Щодо роботи підприємця за трудовим договором

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист заступника головного редактора тижневика "Дебет-Кредит" від 07.06.2004 р. N 1149 та повідомляє.

Статтею 42 Конституції України (254к/96-ВР) визначено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. N 435-IV (435-15) право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України (254к/96-ВР) та законом.

Згідно зі статтею 128 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. N 436-IV (436-15) приватним підприємцем визнається громадянин у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи у встановленому законом порядку.

Що стосується єдиного податку, то його згідно з Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 (727/98) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" можуть застосовувати суб'єкти малого підприємництва, а саме, фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Також фіксований податок, відповідно до статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України 26.12.92 р. N 13-92 (13-92) "Про прибутковий податок з громадян" застосовують фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності за умови сплати ринкового збору, валовий дохід яких за останні 12 місяців не перевищує 119 тис. грн., та кількість осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, не перевищує 5 осіб.

Тому приватний підприємець за власним бажанням відповідно до чинного законодавства може обрати будь-яку систему оподаткування (загальну або спрощену).

Відповідно до частини 2 статті 24 Кодексу законів про працю України (322-08) від 10.12.71 р. при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

15.05.2003 р. Верховна Рада України прийняла Закон України N 755-IV (755-15) "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон N 755-IV), який згідно з розділом VIII "Прикінцеві положення" набирає чинності з 01.07.2004 року і регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб.

Отже, на думку Держпідприємництва України, фізична особа - підприємець може водночас працювати за трудовим договором, оскільки чинним законодавством України на таку діяльність не встановлено заборону.