Київської центральної

спеціалізованої митниці

Сьомці С.М.

Держмитслужбою України опрацьовано лист Київської центральної спеціалізованої митниці від 17.02.09 N 23/1-16/459 щодо митного оформлення носіїв звуку та зображення, що ввозяться телерадіокомпаніями в режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування, та повідомляємо.

Відповідно до положень ст. 186 Митного кодексу України (92-15) (далі - Кодекс) декларант самостійно визначає митний режим товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю й митного оформлення.

Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) згідно із статтею 205 Кодексу (92-15) передбачає подання митному органу документів на такі товари з обґрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України).

Товари щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) з умовним повним звільненням від оподаткування визначено в статті 206 Кодексу (92-15) .

Відповідно до положень Конвенції про тимчасове ввезення (995_472) (Стамбул, 1990), до якої Україна приєдналася в установленому порядку 24.03.04 (далі - Конвенція), термін "тимчасове ввезення" означає митний режим, який дозволяє приймати на митну територію певні товари, умовно звільнені від ввізного мита і податків, та які ввозяться з визначеною метою. При цьому згідно із статтею 2 цієї Конвенції кожна з Договірних Сторін зобов'язується надавати згоду на тимчасове ввезення товарів, зазначених у Додатках до неї.

Беручи до уваги мету ввезення носіїв звуку та зображення, яка зазначена у наданих суб'єктами до митниці зовнішньоекономічних договорах, зокрема, культурно-просвітницька діяльність, при визначенні пільги необхідно керуватися вимогами статті 206 Кодексу (92-15) й Додатком III Додатка В.5 Конвенції (995_472) .

В ілюстративному списку товарів зазначеного Додатку (995_472) носії звуку й зображення (відеокасети) відсутні.

Крім того, звертаємо увагу на те, що в статті 19 Конвенції (995_472) прямо вказано, що її положення не створюють перешкод для застосування заборон та обмежень, які випливають з національних законів та нормативних актів і ґрунтуються на міркуваннях захисту авторських прав.

Таким чином, на підставі вищевикладеного повідомляємо, що ввезення на митну територію України відеокасет із записами в рамках культурно-просвітницької діяльності в режимі тимчасового ввезення можливе лише зі сплатою всіх передбачених законодавством податків і зборів.

Митне оформлення товарів відповідно до статті 72 Кодексу (92-15) розпочинається після подання митному органу митної декларації та необхідних для здійснення митного контролю й митного оформлення документів і відомостей, які згідно зі статтею 88 Кодексу зобов'язаний надати декларант, а також сплатити податки й збори.

Відповідно до статті 86 Кодексу (92-15) подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних, супровідних та інших необхідних документів, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.06 N 80 (80-2006-п) "Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України". Зокрема, в обов'язковому порядку декларантом подаються документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів, документи, що підтверджують право на застосування до товарів пільгового режиму оподаткування, а також документи, що підтверджують право розпорядження, володіння чи користування товаром.

Для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) використовуються відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Митна вартість товарів визначаться декларантом відповідно до положень Кодексу (92-15) (стаття 260 Кодексу).

Крім того, митна вартість і метод її визначення згідно зі статтею 262 Кодексу (92-15) заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України.

Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 N 1766 (1766-2006-п) (далі - Порядок).

Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон та умови їх застосування встановлюються Кодексом (92-15) , зокрема, главою 47.

Відповідно до статті 266 Кодексу (92-15) основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Проте, відповідно до статті 267 Кодексу зазначений метод визначення митної вартості товарів використовується тільки у випадках, коли товар продається на експорт в Україну та щодо розпорядження ним відсутні будь-які обмеження. Оскільки предметами зовнішньоекономічних договорів, які подаються суб'єктами до митного оформлення, не є купівля-продаж цих товарів, їх митна вартість не може визначатися із застосуванням першого методу.

