до зовнішньоекономічного договору (контракту) не включені положення, передбачені цим пунктом та пунктами 19 і 20 цього Положення, або у разі, коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладений з іноземним суб'єктом господарської діяльності - посередником, цей суб'єкт зобов'язаний отримати від іноземного суб'єкта документи, які містять перелічені у зазначених пунктах відомості, зобов'язання чи гарантії, та подати їх Держекспортконтролю разом із заявою про отримання відповідного дозволу на експорт товарів.

Зазначені у цьому пункті та пунктах 19 і 20 цього Положення відомості, а також зобов'язання чи гарантії іноземного суб'єкта господарської діяльності за згодою Держекспортконтролю можуть не включатися до зовнішньоекономічного договору (контракту), а відповідні документи не надаватися Держекспортконтролю у разі здійснення експорту товарів до держав - учасниць міжнародних режимів експортного контролю за переліком згідно з додатком.

18. Суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності забороняється укладати зовнішньоекономічні договори (контракти) або у разі укладення зазначених договорів (контрактів) вони зобов'язані відмовитися від їх виконання у випадках, передбачених Законом України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" (549-15) та іншими законами.

Особливості укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про експорт окремих видів товарів

19. Крім відомостей та зобов'язань, зазначених у пункті 17 цього Положення, до зовнішньоекономічного договору (контракту) про експорт товарів військового призначення рекомендується включити такі зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності:

не реекспортувати і не передавати отримані товари будь-кому, крім кінцевого споживача, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов'язаних з їх наступним реекспортом чи передаванням;

надати сертифікат кінцевого споживача, імпортний сертифікат або інший документ, який містить підтвердження або гарантії уповноваженого державного органу держави призначення товарів щодо їх кінцевого використання;

надати сертифікат підтвердження доставки товарів або інший документ, оформлений або підтверджений уповноваженим державним органом держави призначення товарів, який підтверджує ввезення товару чи кожної партії товару на територію цієї держави.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) про експорт товарів військового призначення за участю іноземного суб'єкта господарської діяльності - посередника може бути укладений лише за наявності у нього повноважень на здійснення зовнішньоекономічних операцій з товарами військового призначення, підтверджених уповноваженим державним органом держави, на території якої зареєстрований зазначений суб'єкт, або підтверджених іншим чином відповідно до законодавства цієї держави.

20. Крім відомостей та зобов'язань, зазначених у пункті 17 цього Положення, до зовнішньоекономічного договору (контракту) про експорт товарів подвійного використання рекомендується включити зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності надавати сертифікат кінцевого споживача або інший документ, який містить необхідні відомості, зобов'язання та гарантії щодо кінцевого використання товарів, а також додаткові відомості та зобов'язання щодо окремих груп товарів, а саме:

1) товарів, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки, рекомендується включити зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності не реекспортувати і не передавати отримані товари будь-кому, крім кінцевого споживача, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов'язаних з їх наступним реекспортом чи передаванням;

2) товарів, що можуть бути використані у створенні ракетної зброї, рекомендується включити такі зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності:

використовувати отримані товари тільки у заявлених цілях, не пов'язаних із створенням ракетних засобів доставки зброї масового знищення;

не копіювати, не модифікувати чи не реекспортувати отримані товари, а також не передавати їх будь-кому, крім кінцевого споживача, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов'язаних з їх наступним копіюванням, модифікуванням, реекспортом чи передаванням;

3) товарів, що можуть бути використані у створенні ядерної зброї, рекомендується включити такі зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності:

використовувати отримані товари тільки у заявлених цілях, які не стосуються будь-яким чином діяльності, пов'язаної із створенням ядерних вибухових пристроїв, або діяльності, пов'язаної з ядерним паливним циклом, яка не перебуває під гарантіями МАГАТЕ;

4) товарів, що можуть бути використані у створенні хімічної зброї, рекомендується включити хімічну назву, структурну формулу та реєстраційний номер товару за міжнародним довідником "Chemical abstracts service", якщо він йому присвоєний (у разі експорту хімікатів), а також такі зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності:

використовувати отримані товари тільки у заявлених цілях, які не стосуються створення хімічної зброї або будь-якої іншої діяльності, забороненої Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення (995_182) ;

5) товарів, що можуть бути використані у створенні бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї, рекомендується включити назву штаму збудника захворювання (патогену) чи токсину з посиланням на відповідний паспорт (у разі експорту збудників захворювань (патогенів) чи токсинів), а також такі зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності:

використовувати отримані товари тільки у заявлених цілях, які не стосуються створення бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї або будь-якої іншої діяльності, забороненої Конвенцією про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї та про її знищення (995_054) ;

Якщо експорт товарів подвійного використання здійснюється до держав, які не є членами відповідного міжнародного режиму експортного контролю, до зовнішньоекономічного договору (контракту) рекомендується включити зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності надати імпортний сертифікат або інший документ, який оформлений або підтверджений уповноваженим державним органом держави призначення товарів і містить підтвердження або гарантії цього державного органу щодо імпорту зазначеного товару до цієї держави.

За рекомендацією Держекспортконтролю до зовнішньоекономічного договору (контракту) про експорт товарів подвійного використання до будь-яких держав можуть бути внесені зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності надати:

імпортний сертифікат або інший документ, який оформлений або підтверджений уповноваженим державним органом держави призначення товарів і містить підтвердження або гарантії цього державного органу щодо імпорту товарів до цієї держави;

сертифікат підтвердження доставки товарів або інший документ, оформлений або підтверджений уповноваженим державним органом держави призначення товарів, яким підтверджується ввезення товару чи кожної партії товару на територію цієї держави.

ПЕРЕЛІК

держав - учасниць міжнародних режимів експортного контролю

* Держави - учасниці міжнародних режимів (ВД - Вассенаарська домовленість, РКРТ - режим контролю за ракетними технологіями, ГЯП - група ядерних постачальників, КЗ - Комітет Зангера, АГ - Австралійська група).