Щодо компенсації за невикористану відпустку

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва <...> щодо права працівника, якого звільнено за прогули, на компенсацію за невикористану відпустку повідомляє.

Право на отримання працівником грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки передбачено статтею 24 Закону України від 15.11.96 р. N 504/96-ВР (504/96-ВР) "Про відпустки" (далі - Закон про відпустки) та статтею 83 Кодексу законів про працю (322-08) (далі - КЗпП). Положення цих документів не передбачають обмежень, які б забороняли виплачувати грошову компенсацію працівнику за невикористану щорічну відпустку у разі його звільнення за прогули.

Відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП (322-08) у випадках прогулів без поважних причин власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір з таким працівником достроково. Крім того, статтею 147 КЗпП також передбачено заходи стягнення за порушення трудової дисципліни, зокрема у вигляді звільнення. Здійснення працівником прогулів без поважних причин цілком можна кваліфікувати як порушення трудової дисципліни.

Згідно зі статтею 3 Закону про відпустки (504/96-ВР) за бажанням працівника в разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з подальшим звільненням.

Як бачимо, у випадку звільнення працівника за порушення трудової дисципліни він не має права на отримання невикористаної відпустки з подальшим звільненням. Але це обмеження не можна розглядати як і відсутність права на отримання компенсації за невикористану відпустку. За відсутності права на відпустку у працівника залишається тільки право узяти грошову компенсацію за невикористану відпустку.

Таким чином, Держпідприємництва України вважає, що при звільненні працівника за прогули йому має бути надано грошову компенсацію за невикористану відпустку на загальних підставах.