Юридический Харьков плюс - Втрата чинності (наказ від 28.11.2007 N 812 /z0006-08/) від 21.01.2008 N z0560-03 50f7f7649c6d8503ba6a9dd4a8d5c6f2-2

( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи N 812 (z0006-08) від 28.11.2007 )

Про затвердження Інструкції про особливості направлення у відрядження військовослужбовців Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України

На виконання вимог пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 663 (663-99-п) "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон", з метою визначення особливостей направлення у відрядження військовослужбовців Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про особливості направлення у відрядження військовослужбовців Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України (далі - Інструкція), що додається.

2. Керівникам структурних підрозділів центрального апарату Міністерства, керівникам органів управління у справах цивільної оборони Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних і місцевих державних адміністрацій, командирам військових частин, начальникам курсів та навчальних закладів підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони у своїй практичній роботі дотримуватися вимог цієї Інструкції.

3. Адміністративному департаменту довести цей наказ до відома керівників органів управління у справах цивільної оборони Ради міністрів Автономної Республіки Крим і місцевих державних адміністрацій, командирів військових частин, начальників курсів та навчальних закладів підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МНС України від 01.09.98 N 255 "Про затвердження Інструкції про службові відрядження військовослужбовців МНС України в межах України".

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Державного секретаря - командувача сил МНС України генерал-лейтенанта Марченка Г.Б.

ІНСТРУКЦІЯ

про визначення особливостей направлення у відрядження військовослужбовців Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України

Ця Інструкція визначає єдиний порядок службових відряджень і поширюється на військовослужбовців МНС України.

Загальні положення

1. Службовим відрядженням уважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням керівника установи, командира військової частини, начальника управління цивільного захисту населення на певний строк в іншу місцевість для виконання службового завдання поза пунктом постійного або тимчасового розквартирування військової частини (підрозділу), у якій військовослужбовець проходить службу.

Для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюється виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, а також на проїзд до місця відрядження та назад.

Відрядженому військовослужбовцю відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи та користування в поїздах постільними речами.

2. У службові відрядження військовослужбовці можуть направлятися в разі дійсної потреби та за наявності коштів на відрядження такими посадовими особами:

2.1. З центрального апарату Міністерства - Міністром, першими заступниками Міністра, заступниками Міністра.

2.2. З головних управлінь, управлінь з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - начальником Головного управління, начальником управління, їх заступниками.

2.3. З військових частин, які утримуються на самостійних штатах, - командиром частини.

3. Службові відрядження військовослужбовців безпосередньо до Міністерства дозволяється на строк не більше 5 днів, не враховуючи часу перебування у дорозі, за письмовим викликом відповідних начальників і командирів.

У надзвичайних випадках строк відрядження може бути продовжений, але не більше ніж на 5 днів, за письмовим дозволом керівників, зазначених в пункті 2.

4. Забороняється проводити виплату добових та відшкодовувати витрати на наймання житлового приміщення, на проїзд за посвідченнями про відрядження, виданими з порушенням порядку їх оформлення, встановленого законодавством України, а також у випадках, якщо відрядження не забезпечено відповідними коштами.

5. Термін службових відряджень для військовослужбовців визначається:

5.1. Для інспектування військ, проведення ревізій і перевірок господарської та фінансової діяльності військових частин термін відрядження призначається на строк не більше 30 календарних днів з урахуванням часу перебування в дорозі.

5.2. Термін відрядження військовослужбовців, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів, не повинен перевищувати 90 днів.

5.3. Термін відрядження військовослужбовців, які направляються для виконання в межах України робіт з ліквідації наслідків аварій та катастроф, не може перевищувати терміну виконання цих робіт.

5.4. Строк перебування у службових відрядженнях, зазначених у пункті 5 цієї Інструкції, обчислюється з дня вибуття військовослужбовців з пункту розквартирування військової частини і до дня повернення в цей пункт після виконання службового завдання включно.

6. Направлення військовослужбовця у відрядження здійснюється посадовими особами, зазначеними в пункті 2 цієї Інструкції, та оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування військової частини або назви підприємства, куди відряджений військовослужбовець, строку та мети відрядження.

