Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист від 18.03.2003 року N 142 і повідомляє.

Відповідно зі статтею 78-1 Кодексу законів про працю України (322-08) святкові і неробочі дні (стаття 73 цього Кодексу) при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються. Тобто відпустка збільшується на кількість таких днів.

Згідно статті 12 Закону України від 15.11.96 року N 504/96-ВР (504/96-ВР) "Про відпустки", щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

У статті 24 Закону України від 15.11.96 року N 504/96-ВР (504/96-ВР) "Про відпустки" зазначено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.