Враховуючи специфіку товару, застосування другого та третього методів визначення митної вартості товарів також неможливе у зв'язку з відсутністю інформації про оформлені ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Визначення митної вартості із застосуванням четвертого або п'ятого методів неможливе у зв'язку з відсутністю необхідної документально підтвердженої інформації. Таким чином, визначення митної вартості цих товарів має здійснюватися із застосування резервного методу, який передбачає гнучкість у застосуванні попередніх п'яти методів, у тому числі першого.

При цьому звертаємо увагу на те, що положення зовнішньоекономічних договорів, додатки до них і товаросупровідні документи, що надаються суб'єктами до митного оформлення при ввезенні й декларуванні відеокасет, містять відомості, які ідентифікують вказані носії та свідчать про наявність на них аудіовізуальних творів, які відповідно до статті 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (3759-12) , статей 1 та 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) є об'єктами авторського права. Цими документами визначена основна мета використання на митній території України відеокасет з аудіовізуальними творами, а саме: телевізійна трансляція. Крім того, у заяві суб'єктів щодо отримання дозволу на тимчасове ввезення також зазначається, що матеріали на цих відеокасетах копіюються, дублюються, озвучуються тощо, що згідно зі статтею 441 Цивільного кодексу України (435-15) , статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" свідчить про їх використання на митній території України.

Відповідно до статті 426 Цивільного кодексу України (435-15) , статей 32, 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) передача права на використання твору іншим особам здійснюється на основі відповідного договору, укладеного у письмовій формі, в якому серед іншого зазначається розмір і порядок виплати авторської винагороди. При цьому, згідно з роз'ясненнями Державного департаменту інтелектуальної власності від 24.10.07 N 16-07/4615 для ліцензійних договорів на право використання об'єктів авторського права визначення авторської винагороди (ліцензійного платежу) є істотною умовою для ліцензійного договору (відповідно до статті 638 та частини дев'ятої статті 1109 Цивільного кодексу України).

Тому додатково наголошуємо, що при визначенні митної вартості товару, що ввозиться на митну територію України, до ціни операції додаються в тому числі: відповідна частина виручки від подальшого використання товарів на митній території України, а також подальші витрати, які покупець повинен сплачувати продавцеві, зокрема, платежі, які стосуються послуг і авторських прав.

Згідно із статтею 1 Угоди щодо застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (981_011) (далі - Угода), яка стала невід'ємною частиною українського національного законодавства з моменту набуття Україною членства в СОТ з 16.05,08, митною вартістю товару є вартість операції, відкоригована відповідно до положень статті 8 Угоди за умови, що жодна частина виручки від будь-якого подальшого розпорядження чи використання товарів прямо чи опосередковано не перейде продавцю, якщо тільки не може бути зроблене відповідне коригування згідно з положеннями статті 8 Угоди.

У статті 8 Угоди (981_011) вказано, що при визначенні митної вартості товарів до ціни товарів, що ввозиться, додається серед іншого вартість будь-якої частини виручки від будь-якого подальшого розпорядження чи використання імпортованих товарів, яка прямо чи опосередковано надходить продавцеві.

Крім того, згідно із статтею 267 Кодексу (92-15) метод визначення митної вартості за ціною договору (вартість операції) застосовується в тому числі в разі, якщо жодна частина виручки від подальшого розпорядження чи використання товарів не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до частини другої Статті 267 Кодексу. В частині другій статті 267 Кодексу зазначено, що до митної вартості товару додасться відповідна частина виручки від будь-якого подальшого використання товарів на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця.

Таким чином, відповідно до вищенаведених вимог Кодексу (92-15) для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки. Крім того, відповідно до статті 264 Кодексу заявлена декларантом митна вартість товару та подані ким відомості повинні базуватися на об'єктивних документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з пунктом 11 Порядку (1766-2006-п) серед іншого декларант зобов'язаний надати ліцензійний чи авторський договір (контракт), документи на право трансляції тощо.

Підсумовуючи викладене зазначаємо, що митна вартість оцінюваних товарів у даному випадку повинна включати всі складові, передбачені Угодою (981_011) й Кодексом (92-15) , в тому числі частину виручки від використання їх на митній території України.