7. Службове відрядження також може призначатись:

7.1. На виробничу або навчальну практику та стажування слухачів і курсантів військово-навчальних закладів, або для підготовки ними дипломних проектів, а також у разі направлення офіцерів постійного складу військово-навчальних закладів, у тому числі командирів підрозділів слухачів і курсантів, для керівництва практикою та стажуванням слухачів і курсантів.

7.2. На боротьбу з особливо небезпечними інфекціями.

Відрядження на боротьбу з особливо небезпечними інфекціями може мати тривалість не більше трьох місяців.

7.3. На навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів і відділень вищих військово-навчальних закладів.

7.4. Для вивчення нової техніки у військових частинах, у тому числі військовослужбовцям, направленим як керівники занять з вивчення нової техніки.

7.5. У разі направлення офіцерів - наукових співробітників науково-дослідних та науково-випробних установ на стажування у війська і практику на підприємства та в організації інших центральних органів виконавчої влади.

7.6. У разі направлення офіцерів професорсько-викладацького складу військово-навчальних закладів на стажування у війська.

7.7. У разі направлення офіцерів, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, зі збереженням посад за місцем штатної служби на навчання, на курси (у центри проходження зборів) системи перепідготовки, удосконалення та підвищення кваліфікації кадрів.

8. Строк безперервного перебування у службових відрядженнях, зазначених у пункті 7 цієї Інструкції, обчислюється з дня вибуття військовослужбовця з пункту розквартирування військової частини і до дня повернення в цей пункт після виконання службового завдання включно.

9. Тривалість службового відрядження обчислюється за кількістю днів перебування у відрядженні, з урахуванням вихідних, святкових і неробочих днів та часу перебування у дорозі (разом з вимушеними зупинками).

Днем виїзду у відрядження вважається день відправлення літака, поїзда, автобуса або іншого транспортного засобу з пункту постійної служби відрядженого військовослужбовця, а днем прибуття із відрядження - день прибуття зазначеного транспорту в пункт постійної служби.

У разі відправлення транспорту до 24 години включно днем від'їзду вважається поточна доба, а з 00 годин і пізніше - наступна доба. Якщо станція відправлення поїзда, пристань або аеропорт розташовані поза межами населеного пункту, то в строк відрядження зараховується час, потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого до пункту постійної служби.

Виплата добових

10. Час перебування в дорозі, за який провадиться виплата добових під час службового відрядження, визначається за діючим розкладом руху залізничного, водного та повітряного транспорту, ураховуючи час затримки відрядженого в дорозі з причин, які від нього не залежать, і час на пересадки.

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових провадиться з урахуванням дня вибуття у відрядження та дня прибуття до місця постійної служби, що зараховуються як два дні.

Факт затримання відрядженого в дорозі з причин, які від нього не залежать, повинен бути засвідчений посадовими особами органів військового сполучення або військовими комендантами гарнізонів, а за їх відсутності - начальниками вокзалів, пристаней, аеропортів.

У разі проїзду автомобільним транспортом виплата добових провадиться за час фактичного перебування в дорозі, але не більше ніж за час, визначений розрахунком руху, - 200 км на добу.

11. Виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення провадиться за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця у пункт (пункти) службового відрядження та вибуття з нього (з них). Відмітки завіряються: у військових частинах - підписом командира військової частини або начальника штабу, а на підприємствах, в установах і в організаціях, в органах виконавчої влади - підписом посадової особи, на яку покладено обов'язок відмічати посвідчення про відрядження.

Якщо відряджений не зобов'язаний прибути у військову частину або цивільну установу, на підприємство, організацію, то зазначені відмітки завіряються у військовій комендатурі гарнізону, а за її відсутності - у відповідних органах виконавчої влади.

12. У разі відсутності у посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця у пункт (пункти) службового відрядження та вибуття з нього (з них), добові не виплачуються.

13. Військовослужбовцю перед від'їздом у відрядження видається аванс у межах сум, передбачених на виплату добових та відшкодування витрат на проїзд та наймання житлового приміщення. Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження військовослужбовець подає до фінансового органу військової частини авансовий звіт про витрачені у зв'язку з відрядженням суми, до якого додаються належно оформлене посвідчення про відрядження, оригінали документів про витрати на наймання житлового приміщення та проїзні документи.

Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо.

Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені документально (крім добових витрат), військовослужбовцю не відшкодовуються.

14. На військовослужбовця, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу тих військових частин, підприємств, установ і організацій МНС України, до яких вони відряджені. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.

Якщо військовослужбовець відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.

15. Викладений в цій Інструкції порядок відшкодування витрат на відрядження повною мірою поширюється на військовослужбовців, які вибули у відрядження у зв'язку з їх викликом до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, як свідків, потерпілих, законних представників потерпілих, експертів, спеціалістів, перекладачів, понятих, у межах строків і розмірів, передбачених пунктами 5, 16, 27, 28 цієї Інструкції.

При цьому відшкодування витрат військовослужбовцям здійснюється відповідно до Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою Кабінету Міністру України від 1 липня 1996 року N 710 (710-96-п) .

16. Офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, направленим у службові відрядження одиночним порядком, крім відряджень, зазначених у пунктах 23 і 24 цієї Інструкції, за кожний день перебування у відрядженні в межах строків, передбачених пунктом 5 цієї Інструкції, і за час перебування в дорозі виплачуються добові у розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 663 (663-99-п) "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон" (далі - Постанова).

Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.

17. У разі відрядження військовослужбовця строком на один день або в таку місцевість, звідки відряджений має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.

18. У разі тимчасової непрацездатності відрядженого виплата добових провадиться за весь час, протягом якого він за станом здоров'я не міг приступити до виконання службових обов'язків або повернутися до пункту постійної служби, але не більше ніж за два місяці. Тимчасова непрацездатність відрядженого, а також неможливість за станом здоров'я повернутися до пункту постійної служби повинні бути засвідчені в установленому порядку.

19. Виплата добових у розмірах, передбачених пунктом 16 цієї Інструкції, також провадиться офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, направленим у нижчезазначені службові відрядження у складі підрозділів, а у випадках, зазначених у підпунктах 19.1 і 19.2 цієї Інструкції, - у складі військової частини:

19.1. Для виконання польових топографічних, топогеодезичних, аерознімальних, гідрографічних, гідрологічних робіт і зимових промірів льоду поза районом своєї бази.

19.2. У складі штатних військових оркестрів.

19.3. Для вивчення нової техніки (крім відряджень, зазначених у підпункті 23.9 цієї Інструкції).

19.4. На монтажні та налагоджувальні роботи, для приймання, здавання та ремонту кораблів і суден.

19.5. Для охорони, оборони та супроводження транспортів з військовими вантажами.

20. Офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, відрядженим в одиночному порядку на боротьбу з особливо небезпечними інфекціями, а також у складі військових частин або підрозділів провадиться виплата добових у таких розмірах на добу:

20.1. За час безпосередньої роботи з лікування або обслуговування хворих на холеру в осередках епідемій - у два рази більше за розміри, установлені Постановою (663-99-п) .

20.2. За час безпосередньої роботи з лікування або обслуговування хворих на чуму - у розмірах, установлених Постановою (663-99-п) .

20.3. За час проведення протиепідемічних заходів з ліквідації епізоотії серед гризунів (з чуми та туляремії) або в епідемічних осередках бруцельозу - у розмірах, установлених Постановою (663-99-п) .

20.4. За час перебування у карантині після закінчення безпосередньої роботи з лікування або обслуговування хворих на чуму та холеру або після проведення протиепідемічних заходів щодо ліквідації епізоотії серед гризунів (з чуми та туляремії), а також за час перебування в осередках спалаху захворювань людей на паразитарний тиф, менінгіт, черевний тиф, дизентерію, скарлатину, дифтерію та малярію - у розмірах, установлених Постановою (663-99-п) .

21. Військовослужбовцям, зайнятим безпосередньо лікуванням або обслуговуванням хворих на холеру, за час виконання цих робіт в осередках епідемій виплачується доплата до грошового забезпечення в розмірі трьох, а зайнятим на інших роботах з ліквідації вогнищ холери - в розмірі двох посадових окладів (береться до уваги посадовий оклад, передбачений штатом за основною посадою. Відсоткова надбавка за вислугу років та інші додаткові види грошового забезпечення на посадовий оклад не нараховуються і не виплачуються) пропорційно відпрацьованому часу, а офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, крім того, провадиться виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення відповідно до норм, установлених Постановою (663-99-п) .

Військовослужбовцям, зайнятим безпосередньо лікуванням або обслуговуванням хворих на чуму, а також відрядженим для проведення протиепідемічних заходів з ліквідації епізоотії серед гризунів (з чуми та туляремії) або в епідемічні осередки бруцельозу, за час виконання цих робіт виплачується надбавка за особливі умови служби в розмірі 100 відсотків від посадового окладу, а офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, крім того, провадяться виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення відповідно до норм, установлених Постановою (663-99-п) .

Визнання місцевості неблагополучною в епідемічному відношенні щодо інфекцій (осередків епідемії) здійснюється військово-медичними службами (відділами) МНС України, які можуть направляти військовослужбовців для роботи в осередки епідемії.

22. Виплата добових за час перебування в дорозі офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, у випадках, передбачених пунктами 19 і 20 цієї Інструкції, у тому числі тим, хто відряджається у складі військових частин або підрозділів, провадиться відповідно до пункту 16 цієї Інструкції.

23. Виплата добових, у тому числі за час перебування в дорозі, не провадиться у разі відряджень (поїздок):

23.1. У складі військових частин, крім відряджень, зазначених у підпунктах 19.1 і 19.2 цієї Інструкції.

23.2. У складі підрозділів військових частин, крім випадків, передбачених у пунктах 19 і 20 цієї Інструкції.

23.3. Слухачів і курсантів військово-навчальних закладів для ознайомлення з новою технікою або театрами колишніх воєнних дій.

23.4. З особистих питань без виклику вищого командування.

23.5. Пов'язаних зі вступом на навчання та навчанням в заочних цивільних навчальних закладах, заочній ад'юнктурі.

23.6. Для складання офіцерами, прапорщиками, мічманами і військовослужбовцями, які проходять службу за контрактом, конкурсних вступних іспитів у військово-навчальні заклади втретє.

23.7. На навчальні збори з підготовки військовослужбовців до вступних іспитів у військово-навчальні заклади.

23.8. Пов'язаних зі складанням вступних іспитів в ад'юнктуру при військово-навчальних закладах та науково-дослідних установах, а також з підготовкою та складанням іспитів з кандидатського мінімуму, написанням і захистом дисертацій.

23.9. Для вивчення нової техніки у навчальних центрах, за штатами яких утримується змінний склад військовослужбовців, які навчаються.

23.10. Офіцерів, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, направлених в інші населені пункти на медичний огляд військово-медичними комісіями в амбулаторному порядку.

23.11. Військовослужбовців строкової служби і курсантів військово-навчальних закладів з числа цивільної молоді або солдатів, матросів, сержантів і старшин строкової служби.

24. Виплата добових офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, також не провадиться за період, коли відрядженому здійснюються польові виплати або морське грошове забезпечення.

25. Офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, тимчасово прикомандированим з дозволу посадових осіб, зазначених у пункті 2 цієї Інструкції до інших військових частин, або тим, хто перебуває у розпорядженні відповідних командирів (начальників), оплата добових за період перебування в пунктах прикомандирування або в розпорядженні не провадиться.

У разі направлення цих військовослужбовців у службові відрядження з пунктів прикомандирування (перебування в розпорядженні) в інші пункти виплата добових провадиться їм на загальних підставах з військовослужбовцями тієї військової частини, до якої вони прикомандировані (перебувають у розпорядженні).

26. Норми і порядок виплати добових, визначені Інструкцією, не поширюються на військовослужбовців, направлених на спортивні змагання та навчально-тренувальні збори.

Відшкодування витрат на наймання житлового приміщення

27. Офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, направленим у службові відрядження у межах України, крім зазначених у пунктах 33, 34, 35 цієї Інструкції, здійснюється відшкодування витрат на наймання житлового приміщення у пунктах відрядження (у межах строків, передбачених пунктом 5 цієї Інструкції) за фактичними витратами, з урахуванням побутових послуг, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більше як 10 відсотків норм добових витрат, установлених Постановою (663-99-п) , за всі дні проживання.

Офіцерам, прапорщикам і мічманам, направленим у дозволених випадках на навчання (за денною формою) у цивільні навчальні заклади і підрозділи системи підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, відшкодування витрат на наймання житлового приміщення здійснюється в розмірах, установлених Постановою (663-99-п) , у межах строків, передбачених пунктом 5 цієї Інструкції, якщо ці військовослужбовці на час навчання не забезпечувались гуртожитком і витрати щодо надання їм житлової площі в оплату за навчання не включалися.

Витрати на наймання житлового приміщення відшкодовуються за умови подання виправдних документів у розмірі фактичних витрат з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях.

У разі відсутності виправдних документів витрати на наймання житлового приміщення не відшкодовуються.

28. Відрядженим військовослужбовцям відшкодовується плата за бронювання місця в готелях у розмірі не більше як 50 відсотків його вартості за добу згідно з поданими виправдними документами.

29. Відшкодування витрат на наймання житлового приміщення у розмірах, установлених Постановою (663-99-п) , також провадиться:

29.1. За час затримки військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) у разі прямування його в службове відрядження або повернення з відрядження, якщо затримка сталася з причин, які від нього не залежать, що повинно бути засвідчено посадовими особами органів військових частин або військовими комендантами гарнізонів, а за їх відсутності - начальниками вокзалів, пристаней, аеропортів.

29.2. Офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, направленим в інші населені пункти на медичний огляд військово-медичними комісіями в амбулаторному порядку.

29.3. Військовослужбовцям строкової служби у разі відрядження одиночним порядком у пункти, де немає військових частин, у тому числі в разі відрядження як народних засідателів військових судів.

30. Відшкодування витрат на наймання житлового приміщення провадиться за кожну добу перебування у пункті відрядження з дня прибуття відрядженого в пункт призначення і до дня виїзду з нього.

31. Військовослужбовцям, відрядженим до пункту, звідки є можливість щоденно повертатися до місця служби (проживання), але за умовами відрядження зобов'язаним перебувати у зазначених пунктах безперервно, відшкодування витрат на наймання житлового приміщення здійснюється тільки за поданими документами, які підтверджують ці витрати, у межах норм, визначених зазначеною постановою.

32. У разі тимчасової непрацездатності відрядженого військовослужбовця відшкодування витрат на наймання житлового приміщення провадиться на загальних підставах (крім випадків, коли він перебуває на стаціонарному лікуванні) протягом усього часу, коли він не міг за станом здоров'я виконувати службові обов'язки у пункті відрядження або повернутися у зв'язку з цим до місця свого постійного проживання, але не більше двох місяців.

33. Офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, відрядженим одиночним порядком або у складі підрозділів на монтажні та налагоджувальні роботи, для приймання, здавання або ремонту кораблів і суден (підпункт 19.4 цієї Інструкції), відшкодування витрат на наймання житлового приміщення у пункті відрядження провадиться за поданими документами, які підтверджують ці витрати, у межах норм, установлених Постановою (663-99-п) .

34. Відшкодування витрат на наймання житлового приміщення для розміщення відряджених військовослужбовців провадиться військовими частинами централізовано за документами, які підтверджують ці витрати, у межах норм, установлених Постановою (663-99-п) , обчислених для кожного військовослужбовця окремо, у разі таких службових відряджень:

34.1. На службові збори, наради, семінари та конференції.

34.2. У складі штатних військових оркестрів і театральних груп.

34.3. Для складання конкурсних вступних іспитів у військово-навчальні заклади, у тому числі на факультети та відділення заочного навчання, а також на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів і відділень військово-навчальних закладів.

34.4. У складі підрозділів, крім польових виїздів, виїздів на навчальні заняття та рекогносцировки, у тому числі для їх обслуговування.

34.5. У разі відрядження одиночним порядком і в складі підрозділів для вивчення нової техніки у військових частинах, для навчання на курсах (у центрах проходження зборів) системи підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів і відрядженим з військово-навчальних закладів у навчальні центри, табори та навчальні військові частини для проведення навчальних занять (приймання іспитів, керівництва) з офіцерами запасу, слухачами і курсантами (кандидатами в слухачі та курсанти), коли відсутня можливість забезпечення військовослужбовців безкоштовним житловим приміщенням у пункті відрядження.

35. Відшкодування витрат на наймання житлового приміщення не провадиться:

35.1. Коли відрядженому житлове приміщення надавалося безкоштовно.

35.2. У разі виїзду в складі військових частин, за винятком випадків, зазначених у підпунктах 19.1 і 19.2 цієї Інструкції.

35.3. У разі відрядження одиночним порядком і в складі підрозділу для вивчення нової техніки у військових частинах і для навчання на курсах (у центрах проходження зборів) системи підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, крім випадків, зазначених в абзаці другому пункту 27 цієї Інструкції.

35.4. За час навчальних зборів з підготовки військовослужбовців до вступних іспитів у військово-навчальні заклади, за період складання заліків та іспитів за повний курс військового навчального закладу.

35.5. У разі відрядження, пов'язаного зі складанням вступних іспитів до ад'юнктури при вищих військово-навчальних закладах і науково-дослідних організаціях, а також з підготовкою та складанням іспитів з кандидатського мінімуму, написанням і захистом дисертації.

35.6. За час перебування у навчальних центрах, таборах, на маневрах та навчаннях, крім випадків, передбачених пунктами 36 і 37 цієї Інструкції.

35.7. Офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, тимчасово прикомандированим до інших військових частин, - за час перебування у пункті прикомандирування.

35.8. За час перебування у розпорядженні або на лікуванні в лікувальних установах (підрозділах).

35.9. Військовослужбовцям строкової служби і курсантам військово-навчальних закладів з числа цивільної молоді або солдатів, матросів, сержантів і старшин строкової служби, крім випадків, зазначених у підпункті 29.3 цієї Інструкції.

35.10. У разі поїздки у складі підрозділів військової частини на навчальні заняття, польові виїзди та рекогносцировку, у тому числі для їх обслуговування.

35.11. У разі направлення у відрядження, зазначені в підпунктах 23.2-23.6 цієї Інструкції.

36. Офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом і не належать до складу військових частин і підрозділів, виведених у навчальні центри, табори, на полігони та запасні аеродроми, відрядженим у ці військові частини та підрозділи для перевірки, інспектування та надання допомоги в організації бойової підготовки і побутового обслуговування особового складу, за час перебування у навчальних таборах, на полігонах і запасних аеродромах у межах строків, установлених пунктом 5 цієї Інструкції, провадиться виплата добових відповідно до пункту 16 цієї Інструкції та відшкодовуються витрати на наймання житлового приміщення за поданими документами, що підтверджують ці витрати, у межах норм, установлених Постановою (663-99-п) .

37. Офіцерам, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, що проходять службу за контрактом, які не належать до складу військових частин і підрозділів, але беруть участь у маневрах і навчаннях (іграх), за час перебування на маневрах, навчаннях, командно-штабних навчаннях (іграх) у межах строків, передбачених пунктом 5 цієї Інструкції, провадиться виплата добових відповідно до пункту 16 цієї Інструкції та відшкодовуються витрати на наймання житлового приміщення за поданими документами, що підтверджують ці витрати, у межах норм, установлених Постановою (663-99-п) .

Відшкодування витрат на проїзд

38. Військовослужбовцю, відрядженому в межах України, витрати на проїзд до місця відрядження та назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних з придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

39. Відрядженому військовослужбовцю відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони перебувають за межами населеного пункту, де проходить службу відряджений.

40. За наявності декількох видів транспорту, що зв'язують місце проходження служби з місцем відрядження, посадові особи, які зазначені у пункті 2 цієї Інструкції, пропонують відрядженому військовослужбовцю вид транспорту, яким йому слід користуватися. За відсутності такої пропозиції військовослужбовець самостійно вирішує питання про вибір виду транспорту.

41. У виняткових випадках можуть відшкодовуватись витрати на проїзд у м'якому вагоні, у каютах, що оплачуються за 1-4 групою тарифних ставок на суднах морського флоту, у каютах 1 і 2 категорій на суднах річкового флоту, а також повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу лише з особистого дозволу посадових осіб, які зазначені в пункті 2 цієї Інструкції.